Анастасію розбудив ранній дзвінок подруги.
— Таню, Ти бачила годину? Я ще спала.
— Настю, про годину і ти забудеш, коли почуєш чого телефоную. Подруго, дуже прошу тебе напиши цю історію, люди її мають знати. В тебе слова так лягають аж читати хочеться. Знаєш, я так не вмію.
— Що там в Тебе? — спитала жінка.
— Та занедужали ми. Я і моя Даринка. Під вечір мені стало геть кепсько. Кожну кісточку чула, аж не знала куди подітись, так недуга ламала. Даринка температурить вже кілька днів і рот їй не закривається, кашляє дуже. Вночі я весь час прокидалась і знову засинала. Певно була би й не вижила. Та кожен раз, як відкрила очі, бачила Пречисту. Як скульптуру в повний ріст. Куди б я не повернулася, Вона була поруч. І я дуже раділа, що бачу Її, розуміла, що ще жива, також розуміла, що саме Вона мене рятує. Дякувала за милість і просила за донечку. Тягнула до Неї руки в благанні, допомогти. Глянувши на Неї, я молила, щоб дитині полегшало. І ти знаєш, чудо таки сталося. Даринка взагалі не температурить. І мені також полегшало. Я аж зголодніла, апетит появився, їсти захотілось. Видно виснажилась у тій боротьбі. Я пообіцяла, як житиму, стане відома та ситуація. Люди повинні знати Її, вірити в Неї, а також надіятись на ласки.
Марія Матір нашого Спасителя, і Мати всього світу. Що буде попрошено Матір’ю, Син не відмовить. Багато хто навіть не усвідомлює, що втрачає, не звертаючись до Неї. Чесно, це що я відчула вночі, словами не описати. Я знаю важко повірити, що це реальність, але так і є. Любов Матері нашого Творця, залишила мене з сім’єю, допомогла вийти з критичного стану. Дуже прошу тебе, Настю, опиши все гарно і детально. Хай люди звертаються до Благодатної. Ця Жінка найпрекрасніша, ніхто ніколи з Нею не зрівняється В Її серці стільки любові, що нею може затопити весь світ, хто просить Її, отримує, — щиро та на одному подиху розповіла Тетяна свою пригоду.
— В мене слів нема! Це настільки неймовірно, що люди точно будуть думати, що це якась фантастика. Я сама ще не повністю розумію і морозець сиплеться шкірою. Не кожен день чуєш такі історії,—підсумувала Анастасію.
— Хай думає хто що хоче, але цей випадок має бути відомим. Ти напишеш?
— Так. Згідна з тобою. Силу Пречистої повинні знати. А ще треба наголосити, що молиш до Неї Вервицю, і тому це є правдою, а не вигадкою. Почитання Божої Матері і щира молитва дарована Їй це є пряма і відкрита дорога в Рай. Гріх Її ігнорувати. Написати треба і комусь стане в пригоді Твій прожитий момент,— впевнено сказала подруга.
Галина Мазурик, “Містична реальність”
