Моєму чоловікові виповнилося 30 років. А свекруха і досі продовжує контролювати його кожен рух. І найцікавіше, що до своєї молодшої дочки у неї немає такого інтересу.
Щоразу дивуюся вмінню моєї свекрухи управляти життям свого сина. Він постійно змінює місце роботи, тому що мамі це місце не подобається. А між пошуками роботи живе він за власний кошт своєї мами. Вона жінка не бідна, а керуюча банком, тому фінанси у неї водяться.
Зібралися йти на весілля, поїхали купили собі костюми, цілком пристойні для весільного заходу. Ні, їй вони не сподобалися. Вона видала сину кошти, щоб він купив той, який сподобався мамі. Нещодавно свекруха купила нам квартиру. Як вона нам оголосила – затишне гніздечко для нас. Вона оформила її на себе. Але я її за це анітрохи не засуджую.
Це її гроші і я не претендую. Спасибі, що надала житло. Але, коли вона поїхала і купила всі меблі на свій смак, а нас поставила перед фактом, це вже було занадто. Ну, якщо вона це «гніздечко» купила для нас, невже їй було важко запитати у нас, про те подобається нам цей колір чи ні? І яке ліжко нам хочеться купити.
З одного боку хочеться сказати їй спасибі за надані зручності, а з іншого боку таке відчуття, ніби все це не наше. А вона все пояснює просто. Хто, як не вона знає, що її син любить. Моєму чоловікові все це не дуже подобається, а мамі в очі він нічого не говорить!
І останньою краплею був приїзд моєї мами з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже.
– А давай зараз чаю поп’ємо і викличемо таксі. Нехай теща їде до своїх родичів.
Виявляється, він уже зі свекрухою переговорив. І та йому сказала, що тещу треба відправити. Щоб вона на мене не вплинула. У мами дійсно живе двоюрідна сестра в нашому місті. Але ж вона до мене приїхала, а не до своєї сестри.
Знаєте, як я поступила? Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою. Чи шкодую я? Зовсім ні. Не буде в нас хорошої родини, адже свекруха просто так нас не залишить. Та й мій чоловік не готовий жити без своєї матусі.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
