Одного разу моя мама зателефонувала з проханням: сусідський син їде у наше місто у відрядження. Готель, мовляв, дорогий, а ми ж такі гостинні… Ну, що ж, подумала я, три дні – це не вічність.Приїхав “відрядженець”. І знаєте, це був не просто гість – це був професійний диванний чемпіон! Три дні він провів у нас, жодного разу не покинувши квартиру. Їв – на дивані, спав – на дивані, дивився телевізор – звісно ж, на дивані. .Коли він нарешті поїхав. Коли він поїхав, мій чоловік почав зі мною неприємну розмову

Ох, життя іноді підкидає такі сюрпризи, що хоч стій, хоч падай! Одного разу мені зателефонувала мама. Вона, як завжди, почала з фрази: “Доню, в мене до тебе невеличке прохання…” Ага, “невеличке”, думаю я, вже знаючи, що зараз буде щось цікаве.

Виявляється, сусідка мами попросила про допомогу. Її син їде у відрядження в наше місто, і готелі, бачте, дорогі. Ну, як тут відмовити? Мама ж переконувала: “Він тихий, скромний хлопець. Три дні – і все. Навіть не помітиш!” І я, як добра донька, погодилася. Ну що там три дні? Це ж навіть не тиждень!

Настав день “великого приїзду”. Ми з чоловіком підготували диван у вітальні, щоб наш гість почувався комфортно. Я навіть спекла пиріг – ну, щоб справити гарне враження. Зустріли його привітно, поговорили кілька хвилин, і все виглядало чудово. Але це було тільки початком.

Наш гість розташувався на дивані так, ніби це його трон. І що ви думаєте? Він не просто “тихий і скромний”, він був настільки тихий, що три дні навіть за межі квартири не вийшов! Жодних прогулянок містом, жодних справ у відрядженні – лише диван, телевізор і холодильник. Я взагалі почала сумніватися, чи це відрядження було справжнім.

Кожного ранку він прокидався (ну, якщо це можна назвати прокиданням) ближче до обіду. Потім йшов до холодильника з таким виразом обличчя, ніби йому належить усе, що там є. З’ївши добру половину наших запасів, він повертався до свого “трону”, де знову занурювався у перегляд телевізора. Я навіть не знала, що можна так довго дивитися ток-шоу про ремонт квартир і кулінарні передачі.

Мій чоловік спочатку намагався бути ввічливим. Але на третій день він не витримав і запитав: “А коли у вас починається те саме відрядження?” Гість лише посміхнувся і відповів: “Та я вже все зробив дистанційно!” Ось це технології! Відрядження на дивані – новий тренд.

Коли нарешті настав момент його від’їзду, ми з чоловіком ледь стримували радість. Але знаєте, що було найцікавіше? Він навіть не подякував! Просто зібрав свої речі й пішов. Мій чоловік після цього сів навпроти мене і сказав: “Ну все, більше жодних гостей за рекомендацією твоєї мами!”