Близько двох років єдиний син Олени Олексіївни був одружений зі своєю однокурсницею Віолеттою.
Жінка невістку, яка постійно їй зухвало відповідала, на дух не переносила.
Проте обом сторонам було спокійно, оскільки їм не доводилося між собою контактувати.
Біда прийшла, звідки не чекали. Молоде подружжя попросили забратися з орендованої квартири протягом двох днів.
Так як податися Максимові та Віолетті було просто нікуди, довелося нав’язатися до Олени Олексіївни.
Жінка неохоче прийняла їх у своїй квартирі, але з порога заявила, що жити їм доведеться за її правилами.
З того, як невістка закотила очі, Олена Олексіївна зрозуміла, що жити доведеться у переживанні.
Перший привід стався наступного дня, коли Віолетта поїла і не витерла за собою крихти зі столу.
– За що вас виставили? – поцікавилася жінка у невістки, зайшовши до кімнати, в якій жило подружжя.
– Господарі вирішили продати свою квартиру, – сухо відповіла Віолетта.
– Ти думаєш, я в це повірю? У таких випадках два дні на виселення не дають, – схрестила руки Олена Олексіївна.
– Думайте, як хочете, – незворушно процідила дівчина.
– Я знаю…
– Цікаво як! Поділіться, будь ласка, – нервово посміхнулася Віолетта.
– Ти ніяка господиня й забруднила чужу квартиру. Тільки не думай, що можеш забруднити і мою, – уїдливо промовила свекруха.
– Нісенітницю якусь кажете. Нас ніхто не виганяв, – пробурчала дівчина і відвернулася, давши зрозуміти Олені Олексіївні, що вона не збирається більше обговорювати з нею цю тему.
– Крихти за собою витри, у нас немає хатніх робітниць, – сказала жінка. – Ще раз таке зробиш, збиратиму в долоню і кидати тобі на ліжко. Подивимося, як ти спатимеш на крихтах. Хоча мені здається, що ти вже звикла.
Віолетта, бажаючи показати свекрусі, що їй начхати на думку матері чоловіка, демонстративно вставила у вуха навушники.
Жінка вийшла з кімнати і, повернувшись за кілька хвилин, висипала з долоні хлібні крихти.
Віолетта, відчувши це, почала несамовито сваритися. Вона ледве втрималася від того, щоб не кинутися на свекруху.
Олена Олексіївна отримала величезне задоволення, побачивши розсерджену дівчину.
Увечері з роботи повернувся Максим. З порога мати повідомила йому про те, що настав час шукати собі новий притулок.
– Терпіти твою зухвалу дружину я не стану. Мені вона взагалі ніхто, – промовила Олена Олексіївна.
– Що вона наробила? – поцікавився чоловік.
Жінка у фарбах розповіла синові про те, як повелася Віолетта після її зауваження.
– Через крихти? – розсміявся Максим у голос. – Мамо, мені здається, це вже перебір.
– Або живете за моїми правилами, або йдете. Я не нянька і ні з ким нянчитися не маю наміру, – з викликом сказала Олена Олексіївна.
– Гаразд, я поговорю з нею, – пробурчав чоловік, зрозумівши, що мати не жартує.
Проте жодні розмови на невістку не діяли. Кілька днів Віолетта стримувалася і прибирала за собою, а потім поводилася так само, як і раніше.
Олені Олексіївні хотілося вказати їй на двері, але пам’ятаючи про те, що син піде разом із дружиною, трохи стримувалася.
Жінка знала, що якось настане той момент, коли вона не витримає і виставе подружжя.
На її подив, Віолетта несподівано змінилася. Почала прибирати зі столу, мити за собою посуд і навіть наводити лад у квартирі.
Олена Олексіївна спочатку вирішила, що невістка одумалася, але потім почала підозрювати, що Віолетта все робить неспроста.
Підозри жінки підтвердилися, коли через тиждень Максим повідомив матері, що скоро вона стане бабусею.
– Свого житла немає, але ми вирішили розмножуватися! – осудливо сплеснула руками Олена Олексіївна. – Чим ти тільки думав? Гаразд вона, тут все і так зрозуміло.
– Я думав, що ти будеш рада, – розчаровано промовив чоловік.
– Чому тут радіти? Тому, що ви на мою шию присісти вирішили? Тільки вже втрьох, – обурилась мати.
– Мамо, хіба в тебе є скарги на Віолетту?
– Ні поки, але я тепер точно знаю, чому вона поводиться так покірно, – пробурчала Олена Олексіївна.
Замість відповіді син опустив очі. Жінка миттєво зрозуміла, що це Максим попросив Віолетту поводитися поступливо.
– Квартиру все одно собі шукайте! – рішуче промовила мати. – Мені нецікаві жодні причини. Залишитесь на рік, отже, і на два, і на три, і на чотири…
Слова свекрухи почула Віолетта. Вона вирішила, що коли свекруха не йде їм назустріч, то хай пожинає свої плоди.
Наступного дня, коли Олена Олексіївна пішла у гості до подруги, Віолетта покликала гостей.
Дві подружки з трьох відгукнулися на її заклик, і дівчина одразу посадила їх за стіл.
Свекруха зранку зварила каструлю борщу, яким Віолетта і почала пригощати своїх подруг.
Дівчата однією тарілкою не обійшлися і попросили ще добавки. У цей момент додому повернулася Олена Олексіївна.
Вона підійшла до квартири та почула за дверима голоси. Обережно відкрила двері, жінка увійшла всередину.
За голосами вона зрозуміла, що у її квартирі чужі люди. Олена Олексіївна роззулася і навшпиньках пройшла на кухню.
Ніхто з присутніх її не помітив, тож коли жінка голосно кашлянула, дівчата підстрибнули від несподіванки.
Свекруха уважно оглянула стіл і помітила у тарілках гостей недоїдений борщ.
– У своїй квартирі годуватимеш борщем подруг, -, грізно вимовила Олена Олексіївна. – До речі, дівчата, вам час на вихід!
Дівчата поскакали з місць і поспішили до дверей. Слідом за ними пішла і Віолетта.
– Речі спочатку свої збери! – вигукнула їй у спину свекруха.
Однак невістка навіть не озирнулася. Вона пішла разом із подружками і повернулася назад уже з Максимом.
За час її відсутності Олена Олексіївна зібрала речі Віолетти та поставила їх на порозі.
– Якщо хочеш, можеш піти разом із нею. Не поважати мене в моєму будинку я не дам! – грізно промовила мати, звертаючись до сина.
Максим, якому дружина вже розповіла свою версію подій, зібрав речі та пішов разом із Віолеттою.
Більше невістки Олена Олексіївна не бачила. Лише через півроку вона змогла налагодити стосунки із сином.
Нахабну невістки, яка їй була не люба, жінка не хотіла визнавати.
