Людмила з Василем прожили разом у шлюбі 17 років. Одного дня чоловік просто пішов від дружини до іншої.
Але, як не дивно, він знайшов не молодшу своєї дружини жінку, як часто буває, коли дружина починає старіти, він знайшов просто таку як сам – люблячу галасливі компанії, застілля, походи до друзів і шашлики на природі. Вона слухала його уважно і піддакувала.
Дружина, після такої зради, довго не могла прийти в себе, не могла зрозуміти в чому завинила, що зробила не так. Вона соромилася подивитися сусідам та родичам в очі, взяла відпустку, бо не могла на роботу ходити, всі запитували, як у неї справи і намагався кожен дати свою пораду. Хтось шкодував, а хтось засуджував.
Людмила все ніяк не могла зрозуміти, як міг чоловік проміняти її на іншу, ще й таку? Вона ж нічим абсолютно не краща.
З нею ж поговорити навіть нема про що, вона господиня погана, готує, за словами спільних знайомих, зовсім погано. Людмила я ж була впевнена, що вона красивіша, розумніша і господиня краща за ту, іншу.
А, тим часом, чоловік з новою пасією був щасливий. Правда, час від часу він повертався додому нудьгуючи по дітях, обіцяв одуматися, говорив, що починає розуміти, що накоїв і давав надію дружині, а після знову йшов до тієї іншої жінки.
Людмила почала геть засмучуватися, її нічого не цікавило. Вона майже не спала, закинула домашні справи і дітей, стала час від часу випивати вечорами на самоті.
Батьки розуміли, що далі буде тільки гірше і вирішили звернутися до спеціаліста.
Третій рік жінка спілкується з ним і зараз вже видно результат, хоча радості в її очах не видно.
Вона постійно шукає причини в собі, а не в чоловікові, який знайшов собі іншу жінку, коли йому набридло старе життя. Він просто втік від відповідальності, безтурботне життя йому подобається більше. Але Люді це пояснити важко.
Ніби як і є для кого жінці жити, діти все ще сподіваються, що мама прийде в норму і знову стане колишньою: радісною та щасливою. Але у неї зовсім немає бажання.
Як допомогти в даній ситуації Людмилі, я особисто не знаю, тому як спілкуватися, знову з кимось зустрічатися і радіти життю, знайома не хоче. А мені дуже шкода її, вона хороша та добра жінка. А останнім часом, коли я телефоную, вона навіть телефон не бере. Чому вона так розчарувалася?
