Я завжди думала, що буду хорошою свекрухою, адже сина ростила я одна. Чоловік пішов від нас, коли синові було п’ять років. Мені було дуже нелегко, але, я впоралася. Добре, що хоч син з дитинства був самостійним і відповідальним. Коли він вирішив жити разом зі своєю дівчиною Тетяною, я не перешкоджала. Вирішили і вирішили. Це його відносини, його життя, нехай сам і вирішує. Якщо його ця дівчина влаштовує, значить, мені залишається тільки прийняти її.
Проживши рік разом, Тетяна почала говорити про весілля. Причому, весілля вона хотіла за всіма традиціями. З великою кількістю гостей, дорогою і красивою сукнею, лімузином та неодмінно, з весільною подорожжю. Але син сказав, ні. На таке весілля він не заробив, а брати кредит на одноразову сукню, і на те, щоб нагодувати купу малознайомих йому людей, він не буде.
Таня, звичайно, ображалася, навіть пробувала вимагати, але нічого не вийшло. У підсумку, вона погодилася просто розписатися, і відзначити цю подію в колі найближчих. Ще трохи поживши на знімних квартирах, молоді напросилися жити до мене. Під приводом, що в цей час, будуть збирати на своє, власне житло.
Квартира у мене двокімнатна. У маленькій кімнаті оселилася я, у великій оселилися молоді, де Таня відразу ж почала встановлювати свої порядки. Переставили меблі на свій розсуд, перефарбувала стіни, деякі мої речі віднесли в гараж. Так ми і прожили разом пів року, до мого дня народження. У мене був ювілей, і я вирішила відсвяткувати його вдома, покликала рідню і подруг. Стіл вирішила накрити у великій кімнаті, на що отримала відсіч від Тані.
Вона заявила, що це їх кімната, заходити туди, а тим більше водити гостей я не маю права, так як там знаходяться її речі. Я була ошелешена – чужа людина встановлює свої порядки. Але останнє слово, було за мною. У день ювілею, Таня ходила чорніше хмари. Відмовилася допомогти мені з приготуваннями і всім виглядом показувала, що вона ображена.
Під час святкування, розмова зайшла про те, які у молодих плани на майбутнє, і як скоро вони планують дітей. Що тут почалося! Таня заявила, що з такою свекрухою як я, ні про яких дітей мови бути не може. Що допомоги від мене немає ніякої, що вона навіть не змогла власне весілля нормально відсвяткувати, бо я не захотіла їм допомогти.
Хоча, яким боком тут я, взагалі не розумію. Син сам приймав рішення, і ми про це з ним практично не розмовляли. Загалом, на наступний день, я оголосила синові, що жити вони зі мною не будуть! Терміну на пошуки нового житла, у них тиждень.
Він це сприйняв цілком спокійно. Знайшов квартиру, зібравши всі свої речі і прихопивши дружину, швиденько з’їхав. Зараз син часто ночує у мене, і все частіше заводить розмови про розлучення.
Таня ж, образилася не на жарт і розповідає всім моїм знайомим, яка я погана. Що я вигнала їх на вулицю, і що через мене розвалюється їх шлюб. Але я так не вважаю, якби Таня себе нормально поводила, нічого б такого не було.
