Сергій відвіз дружину та дочку до глухого села, щоб поїхати з коханкою на море. Але повернувшись додому зрозумів, що для нього найголовніше родина.

Сергій не знав, що робити. Зараз його життя може змінитися, а цього зовсім не хотілося б. А Лариска може це наробити.

Коли йому було 10 років батько пішов із сім’ї. Пішов не до коханки, а просто не міг витерпіти характер дружини. Вероніка була ревнива і дуже любила командувати. Довго він терпів, але певної миті здався, зібрав речі і пішов.

З Сергієм батько хотів бачитись, але мати налаштувала сина проти батька і той сам відмовлявся. Максимум це приймав подарунки, які батько надсилав йому й усе.

І ось коли Сергій сам виріс, то почав розуміти батька. Тому вступивши до інституту Сергій одразу з’їхав від матері, тим більше було куди. Батько давно придбав для нього квартиру, яку здавала Вероніка Павлівна.

Як же сердилась мати і кричала, і тупала ногами. Але Сергій наполягав  на своєму і з’їхав. З батьком він поновив стосунки і той допомагав йому фінансово. Тож від матері Сергій ніяк не залежав.

На останньому курсі університету він познайомився з Олею. Заклався с  друзям, що почне зустрічатися з першою дівчиною, яка увійде в аудиторію. І то була вона.

Оля не була помічена на студентських вечірках і завжди трималася подалі від усіх.

– Такий горішок тобі не розгризти. Сміявся його друг Іван.

— А це ми ще побачимо. – Посміхнувся Сергій.

Довго він добивався  прихильності дівчини . Вже хотілося це кинути, але потім знову накривав азарт. Сергій не любив, та й не вмів програвати.

І ось за три місяці вони гуляли під руку в парку і розмовляли про майбутнє. Сергій мало слухав супутницю. Йому залишилося тільки затягнути її до себе в ліжко та й усе. Можна кидати. Саме сьогодні він і думав, що все вийде.

І як на зло , його матері знадобилася пройти повз. Побачивши сина під руку з Олею, вона зупинилася. Оцінивши одяг дівчини, вона одразу зрозуміла, що та явно не місцева і грошима в її сім’ї не пахне.

— Сергію, та як ти можеш навіть поруч із нею йти. Кричала мати на весь парк. Ти подивися на себе та на неї.

— Мамо, перестань влаштовувати концерт. Сердився Сергій.

– Концерт? Не зупинялася мати. – Та з якої дірки ти її витяг? Ти не розумієш, що такій потрібні лише гроші та квартира у місті?

— Мамо, перестань.

Ольга вирвала свою руку і втекла.

– Мамо, припини. Бачиш, довела Олю?

– Ой подумаєш. У тебе цих Оль ще багато. Потім ще спасибі скажеш мені, що так легко від неї здихався.

– Не скажу. І знай. Я скоро на ній одружуся, і ти мені не ззавадиш.Сказав він і пішов геть.

Він здогадувався, куди побігла Оля. Біля набережної було затишне містечко в тіні верб. Оля розповідала йому, що ходить туди, коли хоче побути сама. Там він її знайшов.

– Іди. Прошипіла вона. Змахуючи сльози.

Але він не пішов. А сів поруч із нею і притис до себе.

— Олечко, люба, вона мені не указ. Зрозумій. І все, що вона наговорила це дурниці. Я ж тобі розповідав яка у мене мати.

– Але за що вона така зі мною? Так я приїхала із села. Але я вступила до інституту сама і скоро в мене буде червоний диплом. Нехай я не одягаюсь модно, але ж це не привід.

Оля плакала, а він заспокоював її, як міг. Того вечора вони поїхали до нього. Але вранці він не став кидати її, як збирався. Згадав слова про те, що він одружується з нею і усмішкою матері.

З того часу вони почали жити разом. Разом готуватиметься до захисту диплома. Друзі сміялися з нього. Казали, що, мовляв, ти вже виграв, заспокойся. А знайомі Ольги попереджали її про те, який Сергій насправді. Що вона йому не потрібна, і він її покине. Оля лише відмахувалася від них. Сергія вона полюбила найщирішим коханням. І заплющувала очі на його минулі стосунки, адже це було до неї.

Йому було так зручно жити. Вдома завжди чисто та смачно пахне їжею. На гулянки він зараз все одно не ходив би. Адже батько обіцяв його влаштувати на хорошу роботу, якщо Сергій здасть добре іспити і захистить диплом.

На честь закінчення інституту батько вирішив подарувати Сергієві машину. Син про це нічого не знав. Він сидів удома і думав, як сказати Олі, що вони розлучаються. З одного боку, було шкода дівчину,  якісь почуття всередині нього все так були. А з іншого боку, у нього починалося нове життя. На нього чекала кар’єра, а отже, і навколо нього буде великий вибір кандидаток на роль дружини. А з Олею й у світ не вийти, та й взагалі. Але якщо розлучиться, то мати говоритиме, що вона мала рацію.

З такими думками він і сидів на дивані поки Оля готувала вечерю щось весело співаючи. Не знав він тоді і про те, яку новину вона йому хоче повідомити.

У цей момент пролунав дзвінок у двері. Вони нікого не чекали у гості. Мати давно не приходила. Вона сказала, що не переступить поріг квартири, поки в ній житиме ця швабра. І це ще був наймиліший вислів у бік Олі.

З небажанням Сергій підвівся і пішов відчиняти двері. Яке  ж було здивування, коли він побачив на порозі батька. З батьком вони в основному спілкувалися по телефону і той не попереджав, що збирається приїхати в їхнє місто.

– Ну що дивишся син? Може запросиш увійти?

– Тату, пробач. Просто не чекав.

– А чим тут у тебе так смачно пахне?

Пройшовши до квартири, він побачив Ольгу. Сергій не казав йому, що живе з дівчиною.

– Знайомтеся. Це мій батько Павло Сергійович. А це Оля.

Оля мило посміхнулася.

— Сергію, що ж ти не попередив, що у нас будуть гості. Я б підготувалася.

— Олечко, то він не знав. Я ж приїхав сюрпризом. Хотів особисто привітати сина із закінченням інституту.

Чоловіки пішли до кімнати, а Оля залишилася на кухні. Залишалося ще трохи і вечеря буде готова. Тільки тепер вона не знала, як повідомити новину Сергію. При батькові чи потім пізніше наодинці.

Стіл накрили у кімнаті. Батько Сергія виявився дуже простою людиною. Дізнавшись, що Оля з села лише посміхнувся і спитав, як там рибалка.

Про своє рідне село Оля могла розповідати годинами. Там була чудова природа, річка, поля, ліси, повні грибів та ягід. Мінус був лише в тому, що село пустіло. Всі звідти виїжджали і в основному в селі жили одні люди похилого віку, такі як її улюблена бабуся. Вона її вирощувала з 9 років одна тому, що батьки потрапили  в автокатастрофу.

— А  дивлюся Оленька, добре  вас бабуся виховала. І навчила всьому.

Оля збентежилась від похвали.

— До речі, молодь, а коли поїдете до села?

— Ой, тату, ну спочатку треба з роботою визначитися.

– А що тут визначатися? У тебе місце вже є та й Олі допоможемо.

– Дякую. Але я хочу сама. Та й є на прикметі кілька місць. Ось якщо не вийде, то із задоволенням погоджуся на допомогу. А в село я збиралася сама за кілька днів. Ось тільки квитки куплю на поїзд.

– А навіщо квитки на поїзд?

– Як це навіщо? А як ще дістатись? Спочатку поїздом, а потім уже автобусом. Так найзручніше. А якщо автобусами тільки, то це тяжко, та й пересадок більше.

– Ну а на машині?

– Тату, ну на якій машині? Ми на неї ще не заробили.

– Так на цій. Сказав весело Павло Сергійович і вийняв ключі з кишені. Дивлюся мій подарунок до речі. А чи можна і мені з вами?

Вибору у Сергія не було. І за тиждень вони втрьох поїхали знайомитися з бабусею Олі. Свою ж новину вона так і не сказала. Вирішила ось у селі і скаже.

Село і справді виявилося глухим. Мобільний зв’язок ловив тільки на пагорбі, і на другий день Сергію вже стало нудно. Намагався натякнути всім, що час у місто, але його ніхто не підтримав.

А ввечері вони з Олею сиділи у дворі та милувалися природою. Точніше Оля милувалася, а Сергій подумки був у місті. Він навіть спочатку не почув що сказала Оля. А коли вона повторила голосніше, що він скоро стане татом, то хотів закричати. Висловити як це все не вчасно, і не потрібна їм зараз дитина. Але позаду пролунав голос батька.

– Ого. Я стану дідусем. Ну Сергій , ну молодець. Тааак. – Простягнув він.-  Потрібно терміново зіграти весілля,та Олечко, ну яка тобі робота тепер ? Відпочиватимеш. А попрацювати ще встигнеш.

Бабуся на весілля приїхати не змогла. Хоч і казали, що її привезуть машиною, вона все одно відмовилася. Мати Сергія лише надіслала смс із невеликим текстом. Там було написано. «Не вітаю та не бажаю щастя».

Весілля пройшло добре, а далі потяглися дні.

Сергій вийшов на роботу, а Оля залишилася вдома. Як він і чекав навколо було багато цікавих дівчат, тільки ось офіс очолював друг батька, і Сергій не міг собі дозволити шашні на роботі.

Згодом народилася донька Катерина . Спочатку дитина була йому зовсім не цікава, але потім йому навіть сподобалося бути батьком.

Подобалося, коли вона тупала до нього і говорила тато. Подобалося, як обіймала та сміялася, коли він її піднімав високо високо.

У них вийшла сім’я на диво. Але півроку тому друг батька пішов на пенсію і влаштувалася на роботу Лариса. Усі чоловіки її проводжали жадібними поглядами, але її вибір упав саме на Сергія. Не зміг він устояти і закрутився роман.

Оля помітила зміни в поведінці чоловіка, але їй не хотілося навіть думати, що в нього інша. Але згодом він охолов  навіть до Каті.

А тим часом Лариса все говорила.

– Любий, ну розлучися ти вже з нею?

– Не можу я. Розумієш батько тоді мене зненавидить.

— Ну ти вже великий хлопчик. До чого тут батько?

— До того ж, що з роботи я піду моментально.

– Ти розумний. Знайдеш іншу роботу. Ми взагалі можемо переїхати.

– Я сказав ні. Якщо тебе щось не влаштовує, то можемо.

Вона не дала йому домовити, зрозумівши, що ця розмова ні до чого доброго не приведе.

На цей раз Сергій навіть не прийшов додому ночувати. На роботу він поїхав одразу від Лариси. А сам написав дружині повідомлення, що залишався в офісі.

Вранці Лариса подала йому ідею, що треба відпочити. І тепер він вибирав куди поїхати і як пояснити дружині.

Але приїхавши додому, побачив стривожену Ольгу.

– Бабуся сильно захворіла. Треба терміново їхати до села. Ти зможеш взяти пару відгулів та відвести мене з Катериною туди.

Він і не думав, що йому так пощастить. Нічого й вигадувати не треба. У Ольги в цій глушині не буде й зв’язку . А він спокійно відпочине з Ларисою на березі моря чи навіть океану.

Швидко владнавши всі справи на роботі та закупивши ліки та продукти, вони поїхали до села. Він не збирався там затримуватися тому переночувавши відразу поїхав додому. Через два дні має відпустка і вони летять відпочивати з Ларисою.

Додому він не заїжджав, а одразу подався до коханки. Вони обговорювали відпустку, що треба купити. Але чомусь його думки були зайняті не цим.

– Я поїду додому ночувати. Раптом сказав Сергій.

– Але навіщо? Дружини вдома немає.

— Я там папери залишив. Не хочу завтра гак уранці робити. Та й утомився з дороги. На рахунок останнього Сергій не збрехав.

Цієї ночі він спав погано. Всі його думки були про дружину та доньку. Він бачив, що бабусі зовсім погано стало. Лаяв себе, що не про те думає, але нічого вдіяти не міг.

На роботі також все валилося з рук.

— Сергію, що з тобою? Запитав його директор, побачивши хлопця.

— Та бабуся дружини захворіла. До села їх відвіз. – Сам не чекаючи на те сказав він.

— Отже, у тебе відпустка почнеться раніше. Давай передавай справи та мершій  до родини.

Коли йому зателефонувала Лариса, щоб уточнити про поїздку, він був на заправці.

– Забудь про мене. Лети сама. Квитки я відправив тобі на пошту. Готель оплачений. Ми з тобою більше не побачимось. І якщо спробуєш хоч якось підійти до моєї дружини,будеш мати справу зі мною.

Він їхав до своєї коханої дружини та доньки. З ним разом їхав батько, а також дуже хороший його друг за сумісництвом лікар.

Коли вони приїхали, Катерина з Олею були у дворі. Дівчина плакала, бо бабуся відмовлялася їхати до лікарні. Вона так здивувалася  коли  побачила чоловіка, свекра та незнайомого чоловіка.

Бабусю поставили на ноги. Вона прожила ще щасливі десять років. Встигла побачити ще і  правнука ,і навіть влаштувала особисте життя Павлу Сергійовичу, познайомивши того з самотньою жінкою з їхнього села. Тепер село не було глухим. Там відкрилася велика ферма, і люди почали повертатися. А Оля з Сергієм усі відпустки проводили там разом із дітьми. Адже для відпочинку та щастя не потрібне море, потрібні близькі люди поряд.