У мене ніколи навіть найменшої підозри не виникало, що чоловік чимось незадоволений або має зв’язок на стороні. Він завжди вчасно повертався додому, ніде не затримувався, всі гроші приносив в сім’ю, був уважним і люблячим. Правда, інколи по роботі їздив у відрядження на виробництво в сусідньому місті, бувало, і до тижня його не було.
Ми з чоловіком одружилися сім років тому, є п’ятирічний син. Жили, як я вважала, щасливо, в достатку. Обоє працюємо, є куплена квартира, авто, щоліта їздимо кудись в нове місце на відпочинок. Чоловік сина дуже любить, приділяє йому багато часу.
В суботу чоловік з сином пішли погуляти, я зайнялася прибиранням. На очі потрапив щоденник тренувань чоловіка, лежав на підлозі поруч з тренажером. Видно впав з полиці. Купив він його більше року назад, сказав, тренер з клубу порекомендував – так простіше буде контролювати тренування і успіхи.
Чоловік туди регулярно щось записував, я кілька разів підглядала – кількість підходів, жимів, якась екстензія, мені, в загальному, це не дуже цікаво. Я підняла цей щоденник, щоб покласти на місце, а звідти випало фото маленької дівчинки – років 2-х, абсолютно мені незнайомої.
Я подивилася і вирішила поставити на місце, а потім запитати у чоловіка, хто це. Перегорнула щоденник і майже в кінці знайшла кілька сторінок, складених особливим чином. Коли я їх відкрила, там було ще кілька фото цієї дівчинки і молодої вродливої жінки. А також, мої фото і нашого сина.
Одна сторінка була розділена вертикально навпіл. Зліва зверху написано моє ім’я і сина, праворуч – Софія і Аліна. А в першій колонці – перелік почуттів, емоцій і ставлення до мене і до цієї Софії. Під моїм і її ім’ям були записані номери телефонів. У рядку любов стояли два прочерки: і у мене, і у неї. Біля дітей – два плюса. В рядку характер – у мене 5 плюсів, у неї 3. Було ще багато рядків. Останній – моє ставлення. У мене – «набридла», у неї – «дістала».
Я була ошелешена і ще довго дивилася на ці надзвичайно цікаві записи. Це виходить, що він мене не любить, я йому набридла, у нього є інша сім’я з дитиною, але ту іншу жінку він теж не любить! Я не втрималася, набрала номер цієї Софії. Відповів приємний жіночий голос. Загалом, я з’ясувала, що живе вона в тому місті, куди чоловік постійно їздить у відрядження. Зустрічаються вже три роки, доньці Алінці два роки. Колеги чоловіка знали про його зв’язок, але мовчали.
Він постійно їй обіцяє зі мною розлучитися, так як любов до мене пропала. Навіть запитував, чи прийме вона нашого сина. Коли чоловік з сином повернулася, я дитину відправила до сусідки, а сама спробувала все з’ясувати. Чоловік навіть не заперечував. Дуже спокійно сказав: «Все, що не робиться – все на краще. Добре, що ти дізналася. Я йду. Хочеш, сама на розлучення подавай, хочеш я подам».
Зібрав особисті речі і мовчки пішов. Навіть з сином не попрощався. Я ледве пережила це. У понеділок виявилося, що чоловік написав заяву на звільнення, навіть не взяв зарплату, сказав, що їде назавжди.
Наступної п’ятниці мені подзвонила ця Софія і ошелешила мене, що мій чоловік до неї не приїхав, не бере від неї слухавку, одним словом, пропав.
Невже, ще хтось у нього був? Тепер уже обидві переживаємо і не знаємо що робити, як бути.
