Автор Романович

Мати Тетяни тільки раз, і то на весіллі, бачила сваху. Жінка здалася їй химерною, самовдоволеною і нахабною. Такі висновки вона зробила, виходячи з одягу та манери поведінки Наталії Микитівни. – Егоїстка, – прошепотіла вона на вухо дочки, побачивши матір зятя…. Продовжити читання →

– Артеме, гроші потрібні, нам до кінця тижня треба сплатити щомісячний кредит, – Ліза намагалася якомога м’якше пояснити чоловікові, що ситуація складна – далі нікуди. – І що ти мені накажеш робити? Звідки я тобі гроші візьму? Ти ж бачиш… Продовжити читання →

— То чого це ти стала? Раз живiт уже порожнiй — значить, настав час зайнятись справами. Пiдлоги самi себе не приберуть, — сказав вiн з таким виглядом, нiби вручав менi Нобелiвську премiю за те, що я знову можу тримати в… Продовжити читання →

Ваську вигнали. Знову. Третій раз за його коротке життя. Не щастило йому якось. Лише рік виповнився, а вже з трьох родин викинули. Ну як викинули. Спершу його передавали з рук до рук. А потім. Потім просто винесли надвір і відійшовши… Продовжити читання →

“-Гроші я там забрав… Це я заробляв, тож і взяв. Мені теж із чогось жити треба починати. На аліменти не подавай, бо заберу половину будинку! Григорій витяг важку сумку з автобуса. -Ох і спека цього року! – подумав він. Чоловік… Продовжити читання →

 “– Ти дивися, Євдокія, мужиків – тьма. Та тільки тобі й тут нареченого не знайшлося, – сміялась Люська Жила в селі самотня Євдокія. Вже тридцять три їй стукнуло, а ні чоловіка, ні дітей. Гарна жінка була та й симпатична, та… Продовжити читання →

Коли Ганна Семенівна побачила хлопця біля старого сільського клубу, вона була впевнена, що звідкись знає його, хоча перед нею був незнайомець. Він стояв нерішуче, з великим рюкзаком, дивився навколо, наче щось шукав. – Може, ви когось шукаєте? – підійшла вона… Продовжити читання →

– Та кому ти потрібна! – Сергій розсміявся. – Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла! Плюс до всього ти розумієш, що наявність у тебе двох дітей теж не йде тобі на користь?… Продовжити читання →

— Якби не мати, я б ніколи сюди не приїхала! — З порога кинула Олена, стискаючи в руці мокру парасольку. Брат Костя стояв у передпокої.— А я думав, ти і заради неї не приїдеш, — досить холодно відповів він. Дощ… Продовжити читання →

— Ти, Маріє, червоні ягоди не шукай. Я вчора все зібрала — онучку побалувати захотілося! — радісно крикнула свекруха через паркан, помахуючи рукою. Марія Миколаївна поглянула на порожні кущі полуниці, де ще вчора наливалися соковиті ягоди. Вона стиснула губи, щоб… Продовжити читання →