Одного разу я запитала в одного мудрого чоловіка:
– Чому наші близькі в старості стають такими нестерпними? Адже саме вони вміють робити нам найболючіше, вони знають всі наші больові точки і б’ють по ним прицільно. Іноді з особливою точністю і ще спостерігають із задоволенням, як нас це вбиває…
І ось цей мудрий чоловік мені сказав:
– Знаєш, два рази в житті людини настає перехідний вік і людина стає нестерпна для близьких. Мабуть для того, щоб полегшити розставання і догляд.
В юності підлітки стають нестерпні перед тим, як піти і почати самостійне життя. Вони так доводять своїх батьків, що ті вже раді тому, що вони підуть і почнуть жити окремо. Всі тонкі зв’язки рвуться і з дитиною вже не боляче розлучатися. Ніжність зникає.
Те ж саме відбувається в старості. Так природа готує нас до останнього прощання. Чим нестерпнішою рідна людина стає в останні роки життя, тим легше прощання, бо теж рвуться всі тонкі зв’язки ще за життя, залишається тільки борг, а ніжність зникає.
Гірше тим, хто і в першому, і в другому випадку зберігає ніжність відносин.
Іноді ця ніжність ламає життя.
Автор: Юлия Ауг
Переклад: редакція Freedom
