Одразу після закінчення університету я влаштувалася на роботу бухгалтером у солідну компанію. Бувши молодою і недосвідченою, мені було важко розібратися в тонкощах своєї роботи. Однак мій наставник взяв мене під своє крило і допоміг розібратися в нюансах моєї роботи.

Згодом наші стосунки розквітли. Ми почали разом обідати в їдальні компанії, а потім стали проводити більше часу удвох, гуляти в парку та зустрічатися на вихідних. Нам не знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що ми закохані, і незабаром ми почали зустрічатися.

Хоча у нас були романтичні стосунки, але вирішили тримати їх у таємниці від колег, насамперед тому, що мій партнер вважав, що це непрофесійно для боса зустрічатися з підлеглою. Крім того, мій партнер був закритою людиною та не дуже багато розповідав мені про своє особисте життя.

Я ж, навпаки, була відкритою книгою, ділилася подробицями свого життя та досвідом. Не зважаючи на відмінності, ми продовжували наші стосунки близько року, протягом якого я глибоко закохалася в нього.

Одного разу, йдучи з роботи, побачила, як мій коханий обіймав іншу жінку з чотирирічною дитиною на руках. Шокована і розбита горем, я стояла, не в змозі ні поворухнутися, ні відвести погляд. Він помітив мене і швидко відвів погляд. Я пішла додому й плакала цілу ніч, не в змозі примирити любов, яку я відчувала до нього, з реальністю ситуації.

Наступного дня Ігор намагався поговорити зі мною, але я все ще не могла прийти до тями після зради та відмовилася спілкуватися з ним. Однак пізніше дізналася, що жінка, яку він обіймав, насправді була його дружиною з донькою, а я несвідомо стала третьою стороною в їхніх стосунках. Відчуваючи сором і провину, я дистанціювалася від Ігоря та вирішила рухатися далі.

Через місяць я дізналася, що він почав зустрічатися з другою колегою з іншого відділу. Ця жінка була балакучою і відкритою, і вона довірилася мені про їхні стосунки. Почувши про брехню й обман Ігоря, я поспівчувала його дружині та вирішила діяти.

Зв’язавшись з дружиною Ігоря я домовився про зустріч з нею та його новою коханкою в ресторані, де все їм пояснила, і ми поспівчували їй через зраду чоловіка. Саме тоді дружина Ігоря розповіла, що вони підписали шлюбний контракт, згідно з яким у разі зради одного з них усе майно переходить до іншого. Це пояснювало, чому Ігор був таким потайливим і брехливим.

Разом ми подали на нього до суду, а його дружина подала на нього до суду за порушення шлюбного контракту та зраду. Ми з колегою дали свідчення на її користь, й Ігор залишився ні з чим. Він звільнився з компанії, а ми троє зблизилися через наш спільний досвід. Стали добрими друзями та продовжували підтримувати один одного в біді та радості.