Вже чимало років ми з чоловіком живемо досить мирно і дружно. Між нами прекрасні відносини, засновані на довірі, взаємоповазі та турботі. За весь час нашого спільного проживання, ми жодного разу серйозно не сперечалися. Ми просто не дозволяли ситуацій брати верх над нашими почуттями. Теж стосувалося і наших батьків.
Наші відносини ніколи не влаштовували батьків мого чоловіка. Так як мій чоловік народився і виріс у селі, то його рідні завжди пророкували йому сільську жінку. Але він вирішив ще в ранньому дитинстві, що обов’язково докладе максимум зусиль, щоб виїхати звідти в місто, адже хотів кращого життя для себе та своєї майбутньої сім’ї. В результаті, йому таки це вдалося.
Коли ми оголосили про своє весілля, то його мати навіть примудрилася забрати у нього паспорт, щоб ми не змогли подати заяви в РАЦС. Як потім з’ясувалося, у них була заготовлена своя, сільська, наречена, яка була згодна переїхати до нього в місто. Звичайно, вона була згодна! Ще б пак! Але мова не про те.
Після такої її витівки я тісно спілкуватися зі своєю свекрухою не стала, наше спілкування було мінімальним. У підсумку, ми з чоловіком одружені вже 20 років. І за весь цей час я бачилася зі свекрами раз десять. І то, з великим небажанням і зусиллям над собою.
І ось тепер, коли свекруха залишилася одна і вже не змогла сама господарювати в своїй сільській хаті та на городі, чоловік перевіз її до нас. Я підозрювала, що вона будуватиме мені якісь підступи, але вона вже немолода, тому я подумала, що ми з нею вже якось поладнаємо.
Все почалося з того, що їй не сподобалося розташування меблів у вітальні нашого будинку, і вона вирішила, що має право все переставити на свій розсуд. Як тільки я зрозуміла, що вона збирається зробити, я чітко і доступно пояснила їй, що в цьому будинку без мене і чоловіка нічого не буде змінюватися. Свекруха тимчасово заспокоїлася.
Наступною краплею було те, що вона висміяла те, як я готую їжу, і почала нав’язувати мені і чоловікові свій образ харчування. А враховуючи, що вона все життя прожила в селі і тамтешнє харчування ніяк не можна назвати корисним, то мені зовсім не хотілося перетворитися через рік в безмірну жінку, якою є моя свекруха. І на цей раз мені довелося їй досить строго пояснювати, що не потрібно в нашому будинку переводити все на свій лад. А враховуючи, що ця жінка не відрізняється особливою кмітливістю, то мені довелося розмовляти з нею на доступній їй мові. В результаті вона все ж мене почула і перестала наводити свої порядку в вітальні і на кухні. Чого ще від неї очікувати, я не знаю.
Останнім часом моя свекруха взялася за мого чоловіка, вона постійно скаржиться йому, що я її не поважаю! Це вже зовсім мене засмучує! Я розумію, що вона вже жінка поважного віку і все сприймає близько, але я добре до неї ставлюся. Єдине не хочу, щоб через неї ми з чоловіком сперечалися і жили так, як нам скаже свекруха. Я хочу жити так, як подобається саме нам, їсти те, що любимо саме ми. Після нашої чергової розмови з чоловіком, я безпосередньо підійшла до свекрухи і в останній раз пояснила, що ніхто в цьому будинку не буде переналаштовуватися під її бажання, тому не потрібно щось намагатися міняти на свій лад. Тільки в такому разі не буде ніяких проблем. Вона або зрозуміла, або зробила вигляд, що зрозуміла, але погодилася вести себе тихіше.
Можливо, я трохи негарно це все сказала, але як ще можна пояснити дорослій людині, що не потрібно лізти, куди не слід! Не потрібно руйнувати нашу сім’ю, адже ми жили добре і спокійно.