Автор Романович

– Ти зовсім сором втратив?! – голос Ганни дзвенів у передпокої, розносився луною по під’їзду. – Знову мені в обличчя брешеш! Як тільки терпіння вистачало стільки років?! Олег , високий і злегка сутулий, намагався одночасно натягнути куртку і зібрати якісь… Продовжити читання →

— Як ти могла прийняти рішення за нас двох? – Євген встав і попрямував на кухню, немов не бажаючи продовжувати розмову. — У сенсі за нас? Ми ж сто разів обговорювали цю тему, Женю, – Світлана не витримала і теж… Продовжити читання →

Вона забула сумку в таксі, на задньому сидінні. Витягла гаманець, такий, знаєте… жіночий, розпухлий від невідомо чого, гаманець. Довго порпалася в ньому, намагаючись згадати, куди цього разу засунула готівку. Розплатилася і… Пішла задоволена. Водій помітив сумку на задньому сидінні, коли… Продовжити читання →

– Слухай, зятю, без зайвих слів, – сказав тесть, поклавши на стіл щільну пачку купюр. Він подивився мені просто в очі, ніби оцінював не людину, а товар. – Ось мільйон гривень! Розлучайся з Оленкою і зникни з нашого життя. Назавжди!… Продовжити читання →

Коли Соломії було шість, її дитинство раптово закінчилося. Звичайного вечора батько мовчки зібрав речі й пішов. Не у справах, не по хліб — він вийшов із дому назавжди. Тоді дівчинка ще не розуміла, що таке «розлучення». Вона просто перестала чекати… Продовжити читання →

– Люся, на мою думку, я щойно збив кішку… — хрипко прошепотів я в трубку. – І що? — спокійно відповіла вона. – Як “і що”?! Що мені тепер робити? – Ну, спершу вийди з машини, перевір, чи жива вона… Продовжити читання →

-Тетянко, ми до вас їдемо на всі вихідні, – говорила в слухавку сестра Тетяни. – Сподіваємось, як завжди на тортик. Діти дуже просили. Ну і все інше. -Як їдете? Вже їдете? А що ж ви раніше не попередили? – Тетяна… Продовжити читання →

– Рибний суп? В неділю? Ви це серйозно? – свекруха гидливо скривилася, дивлячись на обідній стіл сина. Ніна опустила очі, Артем поспішив її заспокоїти і владнати ситуацію. – Мамо, це суп із червоної риби і він справді дуже смачний, –… Продовжити читання →

Сашко увійшов в ліфт і солодко позіхнув. Жінка всю ніч не давала спати, але він ні про що не шкодував. На шостому поверсі ліфт зупинився і до нього приєднався його сусід Вадим, підморгнув йому і сказав: – Сашко, ви це,… Продовжити читання →

Надія поспіхом перебирала речі у шафі, шукаючи свою синю кофтинку з ґудзиками на рукавах. Вона виглядала стомлено після важкого робочого дня, адже ось уже понад рік жила в режимі постійних подвійних змін у стаціонарі. Залишившись єдиним годувальником у родині, вона… Продовжити читання →