Соломія була молодша за Наталку всього на один рік, але характер у дівчат дуже відрізнявся. Навіть їхня мама часто жартувала, що мало віриться, що вони обидві рідні сестри, настільки різними вони були. Жити в селі Соломія не хотіла, тому все робила для того, щоб змінити своє життя і їй в підсумку це таки вдалося.
А ось Наталці все підходило, відразу після школи вони поїхала в обласний центр поступати в педагогічний інститут, здобувати професію вихователя, дуже вже любила дітей. Через рік закінчила школу і Соломія, але вона не захотіла йти по стопах старшої сестри. Соломія мріяла виїхати за кордон.
Тому для початку поїхала в Польщу на роботу, на збирання ягід. Оскільки додому повертатися вона не хотіла, то згодом знайшла роботу продавця в невеличкому магазині. А потім виявилося, що хазяїн цього магазину, сорокарічний поляк Войцех, ще жодного разу не був одружений. Молода дівчина з України відразу зачарувала його своєю завзятістю до роботи, хоча і красою Бог її не обділив.
Соломія довго не думала, коли Войцех запропонував їй виходити за нього заміж. Її не лякала навіть майже двадцятирічна різниця у віці. Чоловік виглядав значно молодшим за свої роки і міг дати Соломії все, про що вона мріяла.
У Наталки ж доля склалася традиційно – вона вийшла заміж за місцевого парубка Василя. Після весілля пішла жити в невістки. По спеціальності не працювала, бо до найближчого дитячого садочка треба було щодня їхати 20 кілометрів. До того ж, у подружжя чомусь не з’являлися діточки. Скільки Наталка просила Бога, щоб дав їм з чоловіком дитинку, але все марно.
Свекруха була непоганою жінкою, але постійно наголошувала на тому, що хоче внуків, чим ще більше підливала масла в вогонь. Чоловік, замість того, щоб підтримати Наталку, почав затримуватися на роботі, часто не приходив додому ночувати. А потім по селі поповзли слухи, що у Василя з’явилася інша жінка.
Довго думати Наталці не довелося, Василь сам прийшов додому і сказав, щоб вона збирала речі і поверталася до своєї мами, так як у нього скоро буде дитина і він планує привести додому молоду дружину.
Наталка йшла селом з валізою в руках, і не знала, що їй тепер робити. З чоловіком життя не склалося, вже нічого не вернеш… Але куди податися їй від сорому, зради і людських пересудів. Виручила Соломія. Вислухавши свою сестру по телефону, вона скомандувала негайно збиратися і їхати до неї, мовляв, Войцех нічого не має проти, житлом на перший час забезпечить.
До того ж, Соломія народила дитину і хотіла, щоб хресною у її синочка була саме Наталка. Від такого Наталка відмовитися не могла, тому відразу вирушила в дорогу.
Поки Наталка їхала, Соломія вже все придумала – вона твердо вирішила, що додому сестру не відпустить. Знайшла для неї роботу – дивитися за дворічною дівчинкою, яку сам виховував знайомий її чоловіка, так як рік тому він втратив дружину. Соломія була впевнена, що Наталка погодиться, бо дуже любить дітей.
І не помилилася – робота Наталці припала до душі. Але на те, що сталося потім, не сподівалася навіть завжди оптимістично налаштована Соломія. Наталка дуже сподобалася не тільки дівчинці, але і її батьку. Через рік Ян зробив Наталці пропозицію, а його донечка вже давно кликала Наталку мамою.
