В нас з дружиною двадцять років різниці. Так, це дуже багато, але ми палко кохали та кохаємо один одну та це кохання привело нас до того, що в нас з’явилась донька.
Коли ми грали весілля, то Яні було двадцять п’ять, а мені, відповідно, сорок п’ять. Мої тесть та теща виявились моїми однолітками і були вкрай не раді тому, що в них такий зять. Довго вони Яну відмовляли від шлюбу зі мною, але кохання сильніше будь-яких вмовлянь.
В мене завжди була красива, розумна дружина, а я тоді був солідним привабливим чоловіком в розквіті сил, як то кажуть. Як би дивно не звучало, але за мої тоді сорок п’ять років, Яна була першою дружинною, а Ліна, наша донька, що народилась згодом, є моєю першою та єдиною дитиною.
Ми підходили одна одному на всі сто відсотків. Хоча Яна часто ревнувала мене до інших жінок, які намагались познайомитись зі мною, вважаючи, що Яна моя донька.
Хоч багато одноліток, а точніше майже всі, зустрічались та виходили заміж за своїх ровесників, або плюс мінус два-п’ять років старші за них, або ж може і молодші, Яна вважала, що вона за мною, як за кам’яною стіною.
Яна завжди казала, що я ідеальний чоловік. Коли дружина вийшла в декрет, я турбувався про неї з подвійною силою, а після пологів часто виконував хатню роботу повністю сам після роботи, коли донечка була дуже вередливою та неспокійною, потребуючи всієї уваги Яни собі.
Та й, якщо чесно, поки Яна спала вночі, я сидів з Ліною та колихав її, щоб та заснула, чи, наприклад, якщо потрібно було, варив суміш, аби поїсти могла моя донечка, чи підгузок міняв. Все, що хотілось Ліні, лиш би Яна трохи відпочила та поспала.
Проте згодом я помітив, що наша різниця у віці стала все більше і більше проявлятися. Моє здоров’я в інтимному плані стало погіршуватись. Я ще й пропонував Яні народити ще одну дитину, але саме здоров’я не давало нам такої ж можливості, як раніше.
Якось я почув розмову Яни з подругою по телефоні. Вона не проти народити ще одну дитину, але вона хвилюється, чи встигну я допомогти їй покласти двох дітей на ноги, зважаючи на мій вік.
Та й люди все більше нас сприймають як батька та доньку. А в ресторанах дивляться на Яну поряд зі мною як на жінку, яка полює на гроші стариганів. Я бачу, що їй такі погляди та перешіптування неприємні. Вона навіть не хоче більше зі мною десь ходити зайвий раз.
Я думаю, що варто обговорити нам цю тему. Можливо вдасться все влагодити. Але факт є фактом: наша велика різниця у віці дуже сильно стала проявлятись.
