– Катю, у тебе коли зарплата? – Сергій заглянув на кухню, де його дівчина готувала вечерю.

– Як завжди, аванс п’ятого і виплата двадцятого числа. А що?

– Інга Вікторівна телефонувала. Просила, щоб ми до свят заплатили за квартиру.

– Ну, ти поки заплати, а я тобі потім віддам свою частину.

– Ні, так не піде. Минулого разу так уже було. У підсумку ти мені нічого не повернула.

– Як це не повернула? – Катя розкрила рота від здивування. – Я ж потім нам продукти на ці гроші купувала.

– Ось саме! – обурився хлопець. – Продукти ти купувала нам, а гроші за квартиру були тільки мої. Ми ж домовлялися, що оренду завжди ділимо порівну. Давай, не будемо порушувати цю традицію?

– Я й не порушую. Просто в мене зарплата через тиждень. Як я внесу свою частину до свят, якщо в мене немає грошей?

– Не знаю. Позич у батьків або в друзів, – фиркнув Сергій і вийшов із кухні.

Сергій і Катя почали зустрічатися рік тому. Через п’ять місяців спільних прогулянок молоді люди вирішили з’їхатися. До цього моменту кожен із них жив із батьками.

Переглянувши безліч оголошень про здачу житла, закохані, нарешті, знайшли підходящу квартиру і заселилися туди. При цьому молоді люди відразу домовилися, що оренду вони платитимуть порівну. Особливо цю ідею підтримав Сергій. Хоч його зарплата була вищою, але він не хотів оплачувати всі рахунки зі своєї кишені.

Перший час закохана пара дотримувалася цієї стратегії, і всі були щасливі. Але в якийсь момент Катя стала помічати, що Сергій почав ділити і всі інші їхні витрати.

Наприклад, він ніколи не брав побутової хімії, яку купувала дівчина. Хлопець сам купував усе необхідне і прибирав покупки в окремий ящик.

Спочатку Катерина не звертала на це уваги. Сама вона ніколи не користувалася чоловічим шампунем чи гелем для душу, але й своє не ховала. Їй було не шкода, якщо раптом Сергію захотілося б помазати обличчя її кремом.

Однак потім цей поділ став якоюсь нав’язливою ідеєю хлопця. Коли молоді люди йшли в супермаркет, Сергій наполягав на тому, щоб Катя брала окремий кошик і складала туди всі свої товари.

– Ну, що? Йдемо на касу?

– Ти йди, а мені ще в один відділ потрібно зазирнути.

Такий діалог виникав між хлопцем і дівчиною щоразу, коли вони перебували в магазині. У підсумку Катя завжди розплачувалася за свої товари сама, а потім стояла і чекала Сергія.

Трохи пізніше він теж підходив до каси і розраховувався за покупки. Уже потім дівчина зрозуміла, у чому була задумка хлопця. Він хотів розділити абсолютно всі їхні витрати порівну. Їм потрібно було ділити рахунок не тільки за оренду квартири, але навіть за продукти.

– Тобто як це з мене п’ясот? – Катя здивовано подивилася на хлопця, коли той повернувся додому з магазину і поставив на стіл пакет, повний продуктів.

– Ну, як? Я купив продукти. Рахунок ділимо порівну. А що тут незрозумілого?

– Але ж коли я купую продукти, я ж не прошу в тебе гроші, – дівчині стало прикро через слова хлопця.

– Наступного разу питай. Я не проти.

– Якось це неправильно, – насупилася Катя.

– Чому неправильно? По-моєму, дуже навіть правильно. Ми з тобою не одружені. Отже, і спільного бюджету в нас немає. Буде справедливо, якщо ми будемо все ділити порівну.

– Ну, як знаєш, – ображено протягнула дівчина, а потім дістала з гаманця гроші й віддала їх Сергію.

Нові правила зовсім не подобалися Катерині. Її напружило, що кожен день вона або Сергій повинні були дивитися на чеки, а потім пред’являти один одному суми. Незабаром дівчині це набридло, і вона вирішила трохи змінити порядок.

– Слухай, Сергію. Це нікуди не годиться. Давай, хоча б графік встановимо, чи що? Один місяць ти купуєш продукти, а інший – я. Так, нам хоча б не доведеться щодня переказувати одне одному гроші.

– Давай, – зітхнув Сергій. – Але так у нас ще більше клопоту буде. Доведеться зберігати всі чеки, а потім рахувати, скільки було витрачено за місяць.

– Навіщо це? – не зрозуміла Катя.

– Як це навіщо? А раптом я витрачу цього місяця більше, ніж ти наступного? Треба буде стежити за цим…

Така поведінка з боку Сергія сильно обурило Катю. Їй навіть стало неприємно перебувати поруч із ним, і вона всерйоз задумалася: а чи потрібні їй такі стосунки?

Але повертатися до батьків дівчина категорично не хотіла. Їй хоч і не подобалася подібна імітація сімейного життя, але вона вирішила з нею змиритися.

У таких стосунках Сергій і Катерина прожили разом кілька місяців. Але одного разу трапилася одна неприємна ситуація, в результаті якої дівчина, нарешті, усвідомила всю абсурдність поведінки її хлопця.

Якось раз Каті зателефонувала мама і сказала, що її бабусі потрібні гроші на дорогі ортопедичні товари.

– Ти не позичиш нам невелику суму ненадовго? Я тобі потім усе поверну. Просто зараз потрібно замовити дещо, що виписав лікар, – голос Віри Петрівни був схвильованим, і Катерина зрозуміла, що справа серйозна.

– Звичайно, зараз переведу. У мене якраз зарплата прийшла.

– Дякую, донечко. Що б ми без тебе робили…

Катя переказала матері майже всі гроші, залишивши собі лише невелику суму. За квартиру вони з Сергієм уже заплатили, тому дівчина не хвилювалася з цього приводу. Але ось про те, що через кілька днів наставав її “місяць продуктів”, Катерина зовсім забула.

Вона згадала про це лише тоді, коли Сергій повернувся з роботи і здивувався, що в домі не було ні молока, ні хліба.

– Ти що, не ходила в магазин? – відкривши холодильник, запитав хлопець.

– У магазин? Ах так. Тепер же моя черга… – протягнула Катя. – Слухай, Сергію, не міг би ти цього місяця знову взяти на себе витрати? Натомість наступні два місяці я ходитиму за продуктами.

– Чому це? – обурився хлопець.

– У моєї бабусі проблеми зі здоров’ям. Мама попросила гроші в борг. От я й дала.

– Дала?! А навіщо дала?! Ти ж знала, що наступний місяць – твій. Тепер ти повинна купувати продукти, а не я.

– Та знаю я, знаю, – стала виправдовуватися Катя. – Просто забула. Та й узагалі, як я могла відмовити мамі?

– Не знаю як. Треба було відмовити, і все тут!

– Сергію, так не можна. Вони мої родичі. Мама все поверне наступного місяця, і я купуватиму продукти два місяці поспіль.

– Так не піде! Я вже звик до такого розпорядку і не хочу нічого змінювати!

– Та що ти уперся! – крикнула Катя. – Яка тобі різниця: зараз чи потім?! Я ж не відмовляюся від своїх обов’язків!

– Це ти зараз так говориш, а потім звикнеш і не злізеш із моєї шиї! Дзвони матері і проси гроші назад!

– Нічого я не буду просити в мами! Ти що, знущаєшся?!

– Це ти знущаєшся! Усе було так добре, а ти вирішила зіпсувати наше життя! – крикнув Сергій. Він поспіхом одягнувся і вийшов із дому.Спеціально для сайту Stories

Через півгодини молодий чоловік повернувся. У руках у нього було два повних пакети з продуктами та побутовою хімією. Хлопець мовчки прибрав усе на свої місця, а потім підійшов до Каті й багатозначно глянув на неї.

Дівчина думала, що хлопець хотів попросити вибачення, але не тут-то було. Він простягнув їй пакет і сказав:

– Це тобі, але половину вартості потім повернеш!

Нічого не розуміючи, Катерина відкрила пакет і побачила там два десятки локшини швидкого приготування.

– Це що? – запитала Катя.

– Це твоя їжа. Не будеш же ти цілий місяць сидіти голодною?Спеціально для сайту Stories

– Тобто ти купив для себе нормальні продукти, а мені – локшину швидкого приготування?

– Ну, так. Це ж ти віддала всі свої гроші, а не я. Треба було думати раніше!

– Знаєш що, Сергію?! – Катя встала з дивана, а потім почала по черзі діставати пачки з пакета і зі злістю кидати їх у чоловіка.

– Забирай собі всі свої покупки! Мені від тебе нічого не треба! Я йду і страшенно шкодую, що не зробила цього раніше!

– Ти чого?! – почав відмахуватися хлопець. – Не кидайся їжею! Припини, кажу! Невдячна!

– Це я невдячна?! Та це ти жмот! Скнара! Як ти взагалі додумався купити мені локшину? Хоча чому я дивуюся, якщо ти навіть мило від мене ховаєш!

Катя і Сергій ще довго лаялися і сперечалися. У підсумку дівчина зібрала свої речі і втекла від хлопця. Коли вона розповіла матері про те, що сталося, та була в шоці.

– Чому ти мені раніше про це не говорила?

– Було соромно, – відповіла Катя й опустила очі.

– Мені твій Сергій ніколи не подобався. Я просто не говорила про це, щоб тебе не засмучувати. Добре, що ти пішла від нього. Якщо він так поводився до шлюбу, то уявляєш, який був би після?

– Навіть уявляти не хочу.

Відтоді Катя більше ніколи не бачила Сергія. Щоправда, одного разу до неї дійшли чутки, що після їхнього розставання хлопець все-таки не став жити в тій орендованій квартирі.

Він не захотів платити за повну оренду і повернувся в будинок батьків. Там йому взагалі ні за що платити не доводилося. Тато й мама Сергія самі платили за всіма рахунками сина. А може, вони теж запитували в нього одну третю частину за продукти і комуналку? Хто знає.