Жінка у вицвілій картатій сукні, в супроводі свого чоловіка, одягненого в скромний костюм, зійшли з поїзда на Бостонському вокзалі і попрямували до офісу президента Гарвардського університету.
Їм не було призначено зустріч. Секретар з першого погляду визначив, що таким провінціалам нічого робити в Гарварді.
– Ми б хотіли зустрітися з президентом, – сказав чоловік низьким голосом.
– Він буде зайнятий цілий день, – відповів сухо секретар.
– Ми зачекаємо, – промовила жінка.
Протягом декількох годин секретар ігнорував відвідувачів, в надії, що в якийсь момент вони розчаруються і підуть. Однак, переконавшись, що вони нікуди йти не збираються, він все ж зважився потурбувати президента, хоча дуже цього не хотів.
– Може, якщо ви приймете їх на хвилинку, вони швидше підуть?», – запитав він у президента.
Той з обуренням зітхнув і погодився. У такої важливої людини як він, вже точно немає часу приймати у себе людей одягнених в вицвілі картаті сукні та бідні костюми.
Коли відвідувачі увійшли, президент, з суворим і зарозумілим виглядом подивився на пару. До нього звернулася жінка:
– У нас був син, протягом одного року він навчався в вашому університеті. Він любив це місце і був дуже щасливий тут. Але, на жаль, рік тому несподівано помер. Мій чоловік і я хотіли б залишити про нього пам’ять на території університету.
Президент зовсім цьому не зрадів, а навіть навпаки став роздратованим.
– Пані! – із зухвалістю відповів він, – ми не можемо ставити статуї всім, хто навчався в Гарварді і помер. Якби ми робили так, то це місце скидалося б на кладовище.
– Ні – поспішила заперечити жінка, – ми не бажаємо встановлювати статую, ми хочемо побудувати новий корпус для Гарварду.
Президент оглянув вицвіле картате плаття і бідний костюм і вигукнув: – Корпус! Ви маєте уявлення, скільки коштує один такий корпус? Всі Гарвардські будівлі коштують понад сім мільйонів доларів!
Хвилину жінка нічого не відповідала. Президент з радістю зло посміхнувся. Нарешті він їх випровадить!
Жінка повернулася до чоловіка і тихо сказала:
– Так мало коштує побудувати новий університет? Так чому ж тоді нам не побудувати свій університет.
Чоловік ствердно кивнув. Гарвардський президент зблід і виглядав розгубленим. Містер і місіс Стенфорд встали і вийшли з кабінету. У Пало-Альто, в Каліфорнії вони заснували університет, який носить їхнє ім’я, Стенфордський університет, в пам’ять про свого любого сина.
