Я працюю в школі – першокласників вчу читати-писати. Це мрія мого життя – і вона здійснилася. Взагалі, я дуже багата людина, мій тато – власник заводу з виробництва продуктів харчування. Я теж працюю на фірмі, після уроків, відповідаю за рекламу і інтернет-магазин. Але про це я нікому не розповідаю – навіщо?
У педколективі мене зустріли доброзичливо, з усіма добрі стосунки, навіть подружилася з деякими колегами. Я добре одягаюся, стежу за модою – і зі мною навіть радяться, чи варто купувати ту чи іншу річ, кілька разів я підвозила, кому потрібно було – у мене свій автомобіль.
І ось недавно я прийшла на зміну в учительську першою. Зайшла за шафи поправити одяг. Тут підійшли і інші вчителі, зайшла завуч з виховної роботи. І почали вони говорити про мене.
Я дізналася про себе багато нового і цікавого: що підробляю валютною повією, ось звідки у мене гроші. А ще у мене є старий багатий папік, у якого я на утриманні – завуч сама бачила, як я до нього в джип сідала.
Інша колега, виявляється, бачила мене з неграми в нічному клубі. Їй підтакнула та молода вчителька, яку я вважала майже подругою, мовляв, вона теж мене і з неграми бачила, і з вірменами, і взагалі, я постійно маю інших чоловіків.
Завуч сказала, що в школу беруть кого попало і чому, мовляв, такі як я можуть дітей навчити. А стара заслужена вчителька сказала, що їй огидно поруч зі мною навіть перебувати, хоча позавчора я її підвезла до будинку, так всю дорогу мені компліменти сипала.
Продзвенів дзвінок і всі пішли. У мене було вікно – у моїх малюків урок англійської мови. Я сиділа в порожній учительській і переварювала почуте.
Я, звичайно, зібралася і пішла в клас. Але щось у мені зламалося …
