Автор Романович

— Ніна Аркадіївна, — стримано сказала Марина. — Ви забули розплатитися. — Та що ти, — посміхнулася та. — Ми ж свої! Ти ж не думаєш гроші з рідних брати?… …Марина завжди мала пробивний характер. Навіть коли вони з Вадимом… Продовжити читання →

– Ну… і коли ти мені збиралася все розповісти? – син з ненавистю в очах дивився на ошелешену Наталку. – Гліб, синочку, ти що? Що сталося? – Я все знаю… мама. Останнє слово хлопчик виплюнув в обличчя матері. – Ну… Продовжити читання →

Увійшовши до квартири, Дарина завмерла на місці. Вона вважала, що чоловік зустріне її після тривалого відрядження, але в передпокої нікого не було. — Максим? Ти вдома? — У темряві Дарина потягнулася до вимикача, але раптом хтось доторкнувся до її руки…. Продовжити читання →

Анна ніколи не довіряла своєму чоловікові. Тому їй доводилося розраховувати тільки на себе. Так вже склалося в їхньому сімейному житті. Чоловік Віктор був гарний, як маків цвіт. А ще він завжди був душею будь-якої компанії. Напої вживав помірно, не палив,… Продовжити читання →

Кришталь весело дзвенів, гості посміхалися, а Марія не могла відвести очей від чоловіка. Дмитро, тепер уже офіційно її чоловік, сяяв від щастя. Весілля вдалося на славу — затишний ресторан, прикрашений живими квітами, улюблені люди навколо, і головне — вони разом,… Продовжити читання →

Коли ключ повернувся в замку, його серце мало не вискочило з грудей, душа помчала їй назустріч. – Скільки можна косячити?! У тебе й помилки якісь дурні! Ну от! Що це! – Аліса Едуардівна тицьнула у місячний звіт довгим манікюром так,… Продовжити читання →

– Мені непросто про це говорити, – голос свекра був твердим. – Я дізнався, що ви чекаєте на другу дитину… І я думаю, що це не розумно! Тиждень тому Артем повідомив батька про майбутнє поповнення. Лариса здогадувалась, що той буде… Продовжити читання →

– Мамо, ти серйозно? Як, взагалі, ти могла про таке подумати? Як я можу вийти заміж за чоловіка Лілі? – я не вірила своїм вухам. – Саме так, доню. Це найкращий вихід для всіх нас, – тихо сказала мама, і… Продовжити читання →

Спустився вечір, і миттю потемніло, як це буває восени. Тремтять гілки від вітру, світяться вікна сільських будинків, іноді згасаючи, або спалахуючи знову. У такий час вулиця стає безлюдною, хіба що в центрі молодь під баян та гітару веселиться. – Засиділася… Продовжити читання →

Не те щоб Іра не любила вітчима, просто не прийняла. Ну, який він їй тато? Не було ніколи в Іри тата і цей “дядько Федя з’їв ведмедя” теж не тато. Однак заради мами вона з перших днів знайомства намагалася тримати… Продовжити читання →