Мій єдиний син одружився рік тому. Невістку привів до нас додому. Я не мала нічого проти, більше того, я сама запропонувала щоб вони жили зі мною, адже квартира у нас велика, трикімнатна, місця всім вистачить.
Сину моєму 30 років, він довго придивлявся, перш ніж вибір зробити. А невістці всього 23 роки, вона лише нещодавно університет закінчила і влаштувалась на роботу.
Надійка народилася і виросла в селі, там продовжують і далі жити її батьки. А дівчина як школу закінчила, так відразу в місто подалася, сина мого зустріла, одружилися.
Я їм відразу кімнату окрему виділила, найбільшу. А на кухні намагалася бути тоді, коли вони на роботі, щоб особливо не заважати. Я помітила, що невістка не їсть те, що я готую, то ж я і не наполягала на спільному харчуванні.
Але я бачила, що готувати Надія не вміє, від слова зовсім. Мені було шкода сина, який харчується не так, як би мені хотілося, але я мовчала, вирішила, що не буду з самого початку влазити в їхні стосунки.
З роботи я завжди поверталася пізно, тому у молодих був час побути разом. З розмовами до невістки я теж зайвий раз не приставала, якась неговірка вона трапилася, привітається зранку, і шмиг в свою кімнату.
В той день я повернулася з роботи раніше, вдома була невістка з своєю мамою. Вони не чули, що я зайшла, тому голосно говорили про мене.
Я зупинилася в коридорі і стала слухати. Невістка плакала, а мама її утішала. Дівчина скаржилася мамі, що вона геть нічого вміє, що в неї не виходить навіть зварити червоний борщ, і що через це чоловік, напевно, скоро її кине.
На диво, про мене Надія говорила дуже добре. Вона казала, що я дуже терпимо ставлюся до неї і ніколи не роблю зауважень, навіть тоді, коли вона спалила мою нову каструлю. Невістка лише дуже хвилювалася про те, що я буду погано про неї думати.
Я зайшла на кухню, привіталася із свахою, ми разом попили чай, поговорили про життя. Я зробила вигляд, що нічого не чула.
А на наступні вихідні я прокинулася раніше, пішла в магазин і купила продуктів. Коли невістка прокинулася, я запропонувала їй разом зварити червоний борщ. А потім ми ще і вареників наліпили.
Адже ми тепер одна сім’я, і потрібно жити в мирі, адже в світі і так зла багато.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
