У мене є дочка і син, дочка мені рідна, а сином я називаю свого племінника. Ця дитина зробила для мене більше, ніж зробив би рідний син.
Коли багато років тому до мене прийшла моя рідна сестра Орися і повідомила, що хоче їхати на заробітки, я її підтримала. Ситуація у неї і справді була непростою. Сестра жила сама з сином, чоловік її покинув ще до народження дитини, тому грошей їй було дуже треба.
А потім сестра сказала, що має до мене велике прохання, вона збирається залишити зі мною свого сина, бо більше нема з ким. Я навіть не знала, що їй на це відповісти, адже на той час я вже була одружена, і таке рішення могла прийняти лише з дозволу свого чоловіка.
Сестра пообіцяла, що кожного місяця буде перераховувати мені певну суму на утримання дитини. Мій чоловік був проти того, щоб я брала племінника до себе, але коли почув про гроші, то знехотя погодився. Так Денис почав жити з нами.
Перші кілька місяців Орися справно перераховувала нам гроші, а потім перестала. Вона навіть припинила нам дзвонити. Це дуже дратувало мого чоловіка.
Але я йому пояснила, що Денис мій рідний племінник! Я теж заробляю гроші і зайва тарілка супу для дитини у мене завжди знайдеться.
Через рік я отримала від сестри лист, в якому вона повідомляла, що вийшла заміж і додому більше не повернеться. Коли про це почув мій чоловік, сказав, що я повинна віддати племінника в дитячий будинок.
Хоч ми і жили в будинку мого чоловіка, і я мала б погодитися на його умови, та я зуміла переконати свого чоловіка, щоб хлопчик і далі жив з нами. Потім Денис закінчив школу і поїхав вчитися у столицю. Хлопець він був тямущий, і стипендію отримував, і підробляв, так що у нас грошей він не просив.
Минуло кілька років. Дочка моя виросла, вийшла заміж і поїхала до чоловіка в інше місто. З нею ми майже не бачимось, дочка відколи вийшла заміж, мало цікавиться нашим життям.
Я стала помічати, що часто погано себе почуваю, а потім я занедужала. І поки я лежала кілька тижнів в стаціонарі, до мене жодного разу не навідався ніхто з моїх рідних – ні чоловік, ні донька.
А коли я повернулася додому, то знайшла на кухні записку. Чоловік написав, що у нього є інша, і що він іде від мене. А ще сказав, щоб я підшуковувала собі нове житло.
Я сиділа на кухні, не знала, що робити. І раптом дзвінок в двері. Це був Денис. Племінник розповів мені, що нещодавно він купив квартиру і хоче, щоб я подивилася на неї.
Але коли він почув мою історію, в той же вечір допоміг мені зібрати речі і забрав мене до себе. Денис працює програмістом, добре заробляє. Він допоміг мені одужати, витративши на це купу грошей.
Коли я запитала, навіщо він це робить, Денис відповів, що саме я стала для нього справжньою мамою, тому він мене ніколи не кине.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
