— Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер.

— Родіонова Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс.

Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці.

— Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

— Ну я вже не знаю, ви самі якось розберіться хто чий… Ви сьогодні зможете привезти документи? — знову запитала жінка.

— Так, звичайно, виїжджаю… — сказала Ольга і, не прощаючись, поклала трубку і негайно кинулася до ящика з документами.

Жінка швидко знайшла медичний поліс чоловіка, якого ще вранці проводжала на роботу, машинально зібрала ще якісь речі, щоб відвезти до лікарні, і вийшла з квартири.

На сходовій клітці Ольга зіткнулася з донькою Аліною.

— Мамо, а ти куди? — запитала дівчинка.

— Аліна, я по справах поїду. Обід у холодильнику. Розігрій собі сама. — жінка вирішила поки не говорити дочці про те, що батько потрапив до лікарні.

— А що за термінові справи? Могла б і погодувати, мені ще на гімнастику сьогодні. — трохи ображено промовила дівчинка-підліток.

— Мила, ну тобі вже чотирнадцять, сама про себе можеш подбати! Все, ніколи, тікаю…

Ольга вийшла з під’їзду і раптом подумала про те, що потрібно було заздалегідь викликати таксі. Довелося ще хвилин десять стояти біля під’їзду і чекати, коли приїде машина.

По дорозі до лікарні жінка згадала про те, що медсестра чомусь назвала Павла «колишнім чоловіком».

— Якась нісенітниця… Дивна жінка, їй Богу… — сказала вона вголос.

Водій таксі обернувся, але нічого не відповів пасажирці.

Ольга швидко піднялася сходами лікарняного ганку, зайшла в хол і відразу звернулася до медсестри, яка чергувала на посту, щоб дізнатися про стан чоловіка.

Виявилося, що Павло отримав кілька переломів і травми внутрішніх органів. Наступні кілька тижнів йому доведеться провести в лікарняній палаті.

Але це далеко не найгірша новина, яку Ользі судилося дізнатися в той нещасливий день.

Від працівника поліції, який приїхав до лікарні, Ольга дізналася, що в машині Павло був не один, а з жінкою. Вона постраждала менше, але теж перебувала в лікарні.

Ольга зайшла в палату до Павла, поставила на тумбочку речі, які встигла зібрати вдома.

Павло уважно подивився на дружину. Його голова була перебинтована, на обличчі красувалися синці та садна.

Він подивився на дружину, яка стояла біля лікарняного ліжка, але заговорити першим не наважився.

— І куди ж це ти, Пашо, так сильно поспішав посеред робочого дня? — запитала вона з нотками іронії в голосі, хоча в душі у жінки вирували неабиякі пристрасті і зараз їй найбільше хотілося плакати.

— Оля, я…

— Одужуй! Чоловіче… — перебила його Ольга і, різко розвернувшись, вийшла з палати.

Вона відчинила двері і практично лоб в лоб зіткнулася в коридорі з жінкою. Та була років на десять молодша за Ольгу.

По саднах на обличчі і руках дівчини Ольга відразу здогадалася, що це коханка Павла і вона прямує до нього в палату, щоб перевірити свого милого.

На мить Ольга зупинилася, і дівчина теж сповільнила крок. Оля хотіла було сказати їй щось образливе, закричати, вилаяти, схопити розлучницю за волосся, але замість цього гордо підняла голову і пройшла повз блондинку.

А та, здавалося, хотіла провалитися крізь землю, аби тільки уникнути зустрічі з жінкою, у якої вона відбивала чоловіка.

Ольга прийшла додому, зібрала речі чоловіка у валізу. У якийсь момент емоції пересилили її, вона сіла на диван і заплакала.

Бувало, звичайно, що з Павлом вони сварилися, але все це були якісь побутові дрібниці, дурниці…

Не було в родині серйозних сварок і розбіжностей. Та й не помічала Ольга того, що чоловік почав зраджувати їй. А, може, просто не хотіла помічати…

Розбиратися в цьому Ольга не мала абсолютно ніякого бажання. За кілька хвилин донька повернеться з гімнастики, і потрібно якось їй про все розповісти.

Звичайно, можна сказати, що батько просто потрапив у ДТП і зараз якийсь час буде перебувати в лікарні.

Але Аліна неодмінно попроситься відвідати тата. А бачити чоловіка Ольга дійсно більше не хотіла. Вона збиралася подати на розлучення…

— Алінко, потрібно поговорити… — Ольга ввечері зайшла до дочки в кімнату і зважилася розпочати не найприємнішу розмову.

— Ти про оцінку з історії чи що? Тобі класна дзвонила? Мамо, не починай, я все виправлю, просто того дня не підготувалася… — дівчинка вирішила, що розмова піде, як завжди, про шкільні успіхи.

— Ні, я не про це. Аліна, ти ж уже доросла і багато чого розумієш. Ми з твоїм батьком незабаром розлучимося, і він буде жити окремо.

— Мамо, ти що, жартуєш? — здивовано перепитала дівчинка.

— Ні, сонечко, я не жартую.

— Він уже пішов? Ти його вигнала? — знову запитала дівчинка, Ольга помітила, як на її очах блиснули сльози.

— Аліна, я його не виганяла. Він у лікарні. Сьогодні тато потрапив у ДТП і був не сам. У нього є інша жінка.

Аліна заплакала.

— Донечко, я щиро розумію твої почуття, але так буває. Для тебе мало що зміниться, тому що ти будеш спілкуватися з татом. — Ольга спробувала заспокоїти дочку.

— Я хочу відвідати його, мамо. В якій лікарні він лежить? — запитала Аліна.

— Донечко, я не думаю, що це гарна ідея. Давай почекаємо трохи, батькові потрібно відновитися. Як тільки йому стане краще, він сам тобі подзвонить.

Наступного дня Ольга поверталася з роботи і ще здалеку помітила, що біля під’їзду курсує свекруха.

— Ольго, ви де ходите? Я і тобі вже дзвонила, і Алінці…

— Добрий день, Галино Анатоліївна. Я взагалі-то на роботі була. І на своїй роботі я працюю, а не з чужими чоловіками на машинах катаюся, якщо що… — відповіла Ольга свекрусі.

— Оля, ти поспішила з висновками. Я була у Паші в лікарні — Настя просто його знайома і не більше, а ти все неправильно зрозуміла.

Він тебе дуже любить і зараз потребує твоєї підтримки. Я думаю, що тобі потрібно на роботі взяти відпустку і якийсь час почергувати в лікарні. Потрібно доглядати чоловіка! — заголосила Галина Анатоліївна.

— Що мені потрібно, я сама вирішу. А доглядати я, як ви висловилися, нікого не збираюся. Тим більше, що у вашого сина є кохана жінка. Ви навіть ім’я її вже знаєте.

Так ось до неї і зверніться з приводу догляду. А я подаю на розлучення! — відповіла Ольга і попрямувала до вхідних дверей.

— Оля! Та ти просто з глузду з’їхала! Ну яке розлучення? У вас дочка росте. Ти нічого не переплутала?!

— Я переплутала?! А, на мою думку, це ви з вашим сином щось переплутали! — відповіла Ольга і зайшла в під’їзд, залишивши розгублену свекруху стояти на вулиці.

Через кілька днів Ольга пішла в магазин. І стоячи в черзі, вона мимоволі прислухалася до розмови двох дівчат, які теж чекали своєї черги на підході до каси.

— Ти собі уявити не можеш, у нас тут таке було! Чоловік потрапив в ДТП з коханкою, а потім в лікарню прийшла його дружина. Ми спочатку думали, що вони в розлученні, а виявляється ні, — щебетала незнайомка.

— Жах! І що там було? — зацікавлено запитувала її співрозмовниця.

— Та ми думали, що дружина приб’є цю, а вона нічого. Пішла і більше не з’являється. — А ця коханка теж у нас лежить, але все біля цього чоловіка в палаті чергує.

— Нічого собі! Ось як буває!

Ольга уважно подивилася на дівчат. Одну з них вона точно бачила в лікарні. Жінка акуратно поставила кошик з покупками і вийшла з магазину, так і не дочекавшись своєї черги…

Наступного дня вона подала на розлучення. Тільки через деякий час після того, що сталося, вона усвідомила, що дійсно не помічала явних змін у поведінці чоловіка.

Він постійно їздив у відрядження, його несподівано викликали на роботу у вихідні, а мобільний  телефон чоловік поставив під пароль, хоча ніколи раніше так не робив.

Їх швидко розлучили. Житлову площу розмінювати не довелося. Колись ця квартира належала її батькові.

Павло ще кілька разів дзвонив, навіть вибачався, але його вибачень і безглуздих пояснень Ольга слухати не хотіла.

Тільки залишившись одна, вона зрозуміла, як сильно в ньому помилялася. І навіть, певною мірою, була рада, що все так склалося.

Після розлучення Ольга з колишнім чоловіком ніяк не контактувала. Тільки від дочки вона дізнавалася, що батькові робитимуть серйозну операцію на хребті.

Якось у неї задзвонив телефон. На екрані висвітився номер Павла. Ольга не особливо хотіла брати трубку, але все-таки взяла себе в руки і відповіла:

— Алло…

— Привіт, Оля, я хотів з тобою поговорити. Мені дуже потрібні гроші… — почав чоловік.

— Які ще гроші? — запитала Ольга.

— Ну пам’ятаєш, ми ж збирали, відкладали.

— Ах, так, пам’ятаю. Пам’ятаю, що половину ти звідти забрав і купив собі машину, на якій возив свою коханку, а потім благополучно розбив.

— Оль, давай не будемо! Але ж там залишилася друга половина, мені на лікування потрібно. Така ситуація…

— Другої половини немає, — відповіла Ольга.

— Як немає?

— А ось так!

— І куди, цікаво дізнатися, ти гроші поділа? — обурено перепитав Павло.

— Шубу собі купила, і за путівки заплатила. Влітку з Алінкою відпочивати полетимо, — відповіла Ольга.

— Ти так легко розпоряджаєшся грошима! Ми їх разом збирали, між іншим! — ображено сказав чоловік.

— А я тепер все роблю легко, тому що почала любити себе. А якщо тобі потрібні гроші або повиховувати когось захочеться, то звертайся точно за адресою — до своєї Насті.

Ольга поклала слухавку. Їй анітрохи не було шкода Павла. Вона тепер точно знала, що не зможе пробачити зраду і буде жити для себе. І для дочки. А там, як час покаже…

💬 Друзі, якщо вам цікаво читати ще більше наших історій – залишайте свої коментарі та не забувайте про лайки. Це надихає нас писати далі!