Автор Романович

Але ж ти все одно рано чи пізно вийшла б заміж? А навіщо мучитися та чекати?

– Але ж ти все одно рано чи пізно вийшла б заміж? А навіщо мучитися та чекати? Вважай, що я спрацював на випередженняЛада була на дні народженні подруги. Зібралася компанія. Трішки випивали, смажили м’ясо-гриль, слухали музику – словом, плідно провели… Продовжити читання →

– Ваша дружина народила двійню! – Але в мене немає дружини! – Ну, не знаю, їдьте подивіться, каже, що ваші…

💭 “Алло, це пологовий будинок. Ви повинні приїхати.” Коли я почув ці слова, то подумав, що хтось помилився номером. Мені 52 роки – які ще діти, про що мова? Та цікавість перемогла. Я сів у машину і поїхав. Зайшовши до палати,… Продовжити читання →

Залишивши дружину в лікарні, він поїхав зі своїм сином на острови. А коли повернувся, на нього чекав приголомшливий сюрприз…

Залишивши дружину в лікарні, він поїхав зі своїм сином на острови. А коли повернувся, на нього чекав приголомшливий сюрприз…Сипався легкий сніг, лягаючи на дахи, на гілки дерев, на мокрий асфальт, слизький, мов дзеркало. Наступна мить була наче вирізана з реальності…. Продовжити читання →

І одного разу Наталя застала її вночі на лавці перед будинком — в одній кофті, босоніж. — Поля?! Що ти тут робиш? — Мені снилася мама… Вона стояла в полі. У білому. І махала рукою…

У день похорону дружини Федір не проронив жодної сльози. — Ти поглянь, я ж казала — він не кохав Зіну, — шепотіла Тося на вухо своїй сусідці Лільці. — Тихіше, — шикнула та у відповідь. — Яка тепер різниця? Діти… Продовжити читання →

У Надії Петрівни не стало чоловіка Сергія. Жінка взяла телефон і набрала номер сина Віктора. – Алло, Вітя… – тихо сказала вона в слухавку. – Приїжджай швидше. Тата не стало… – Мамо, я зараз зайнятий, у мене справи! – раптом сказав син. – Подзвони Світлані. – Синку, тата не стало! – ахнула Надія Петрівна. – Невже ти не можеш відмовитися від роботи? – Не вигадуй! – роздратовано сказав син. – Я вчора з ним розмовляв. Мамо, справді, подзвони Світлані. Вона краще з усім впорається. А я як тільки звільнюся, то зразу підʼїду… Син поклав слухавку. Надія Петрівна не вірила своїм вухам

У Надії Петрівни не стало чоловіка Сергія. Жінка взяла телефон і набрала номер сина Віктора. – Алло, Вітя… – тихо сказала вона в слухавку. – Приїжджай швидше. Тата не стало… – Мамо, я зараз зайнятий, у мене справи! – раптом сказав син…. Продовжити читання →

“Оксана з мамою сиділи на старому ліжку. Обидві були тепло одягнені. Зима, а в хаті тільки затопили піч. – Нічого, матусю. Все у нас буде. Не пропадемо. Зараз я тобі ліки дам. Оксана, як могла, заспокоювала матір, та й не мати вона їй зовсім – свекруха, та ще й колишня. Майже колишня…

-Оксана з мамою сиділи на старому ліжку. Обидві були тепло одягнені. Зима, а в хаті тільки затопили піч.– Нічого, матусю. Все у нас буде. Не пропадемо. Зараз я тобі ліки дам. Оксана, як могла, заспокоювала матір, та й не мати… Продовжити читання →

Катерино, я все розумію, але і мама до нас не часто приїжджає, тому якщо можеш, то зустрінь її, – каже мені чоловік. В той день я мала багато важливих справ по роботі, але розуміла, що свекруха і справді до нас рідко приїжджає, тому я зателефонувала на роботу і сказала, що беру вихідний за свій рахунок. У мене на наступний день мав бути день народження, то ж начальник з розумінням поставився до ситуації, і відпустив мне на два дні. Юрій поїхав на роботу, сказав, що буде ближче до вечора, а я тим часом взялася до приготування страв, бо хотілося якомога гостинніше зустріти маму мого чоловіка. Вона настільки хороша людина, що я таких і справді мало зустрічала

– Катерино, я все розумію, але і мама до нас не часто приїжджає, тому якщо можеш, то зустрінь її, – каже мені чоловік. В той день я мала багато важливих справ по роботі, але розуміла, що свекруха і справді до… Продовжити читання →

До матері з запізненням…

– Андрію, а твоєї матері Марії вже немає в живих… – Як це? – Три місяці вже, – а потім метушливо виправдовуючись, – ми дзвонили, але в тебе, мабуть, номер новий. Телеграму відправляли. Знайти не могли, розумієш? – І твоїй… Продовжити читання →

Маріє, ви там на місці, то замовте для нас столик на неділю, десь приблизно на 10 осіб, – каже мені сваха, яка вирішила святкувати ювілей свого чоловіка у нас в селі. Ідея святкувати у нас мені, в принципі, сподобалася, бо в мене є де усім заночувати. А в сватів невелика двокімнатна квартира, там нема де на ніч залишитися. Я все зробила так, як сваха хотіла – пішла в ресторан, замовила столик на 10 осіб. Мене попередили, що місце буде приблизно коштувати півтора тисячі гривень, сказали дати завдаток, хоча б дві тисячі. Я порадилася в телефонному режимі з свахою, розповіла їй що і до чого, вона дала добро і я все замовила. Завдаток я з свого гаманця дала, без задньої думки, адже ж не з чужими людьми я справу маю, звідки ж 

– Як добре, свахо, що ви якраз у відпустці! То ми до вас і приїдемо, у вас гарно дуже, село курортне, сніг, краса неймовірна навколо, – каже мені по телефону моя сваха Ірина. Я приїхала з Італії лише тиждень тому… Продовжити читання →

– Знайшов, синку, знайшов… Іра стояла біля порога і дивилася на своїх чоловіків, і великі сльози котилися по її щоках

Уже кілька місяців Олег мріяв розлучитися зі своєю дружиною Іриною. Разом вони прожили сім років, дітей так і не завели, і в один момент Олег зрозумів, що йому стало нудно з Ірою. Кожен день був схожий на попередній і наступний,… Продовжити читання →

« Старіші записи

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑