Автор Романович
– Оленка! Ти вдома? Ти навіть не уявляєш, що сьогодні сталося! – пролунав гучний голос Андрія з передпокою.- Мені зарплату підняли втричі, тепер будеш моєю прислугою – заявив чоловік Олена витерла руки кухонним рушником і виглянула з кухні. Чоловік стояв… Продовжити читання →
– Вона не може тут жити, вона нам ніхто, – чую як дочка мого чоловіка голосно пояснює своєму брату, що мене треба виселяти з будинку, в якому я прожила останніх 15 років. – Зачекай, Марино. Не все так просто. Куди… Продовжити читання →
Дзвінок матері застав Ганну під час наради. Побачивши знайомий номер на екрані, вона перепросила колег, і вийшла в коридор. – Доню, нам треба поговорити, – голос Олени Петрівни звучав незвично вибагливо. – Мамо, я на роботі. Може, ввечері? – Ні,… Продовжити читання →
Хоч мама й не любить цю мою звичку, бо вважає, що ходити по вулицях в моєму віці вже не файно. – Як то без діла йти по вулиці? У селі йдуть кудись завжди по справі, а ти просто отак ходиш,… Продовжити читання →
Хто б знав, що Тетяні життя таку свиню підкладе. Адже ще півроку тому все було прекрасно. Вийшла заміж за коханням, і з Олегом вони цілком добре жили. Квартира в них у центрі міста була, хороша така двушка. Тільки от ще… Продовжити читання →
– Ми кудись їдемо? – здивовано запитала Іра, коли зайшла в кімнату і побачила, як Максим збирає речі. Вона щойно повернулася з роботи, а він ні про що її не попереджав. “Може, сюрприз хоче зробити?”. – Ні, ми нікуди не… Продовжити читання →
– Гостина – то добре, Василю, але я нікуди не йду, – кажу своєму чоловікові. – А ти сам вирішуй – йти тобі чи не йти. – Марусю, чи не захворіла ти часом? – стривожено глянув на мене чоловік. –… Продовжити читання →
– Валя! Валентино! Що з тобою? – з кожною секундою голос Бориса ставав все тихішим і тихішим. За хвилину жінка зовсім не розбирала слів чоловіка. Вона взагалі нічого не чула і не бачила. Після емоційної розмови у Валентини різко запаморочилося… Продовжити читання →
– Через годину приїде твоя сестра з чоловіком та з дітьми, так що збирайте речі та їдьте. – Як – їдьте? Мамо, куди ми вночі підемо? – Антон навіть заїкатися став від несподіванки. – Ой, ну придумай щось! Мені взагалі… Продовжити читання →
– Бабусю, ти вибач, але я до тебе більше не піду, – каже мені моя онука Соломія. – А що сталося? Ти образилася? – питаю. Дізнатися більше Трускавці – Так. І ти сама знаєш на що, – чесно відповіла Соломія…. Продовжити читання →