Автор Романович

Галина поверталася додому з Італії після чергових трьох років заробітків. Вона везла валізи з гостинцями для дітей та онуків, а в душі – втому, яку вже не могла сховати. В автобусі, дивлячись у вікно, вона думала: «Ось приїду, трохи відпочину, може,… Продовжити читання →

— Хіба це борщ? Вода червона! — Анатолій Іванович тицьнув ложкою в тарілку і відсунув її. — Галочка моя за пів години такий наваристий робила, що ложка стояла! Я стиснула кулаки під столом. Три години. Цілих три години я стояла… Продовжити читання →

Чоловік у старенькій куртці та величезних чоботах з цікавістю зазирав у салон авто, де сиділи Наталка з Євгеном. -Ви по машину? – запитав він. -Так, – кивнула дівчина. Мужичок посміхнувся. Вони дійсно приїхали купувати в це село машину і вже… Продовжити читання →

-Так і оголосив, я так думаю, що він відчуває, що я до розлучення готова внутрішньо, тепер тисне на жалість, що йому йти нікуди. Але це не моя проблема, — каже Ольга – Дорослий мужик з руками та ногами, хто винен,… Продовжити читання →

– Забрати тебе з роботи? З чого це? У нас що, автобуси припинили ходити? – Невдоволено сказав Олег, відповідаючи на дзвінок своєї нареченої. – Ніжку підвернула? І що, не зламала ж! До мене друзі прийшли, по-твоєму, я маю їх кинути… Продовжити читання →

Мені 46. Місяць тому я народила двійнят – хлопчик Артурко та дівчинка Оленка. Передати словами не можу, що я відчуваю, коли дивлюся на своїх діток. Щастя, радість, сльози, тепло всередині. Ну аж розпирає, чесно. Тільки от ні моя мама, ні… Продовжити читання →

– Поліно, сьогодні не затримуйся ніде, ми з батьком хочемо з тобою поговорити, – сказала мама. – Щось сталося? – Запитала дочка. – Ні, але розмова буде серйозна. Поліна поспішала до університету, тому не стала затримуватись і випитувати у матері,… Продовжити читання →

Не стало Сергія Ігоровича… Приїхали його сини з дружинами, поховали. Стали речі розбирати, квартиру здати хотіли поки ще спадщину не оформили. Квартира хороша, хоч і не велике місто, а гроші за неї можна пристойні отримати. Навіть ремонт не потрібно робити,… Продовжити читання →

– Все, Настю, між нами все скінчено! Я хочу справжньої родини, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я довго чекав, терпів. Мені потрібний син. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збори. Як поїдеш – подзвони. Я… Продовжити читання →

Юля прибирала в квартирі, коли задзвенів її телефон. Номер був незнайомий. – Алло, Юля? – почула вона чоловічий голос. – Так, це я, – здивовано відповіла жінка. – Не впізнала? – жалібно запитав чоловік. – Це ж я, твій Петро…… Продовжити читання →