15 Березня, 2025
– Ні, люба, – вимовив Сашко. – Це я з тобою розлучуся, коли ткну тобі в обличчя папером, на якому чорним по білому буде написано, що я – не батько Єгора

– Ні, люба, – вимовив Сашко. – Це я з тобою розлучуся, коли ткну тобі в обличчя папером, на якому чорним по білому буде написано, що я – не батько Єгора

Сашко вийшов на балкон за своїми інструментами і на автоматі глянув у вікно. І якраз у цей момент до їхнього будинку під’їхала машина брата. І тут же з неї вийшла Катерина, дружина Сашка.

Олександр насупився, спостерігаючи, як його брат дістає пакети з продуктами із заднього сидіння, а потім із ними йде до під’їзду.

За кілька хвилин Катерина разом із Олексієм увійшли до будинку.

– Ну і снігопад, – промовила вона, відтрушуючи куртку. – Жах якийсь.

– Привіт, – похмуро вимовив Сашко.

– Привіт, – посміхнувся йому брат, поставивши пакети на підлогу і простягнувши руку. Сашку довелося її потиснути, вибору не було.

– Гаразд, я поїхав, – тут же промовив він.

– Спасибі, Олекксію, – посміхнулася йому Катерина. – Не знаю, як я б усе це дотягла.

– Так, дурниця.Олексій махнув рукою на прощання і вийшов за двері.

Сашко ж мовчки дивився, як роззувається його дружина. Потім підходить до дзеркала, поправляючи зачіску. Дивився, а в самого в душі зріли ревнощі.

– Ти чому з моїм братом приїхала? – похмуро запитав він.

Катерина мигцем глянула на чоловіка, підхопила пакети і пішла на кухню.

– Я, взагалі-то, тебе просила приїхати за мною до торгового центру, – нарешті, відповіла вона, розбираючи пакети. – Ти сказав, що нікуди не поїдеш.

– І що? Це привід просити мого брата тебе підвезти?

– Я не просила. Зіткнулася з ним на виході з торгового центру! І хоч він щойно приїхав, все ж змінив свої плани і довіз мене до будинку. Сказав, що це не діло – коли жінка сама тягне такі важкі пакети. Але для тебе це норма, – знизала вона плечима.

– Ти ж знаєш, я був зайнятий! Лагодив кран у ванній!

– Полагодив? – прибираючи їжу в холодильник, запитала Катерина.

– Ще ні, – буркнув Сашко, вирішивши промовчати, що ще навіть не приступав. Зрештою, у нього вихідний, має право відпочити.

Катерина помітила на кухні інструменти, які чоловік ще навіть до ванної не доніс, і хмикнула.

– Я дивлюся, ти ще навіть не приступав.

– І що?! Коли хочу, тоді й лагоджу! Можу я хоча б у вихідний розпорядитися своїм часом?!

– Я б теж хотіла розпоряджатися своїм часом. І замість походів по магазинах цілий день дивитися телевізор. Ну а якщо вже необхідно сходити, щоб була їжа на вечерю, я хочу, щоб мій чоловік допоміг донести мені продукти! Пакети й справді непідйомні.

Сашко лише махнув рукою. Вічно вона викручується.

І все ж його зачепило, що його брат підвіз його дружину. Не має він на це права! І нічого, не розвалилася б Катерина, сама донесла. Зрештою, хто ж винен, що вона стільки всього накупила? Треба сили розраховувати!

Про те, що це Сашко попросив борщ на обід, куди потрібні важкі овочі, він не думав. Він узагалі не замислювався над тим, як продукти з’являються на кухні, а потім із них готується їжа. Адже це не чоловіча справа.

Чоловіча справа – кран полагодити. Щоправда, коли через півдня Сашко все ж взявся до роботи, то тільки все зіпсував. Довелося сантехніка викликати, поки вони не затопили сусідів.

Увечері Катерина і Сашко поїхали до батьків чоловіка за своїм сином. Він гостював у бабусі з дідусем, і вже час його було забирати.

Немов на зло, туди приїхав і Олексій. І настрій у Сашка одразу зіпсувався.

А ось Катерина, здавалося, навпаки зраділа. Поки вони всі разом пили чай, вона весело балакала із братом. Вони над чимось сміялися. А Сашко лише хмурився. Треба буде поговорити з дружиною про це, і чітко позначити, що Сашку це не подобається. Особливо, що вони проводять час наодинці. Так, із торгового центру їхати недалеко, але Сашко ж не знає, чи поїхали вони одразу додому.

І від однієї цієї думки з’явилася гіркота в роті, а кулаки стиснулися самі собою.

І тут на кухню прибіг Єгор, їхній син. Він щось попросив у бабусі, а Сашко в цей момент похолов. Господи, як він не помічав того, що його син так схожий на його брата? А може, і не його син…

Захотілося відразу розібратися! Спіймати коханців, адже докази на обличчя!

Але Сашко знав, що батькам це не сподобається. Вони, чомусь, дуже люблять його дружину і явно стануть на її бік. Та й брата вони, начебто, люблять більше.

Але жити у брехні Сашко не збирався.

Усю дорогу до дому він їхав похмурим, не розмовляв. Вдома одразу відправив Єгора до себе в кімнату, відчуваючи якесь роздратування щодо сина. Хоча, якщо це не його син (у чому він уже практично не сумнівався), тоді все логічно. І відразу зрозуміло, чому йому не хочеться проводити час із Єгором. Так, він не помічав очевидного, але серце не обдуриш!

– Що трапилося? – запитала Катерина, коли Сашко зачинив двері їхньої спальні!

– Обманщиця! – тицьнув він у неї пальцем. – Зрадниця!

– Що?

Катерина знала, що характер її чоловіка не найприємніший. Але таке у свій бік вона чула вперше.

– Не прикидайся! – нервово засміявся Сашко. – Я все зрозумів! Довго ж ти мене за ніс водила!

Катерина важко зітхнула. Що цього разу спало йому на думку?

– Сашко, я втомилася. Досить говорити загадками і звинувачувати мене у всіх гріхах. Що сталося?

– Я знаю, що ти мені зраджуєш із братом!

– Що?! – тепер уже Катерина була обурена. – Сашко, ти нормальний? Ти думаєш, що говориш? Та як ти взагалі посмів мене в такому звинувачувати?!

– Заперечуєш… – усміхнувся чоловік. – Та ось тільки ти не подумала про одне: твій син схожий на мого брата, як дві краплі води! І як я раніше не помічав?

– Досить, – рявкнула Катерина. – Твій син схожий на тебе. А ви схожі з Льошею! Господи, ти зовсім із котушок злетів?

– Значить, стверджуєш, що не зраджувала мене з братом, і Єгор – мій син?

– Саме це я і стверджую, – втомлено промовила Катерина. – І мені дуже неприємно, що ти так міг подумати.

– Тоді, я вимагаю тест на батьківство!

Катерина дивилася на чоловіка і розуміла, що той не вгамується. Але Сашко її мовчання розцінив по-своєму.

– Злякалася… Так я і думав!

– Подумай ще! – огризнулася Катерина. – А я тобі поки скажу, що буде. Якщо ти зробиш тест, я з тобою розлучуся. І я тобі відразу скажу, що цей тест покаже, що Єгор – твій син. Або ти зараз вмикаєш голову і відключаєш істерику на рівному місці, або ми розлучаємося.

– Ні, люба, – вимовив Сашко. – Це я з тобою розлучуся, коли ткну тобі в обличчя папером, на якому чорним по білому буде написано, що я – не батько Єгора. Він узагалі на мене не схожий! Не зовні, не за характером.

– І слава Богу! – рявкнула Катерина. – Я попередила.

Але на ранок Сашко не відмовився від своєї ідеї, навпаки, одразу ж вирішив усе зробити. Катерина була не проти, вона вже все сказала. Сподівалася, що її спокій дасть зрозуміти чоловікові, що він помиляється. Але ні, Сашко вже цим загорівся і мріяв про той день, коли правда спливе назовні.

Весь тиждень, поки чекали результатів тесту, подружжя не розмовляло. І, на свій жах, Катерина бачила, що Сашко став дуже холодний з Єгором. Постійно на нього кричав, не хотів із ним проводити час. Відмовився возити його в садок і навіть не пішов гуляти з ним, хоч Єгор дуже його про це просив.

Нарешті, результати прийшли. Сашку б прочитати їх одному, а потім уже вирішити, що робити далі. Але йому так хотілося побачити вираз обличчя Катерини, коли він повільно перейде за посиланням, зволікатиме з відкриттям документа. Нехай вона понервує.

Але Катерина не нервувала. Вона все ще сподівалася, що Сашко одумається. Що просто не стане дивитися результат, скаже, що він їй вірить. Але це був його зоряний час, і він цим насолоджувався.

– Останній шанс зізнатися у всьому чесно, – сказав він, перш ніж відкрити документ.

– І я зізнаюся: я вийшла заміж за ідіота, який вважає, що має право так говорити зі мною і зі своїм сином. А ще, щойно ти прочитаєш результат, я подам на розлучення.

– Я й сам подам, – огризнувся Сашко.

Він відкрив документ, чомусь довго не міг зрозуміти, де саме результат, а коли прочитав, то насупився.

– Та ну, не може бути.

– Що таке, Сашко? – запитала Катерина. – Виявляється, Єгор твій син?

Сашко злісно пихтів. Як так вийшло? Може, в лабораторії наплутали?

– Гаразд, – нарешті, вимовив він. – Нехай так. Але я впевнений, що між тобою і моїм братом щось є.

– А знаєш, що між нами? Повага. Твій брат мені не раз допомагав, бо знає, що від тебе допомоги не дочекаєшся. І я його дуже поважаю. На відміну від тебе.

Катерина пішла в кімнату і дістала папку с документами.

– Що ти робиш? – запитав Сашко.

– Збираю документи для розлучення.

– Кинь, ти ж не серйозно! Гаразд, я помилився. Буває з кожним! Просто я приревнував. Давай забудемо про все.

– Я б могла забути твої необґрунтовані претензії до мене, – тихо промовила Катерина. – Але я не забуду, як весь цей тиждень ти зривався на Єгорі, тому що тобі спало на думку, що це не твій син.

Катя подала на розлучення. Сашко ж намагався все зам’яти. Спочатку вибачався, потім залякував дружину, мовляв, без нього вона не впорається. А потім знову став звинувачувати її, що вона хоче втекти до його брата.

І після розлучення він усе чекав, коли ж Олексій і Катерина розкажуть про свої стосунки. І тоді він зможе сказати, що мав рацію.

Але незабаром брат познайомив сім’ю зі своєю дівчиною (і це була не Катя), і всі надії Сашка впали. Та й зрозумів він, що дружина вже до нього не повернеться. Хоч і не вважав, що заслужив на це.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *