– Олено, ти куди? – здивовано спитав чоловік, бачачи, що дружина збирається спати.
– У ліжко, а що? – Втомлено відповіла вона.
– А посуд мити? – обурився Ігор.
Усі гості вже розійшлися. Свято було веселим і галасливим. Вдома залишилася тільки його мама, але вона теж пішла спати. Олена ж склала залишки їжі по контейнерах, завантажила посуд у раковину і вирішила, що цього достатньо. Ігор був із нею не згоден.
– Завтра помию! Або помий сам, якщо хочеш!
– Олено, у нас взагалі моя мама гостює. Я дуже не хочу побачити її обличчя, якщо вона завтра вранці все це побачить!
– Ой, Ігоре, подумаєш! Посуд – це не головне. Важливіше, що свято вдалося. Так добре посиділи. І навіть танцювали! Спати вже хочеться. Я завтра вимию посуд, у мене сьогодні вже сил немає.
– Перепрацювала бідна?
– Уяви собі! Поки ти десь прохолоджувався, я примудрилася прибрати всю квартиру, наготувати їжі, ще й ялинку вбрала. Дякую, хоч донька допомагала. Ти взагалі обіцяв додому раніше прийти і теж щось зробити.
– Я не встиг. Машина зламалась. Я ж пояснив!
– От і я тобі зараз пояснюю, я хочу спати! Не подобається посуд у раковині? Де мочалка та миюче ти в курсі. Працюй! Я спати!
Олена не стала далі сперечатися із чоловіком. Вона просто пішла спати. Втомилася. Хотілося якнайшвидше дістатися до подушки і заплющити очі.
Ігор ще трохи посидів в інтернеті, мити посуд так і не пішов. Теж втомився трохи. Правда, спати вкладався дуже незадоволений. Він справді переживав, що завтра доведеться вислуховувати від матері, що його дружина неправильна, але возитися на кухні все одно не хотів.
Прокинулися першого січня всі пізно, адже й спати лягли близько чотирьох. Тетяна Сергіївна так натанцювалася вчора, що проспала найдовше.
Першою з дорослих прокинулася Олена, але замість того, щоб хапатися за ганчірку, вона заварила собі каву і вирішила почитати якусь розповідь в інтернеті.
Вона завжди так починала свій ранок і не збиралася відмовляти собі в цьому задоволенні. Тим більше, у перший день цього року. Ігор прокинувся від аромату кави, що витає на кухні.
– Доброго ранку! – Сказав він, похмуро дивлячись на посуд у раковині. – Ти досі не помила?
– Як і ти! Добрий ранок сонце! Давай він й надалі буде добрим. Якщо хочеш кави, налий собі, я на двох зварила. У турці на плиті.
Він налив собі кави в кухоль і сів за стіл. Згадавши, що вчора так і не скуштував торт, вирішив відрізати собі шматочок.
– Ти будеш? – Запропонував він дружині.
– Ні, на сніданок швидкі вуглеводи – це погано. Та й учора стільки з’їла. А тобі приємного апетиту, мій стрункий кипарис! – єхидно додала вона, натякаючи на невеликий животик, який випирав з-під футболки чоловіка.
– Ха-ха, я потім все у спортзалі залишу!
– Ну так ну так! Гаразд, їж, коли хочеться. Це твоя справа!
Ігор випив свою каву, заїдаючи тортиком, її настрій явно покращав.
– А Світлана вже встала? – Запитав він про доньку.
– Вона вставала, поїла свої пластівці з молоком і спати назад лягла, мабуть. Я її не бачила, але чула.
У кухню майже безшумно увійшла свекруха. Ігор напружився, відчуваючи сварку, але мати його здивувала.
– О Боже, як я мріяла хоча б раз у житті побачити таку картину! – З усмішкою сказала Тетяна Сергіївна.
– В сенсі? – не зрозумів син.
– Якби ти знав, як це важко перемивати посуд перед сном після Нового року чи іншого свята! Як я рада, що ти не такий, як твій батько!
– Що ти маєш на увазі? Я думав, тебе це розгніває!
– Нісенітниці! Мене швидше в цьому плані дратував твій батько. Він завжди наполягав, щоб посуд мили звечора. Точніше, щоби саме я мила. Ми кілька разів серйозно посварилися через це. Мені довелося поступитися, тому мила перед сном! Я взагалі часто йому поступалася у побутових питаннях…
Батька Ігоря не стало п’ять років тому. Мати вже відійшла від цих подій, але зараз вона говорила дивні речі. Син думав, що вона завжди сама була ініціатором чистоти в будинку, але, за її словами, можна було здогадатися, що це не так.
– Мамо, ти серйозно?
– Звичайно! У твого батька прямо бздик був на чистоті. Як же мене це дратувало, але в нього було так багато добрих якостей, що довелося з цим змиритися. Хоча іноді так дратувало, що доводилося утримувати будинок чи не в ідеальній чистоті. Знаєш, мені іноді здається, що він тому й так рано пішов. Я про те, що надавав надміру великого значення порожнім речам. Наприклад, таким, як не вимитий посуд після свята.
– Ну, тут мені вже здається, ти перегинаєш, мамо!
Олена не втручалася в їхню розмову. Вона так зачиталася, що майже не чула його.
– Ні, синку, я так вважаю. Знаєш, мій Гена правда дуже часто переживав через те, що було малозначно. Жаль. Я намагалася йому це пояснювати, але так його виховали. Ти ж пам’ятаєш свою бабусю? Ось вона була зациклена на чистоті і виховала так дітей, щоб вони були ідеальними. Можливо, тому він і став таким. – Сказала вона, а потім звернулася до невістки. – А ти, Олено, молодець! Не піддаєшся на провокації!
– Що? – Здивувалася вона, відірвала очі від телефону, коли почула своє ім’я.
– Молодець, кажу, що посуд на ранок залишила! Я завжди мріяла так робити. І ти, Ігоре, молодець, що не чіпляєшся через дрібниці!
– Ага, не чіпляється! – лише усміхнулася Олена, згадуючи їхню вчорашню розмову, але дорікати його при свекрусі не хотіла.
– Я ось взагалі так думаю! – З усмішкою сказала Тетяна Сергіївна, заварюючи собі чай. – Дружина намагається, все готує на свято, а чоловік хіба що з прибиранням допомагає. І то не завжди, тому заради справедливості, потрібно залишати йому посуд!
– Що залишити? – Здивувався Ігор, здогадуючись, що мама має на увазі!
– Найнеприємніше! – хмикнула мама і кивнула у бік раковини. – Так, Оленко, підемо ми з тобою телевізор подивимося, а заразом фотки вчорашні подивимося. Багато знімали. А Ігор уже все одно каву допив, хай сам посуд миє!
– О, я підтримую! Ігоре, у тебе така чуйна і справедлива мама! Я в захваті! – З посмішкою сказала Олена і встала зі стільця, прихопивши з собою свою каву.
Вони разом вийшли з кухні, залишивши Ігоря одного. Він сумно глянув на повну раковину посуду і скривився. Цього ще не вистачало!
– І навіщо я взагалі почав цю розмову! – сварив він себе, включаючи воду.
Були б вони удвох із дружиною, він би ще придумав, як відмазатись, але проти матері не попреш. Так і з’явилася в їх молодій сім’ї одна традиція, яка дуже подобалася дружині, але зовсім не подобалася чоловікові.
Ну а що? Життя не завжди справедливе!
