– На курорт? Оце ти собі, мамо, вигадала, – мій син, який приїхав до мене за грошима, не міг зрозуміти, як це я вирішила в такий непростий для всіх час їхати відпочивати.
– Так, синку, ти все правильно зрозумів – грошей я тобі не дам, бо купила собі дорогу путівку, – спокійно кажу. – Можу ж я хоч раз в житті відпочити і підправити своє здоров’я, я ж на пенсію вийшла, – нагадала я сину.
– А від чоло ти зібралася відпочивати? Хіба пенсія і не є відпочинок? – не міг заспокоїтися Вадим.
– Я ці гроші в тебе не просила, мені на роботі премію велику в честь виходу на пенсію виписали, і я вирішила ці гроші на себе і витратити, – стала виправдовуватися я.
– Усі 50 тисяч? Я думав, ти ці гроші нам віддаш, ти знаєш, яка у нас зараз ситуація. Тобі що, внуків не шкода?
– А до чого тут це? Це твої діти, і вам з Оленою думати як їх прогодувати, – вже не витримала я. – І так, путівка на два тижні коштує 48 тисяч, а ще 2 тисячі я беру з собою на дрібні витрати, тому цього разу я не зможу тобі нічим допомогти, вибачай.
Син, який за роки вже звик до того, що я завжди допомагаю їм грошима з зарплати, спочатку дуже засмутився, що я на пенсію вирішила вийти, бо на його думку я ще могла хоча б кілька років працювати. А тут другий сюрприз – розрахункові гроші і премію я вирішила не йому віддати, а на себе витратити.
Вадим вийшов на вулицю, а там на нього чекала Олена. Невістка не дуже любить до мене заходити, тому вирішила зачекати чоловіка в машині, поки від з грошима повернеться. Та коли Олена побачила, що Вадим вийшов від мене з порожніми руками, вона не стримувала себе.
У мене вікно було прочинене, і я мимоволі почула їхню розмову, бо говорили вони дуже голосно.
– Не дала грошей. Мама на курорт зібралася, здоров’я поправляти, і всі гроші повністю на путівку витратила, – сухо повідомив Вадим дружині.
– Куди? На який ще курорт? Інші мами в Італію їдуть, щоб дітям і внукам допомогти, а твоя відпочивати зібралася. Де вона так втомилася? І щось я не чула, щоб вона хворіла. Що вона збирається на курорті за такі гроші лікувати? – невістка не підбирала слів, наче це я її гроші витратила, а не свої.
Вона мене ніколи не любила, навіть в хату мою демонстративно не заходила, але терпіла, бо я гроші давала, а тепер вона вже показала себе у всій красі.
Звичайно, що цей випадок мене засмутив, але я навіть не думала змінювати свої плани. Так, я купила собі найдорожчу путівку, і не бачила в цьому нічого поганого, я заслужила на такий відпочинок, і гроші ні у кого на нього не просила.
Син з невісткою через це на мене настільки образилися, що нічого за 2 тижні у мене на подвір’ї не робили, хоча я просила Вадима, щоб він час від часу заїжджав і дивився що до чого.
Приїхала я, а сніг не розчищений, вітер все порозкидав по дворі, добре що я хоч сусідку попросила, щоб вона собаку мого годувала, а то Бровко мій залишився би голодним, адже син не приїхав жодного разу.
Та я не засмутилася, покликала до себе в гості Петра, і ми з ним разом все швиденько зробили.
Я нічого такого не планувала, але на курорті я познайомилася з хорошим чоловіком. Петро мій ровесник, давно вдівець, і ми собі за довгими розмовами вечорами сподобали одне одного.
Він напрошувався до мене в гості, хотів подивитися як я живу, і я його покликала.
На це приїхав і син з невісткою, вони були ошелешені тим, що я насмілилася чужого чоловіка додому привести.
– Ну це взагалі, спочатку курорт, потім чоловік, а далі що? Заміж? – невістка не чулася від злості.
А мені байдуже. Я вирішила, що тепер у мене почнеться новий період, адже пенсія – це не вирок. І до речі, ідея невістки про заміж не така вже й погана. Петро – дуже хороший порядний чоловік, і я не проти зійтися з ним і жити разом.
