Мій свекор – дуже добра людина, таких насправді дуже мало. Особисто мені він зробив дуже багато добра. Коли ми з чоловіком одружувалися, його мама була проти, постійно намагалася вставити палки в колеса, а батько намагався згладжувати всі гострі кути.
У мене не було грошей навіть на весільну сукню, бо жили з батьками ми дуже бідно. Свекор, який в той час їздив по заробітках, добре забезпечував їхню сім’ю, свекрусі навіть не доводилося працювати, вона все життя була домогосподаркою. Найбільше їй не подобалося, що я бідна.
Так от, свекор покликав мене перед весіллям, дав доволі велику суму грошей, вистачило і на сукню, і на інші дрібниці, і наказав мовчати, нікому про це не розповідати, мовляв, це такий наш маленький секрет. Мене ж просив тільки про одне – бути гарною дружиною для його сина.
Весілля він теж зробив майже сам, а потім ще й допоміг нам збудувати будинок, якщо точніше, то сам і збудував, бо ми з чоловіком заробляли небагато, а мої батьки нічим не могли допомогти. Завдяки свекру у нас з’явилося власне житло і нам не довелося тулитися по чужих хатах чи жити з батьками.
Коли у нас народилися діти, батько мого чоловіка постійно казав, що це найдорожче, що може бути, тому ніколи не шкодував для онуків ні грошей, ні часу. Він сам вмів багато чого робити, і вчив цьому моїх хлопців, мої сини просто в захваті від дідуся.
Не подумайте, тут справа не в грошах, хоча і це важливо, тут справа в людяності, якої було дуже багато в цій чудовій людині. За 25 років, які ми прожили з чоловіком разом, я не можу сказати жодного поганого слова про свекра.
Свекрухи не стало три роки тому, відтоді свекор живе сам. Донедавна він добре справлявся, вів господарство, готував сам, прибирав. Ми приїжджали до нього в гості час від часу, але він не хотів, щоб ми щось робили. Та зараз ситуація змінилася, свекор захворів і вже не може працювати так, як колись. До нас переїжджати він відмовився навідріз, а самого його лишити не можна.
Я кілька разів до нього приїжджала і бачила сусідку, яка постійно крутиться у нього вдома. Стефанія давно вдова, трохи молодша за мого свекра, жіночка така доволі моторна. І ось одного разу свекор мені каже, що хоче зійтися з Стефанією, щоб на старість не створювати нам клопотів, мовляв, вони тут разом, двоє по-легенько будуть віку свого доживати. Але щоб Стефа не почувалася дімробітницею в його домі, він хоче офіційно оформити з нею стосунки, тобто розписатися.
Свекра я розумію, він завжди був і залишається дуже порядною людиною, тому і хоче так зробити, щоб ця жінка не просто так йому допомагала. Але я знаю, яка ситуація у цієї Стефи, життя у неї нелегке, є два дорослих сина, які дуже люблять оковиту, бідує вона з ними. А коли свекор з нею розпишеться, то не зрозуміло, як це для нас обернеться, чи не захоче вона потім претендувати на майно свекра?
Не знаю, шо мені робити? Якщо що, я навіть сама готова переїхати до нього. Залишити все як є, чи все ж не дозволити свекру зробити помилку?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
