Коли орел доживає до 40 років, його кігті стають занадто довгими і зігнутими, що не дає йому можливості хапати здобич. Дзьоб орла стає занадто довгим і зігнутим, тому він не може їсти. Пір’я на грудях і крилах сильно густіє і важчає, що заважає літати. І орел стоїть перед вибором: смерть або хвороблива регенерація.
Він летить до свого гнізда, що знаходиться на вершині гори, і там довго б’ється дзьобом об скелю, поки дзьоб не розіб’ється і злізе … Потім він чекає, поки не відросте новий дзьоб, яким він вириває свої кігті …
Коли відростають нові кігті, орел ними висмикує своє занадто важке оперення на грудях і крилах … і тоді, після 5 місяців болю і мук, з новим дзьобом, кігтями і оперенням орел знову відроджується і може жити ще 30 років …
Досить часто для того, щоб жити, ми повинні змінитися, іноді ці зміни супроводжуються болем, страхом і сумнівами. Спогади і звички минулого йдуть, залишаючи місце новим.
Саме звільнення від вантажу минулого дає можливість жити і насолоджуватися справжнім, і бути готовим до майбутнього!
