Ми з чоловіком відразу після весілля стали відкладати гроші на своє власне житло. До шлюбу я мала свою невеличку однокімнатну квартиру, яка мені ще в спадок від дідуся дісталася, але для сім’ї та квартира мала, а ми мріяли про дітей. Та продавати свою квартиру і вкладати гроші в наше спільне житло я не збиралася, мало, як там життя складеться, а це єдине, що в мене є.
На роботу ми з Андрієм їздили в столицю, це десь дві години їхати потрібно з нашого маленького містечка, але там зарплати кращі, тому ми вирішили поки працювати там.
Мої батьки жили небагато, тому, особливо, нічим нам не могли допомогти. А мама чоловіка, хоч і жила недалеко від нас, але мала ще меншу доньку.
Ми надіялися лише на себе, відкладали кожну копійку, адже мріяли про свій власний комфортний дім.
За два роки нелегкої праці, ми наскладали гроші на перший внесок і вже планували йти в банк, щоб оформити квартиру в кредит.
А за тиждень до цього прийшла мама чоловіка. вона сказала, що її донька, сестра мого чоловіка, збирається заміж. Вона хоче зробити весілля їй гарне, просила позичити гроші, сказала, що з квартирою ми поки можемо почекати, адже нам є де жити. Згодом обіцяла, що гроші поверне. Я подумала логічно і зрозуміла, що зі своїє мінімальної зарплати мама нам буде повертати цю суму не один рік, тому я сказала, що я проти. Якщо в сестри чоловіка і його нареченого грошей на весілля немає, то нічого його й робити, можна й так розписатися і жити спокійно та щасливо. Не в весіллі справа. Мама чоловіка образилася.
А через декілька днів, перед тим, як йти в банк я хотіла перерахувати гроші і виявила, що половини суми немає. ввечері чоловік прийшов з роботи і сказав, що він позичив мамі ту частину грошей, яку він заробив. Пояснив, що сестра в нього одна і він не хоче їй відмовляти, він її старший брат і має допомагати.
Я сказала чоловікові, щоб збирав свої речі і йшов до мами, раз навіть не порадився зі мною і вони важливіші для нього.
Чоловік пішов, сказав, що житиме в мами, адже його сестра поїде жити до чоловіка свого.
А через пів року колишній несподівано повернувся з букетом троянд. Він просив вибачення, сказав, що помилявся і кохає мене. Я знаю, що його сестра пішла від свого чоловіка, вона чекає дитину, повернулася жити до своєї мами. І, виходить, тепер Андрієві ніде жити.
Я сказала колишньому чоловікові, нехай вирішує свої проблеми сам, я йому пробачила, але жити з ним не хочу.
