Дружина написала цілий перелік продуктів, і я йшов до магазину за покупками. На зупинці я зустрів свого старого знайомого і ми відійшли в сторону, щоб з ним поговорити.
На автобудівній станції росло дерево з величезною кроною. На верхніх тонких гілочках сидів кіт і жалібно нявкав. Було видно, що він випадково заліз на тонкі гілочки дерева і тепер боявся по них злізти вниз.
Людей на зупинці зібралося багато, всі дивилися на кота і не знали, як йому допомогти. Жінка відкрила свій контейнер із їжею, відламала шматок сосиски, показала її коту і поклала на невисокий широкий кам’яний паркан біля зупинки
Жінка покликала кота, показуючи йому сосиску. Кіт занявкав ще сильніше, але злазити з дерева боявся. Свій контейнер для обіду дістав чоловік. Він витяг шматок ковбаси, потряс їм у повітрі, показуючи ковбасу коту і поклав її біля сосиски.
Кіт усім своїм виглядом показував, що він дуже голодний, але боявся злазити. Через кілька хвилин на парканчику утворилася пристойна купа їжі, але кіт все ще боявся злазити.
Треба було б викликати рятувальників, щоб зняти пухнастого. Тут під’їхав автобус і зупинка спорожніла. Так сталося, що мій знайомий стояв спиною до зупинки, а я обличчям. І раптом я побачив таку картину.
Як тільки автобус від’їхав від зупинки і на ній не залишилося ні кого, кіт стрілою злетів з дерева, швидко з’їв всю їжу і так само стрімко заліз назад на дерево. Він сидів на товстій гілці, поки на зупинці не зібралося кілька людей.
Потім він переліз на тонкі гілочки, почав на них розгойдуватися шерсть на ньому встала дибки і він почав жалібно нявкати. Повторилася та сама картина.
Люди діставали з своїх пакунків їжу і клали коту на паркан, а він жалібно нявкав і боявся злізти. Як тільки автобус відійшов від зупинки, кіт миттєво зістрибнув на паркан і уплітав їжу.
Я стояв, відкривши рота і не знав, що сказати. Ми з моїм приятелем розпрощалися, він пішов на зупинку, чекати автобуса, а я вирішив пожертвувати частиною свого вихідного і подивитися, чим це закінчиться.
Після трьох таких трюків, коли кіт знову заліз на дерево на зупинці з’явилася жінка похилого віку. Вона подивилася на дерево і голосно закричала:
– Барсику, пішли снідати!
Кіт блискавкою злетів з дерева і побіг за жінкою.
– Ходімо, гуляка. Напевно зголоднів. З учорашнього вечора нічого не їв.
Жінка погладила кота по спині і пішла у бік будинку, що стоїть неподалік від зупинки автобуса. Кіт побіг уперед хазяйки високо піднявши хвоста і щось міркуючи собі під ніс.
