22 Листопада, 2024
На найближчі вихідні Олексій поїхав в село до бабусі, взявши з собою всі необхідні матеріали, щоб полагодити дах. Додому приїхав – світився від радості. Таким щасливим Леся його давненько не бачила. Відтоді Олексій і сам шукав причину, чому він має поїхати в село. Вже всю хату бабусі відремонтував. Леся дуже тішилася за сина і не переставала дякувати Одарці. Виявилося, що бабуся все спланувала, адже вже надто сподобалася їй Оксана

На найближчі вихідні Олексій поїхав в село до бабусі, взявши з собою всі необхідні матеріали, щоб полагодити дах. Додому приїхав – світився від радості. Таким щасливим Леся його давненько не бачила. Відтоді Олексій і сам шукав причину, чому він має поїхати в село. Вже всю хату бабусі відремонтував. Леся дуже тішилася за сина і не переставала дякувати Одарці. Виявилося, що бабуся все спланувала, адже вже надто сподобалася їй Оксана

Леся приготувала на вечерю запашний борщик та смачні пиріжки, і чекала на Олексія, який чомусь затримувався з роботи. Раптом рипнули двері і син традиційно оголосив з порогу:

– Мамо, я вже вдома, накривай на стіл.

Помивши руки, зайшов на кухню:

– Мамо, ти знову нічого не їла, чекала на мене? Скільки разів тобі говорити, що не варто.

Леся пригорнула сина до себе:

– Синку, з тобою смачніше.

Повечерявши, Олексій подякував мамі за її постійну турботу і пішов знову за комп’ютер доробляти те, що не доробив на роботі. Леся розуміла, таким чином син намагається забути все те, що нещодавно з ним сталося.

Олексій готувався до весілля, його обраницею стала Люба. Красуня, яка знала собі ціну. Леся, приглядаючись до майбутньої невістки, розуміла, що Олексію з нею буде не просто. Але мовчала, бо поважала вибір сина, не хотіла втручатися.

Перед самим весіллям в середу Люба повідомила, що кидає Олексія. До неї повернувся її колишній хлопець. Ось так просто, поставила його перед фактом, без жодних пояснень за кілька днів до весілля, коли вже все було готове.

Ні Олексій, ні Леся, не знали, що робити. Соромно було і перед родичами, і перед друзями. Відтоді Олексій з головою занурився в роботу. Леся бачила, як важко це все переживає син, тому і намагалася в усьому йому догодити.

Якось в суботу зранку Лесі зателефонувала бабуся з села. Одарка була їм не рідною бабусею – це одинока сусідка, яка ніколи не мала власних дітей, тому любила Лесю, як доньку, а Олексія вважала своїм онуком.

Літня жінка скаржилася, що у неї на хаті протікає дах, просила, щоб Олексій приїхав і подився, що можна з цим зробити.

– Нам з Оксаною Василівною самим не справитися, – підсумувала старенька.

Одинока бабуся часто брала до себе на проживання чужих людей. Цього разу у неї поселилася молода вчителька, Оксана Василівна, яка приїхала в їхнє село за розподілом. Бабуся не могла нахвалитися квартиранткою, така вона вже мила та гожа. Але жити в хаті, де тече дах, жінкам не комфортно, то ж Одарка наполягала на візиті Олексія.

На найближчі вихідні Олексій поїхав в село до бабусі, взявши з собою всі необхідні матеріали. Додому приїхав – світився від радості. Таким щасливим Леся його давненько не бачила.

Відтоді Олексій і сам шукав причину, чому він має поїхати в село. Вже всю хату бабусі полагодив. Леся дуже тішилася за сина і не переставала дякувати бабусі. Виявилося, що бабуся все спланувала, адже вже надто сподобалася їй Оксана.

Олексію дівчина теж припала до душі. Нещодавно молодята оголосили, щоб мама і бабця починали готуватися до весілля. Леся знала, вона серцем відчувала, що цього разу у сина все вийде.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *