Автор Романович
– Люся, ти своєму футболку брати будеш? Ти що, бери, не губися, реально гарні знижки. Бавовна сто відсотків, а якість відмінна, я своєму дві взяла! Давай разом по дві замовимо, тоді знижка буде ще більшою, – умовляла Люсю приятелька з… Продовжити читання →
– На курорт? Оце ти собі, мамо, вигадала, – мій син, який приїхав до мене за грошима, не міг зрозуміти, як це я вирішила в такий непростий для всіх час їхати відпочивати. – Так, синку, ти все правильно зрозумів –… Продовжити читання →
– Як справи, донечко? Усі грошики заробила чи як? – поцікавилася мати Тетяни, Ніна, неприємно хихикаючи в трубку. – Усіх грошей не заробиш. Але я працюю не тільки для цього. – Так? А для чого ще? – Для задоволення. Я… Продовжити читання →
– Навіть не проси! – Літня жінка відвернулась від сина. – Все до копійки тобі віддавала, годі! Хочу для себе пожити! – Що ти все ниєш? Мав рацію батько, ти тільки нити й вмієш. – Нахабство сина зашкалювало. Валентина Сергіївна… Продовжити читання →
– Женя. Я хочу на свій день народження запросити лише моїх родичів. – Як це? Мої завжди раді відвідати нас. Що тебе не влаштовує? Ти це, Катерино, кинь. Мої мають бути! – А чому ти не покликав моїх на свій… Продовжити читання →
– А ти думала, що я тебе вічно чекатиму з тої Італії? Вибач, Люба, але це занадто. Ти 15 років там сидиш, а мені що робити? – Степан зовсім не почувався винним. – І, до речі, не вигадуй собі нічого,… Продовжити читання →
– Мурчику, неділя сьогодні, кого б це до нас принесло в таку завірюху? – Василина неохоче пішла відчиняти двері, бо почула, що рипнула її хвіртка. На порозі стояв Михайло з конвертом у руках. Він завжди приходив до неї раз в… Продовжити читання →
Що означає, сама плати? – Посмішка на обличчі Наталки, що сиділа по той бік столу, танула на очах. – Ну, ти ж працюєш, як і я. Ти поїла замовлені страви, як і я? У тебе, як і в мене, дві… Продовжити читання →
– Максиме, я категорично проти цього свята, – Катя складала дитячі речі в шафу, старанно уникаючи погляду чоловіка, – Ти ж знаєш, як твоя мати до нас ставиться. – Катерино, це ювілей. Шістдесят років – дата серйозна, – Максим присів… Продовжити читання →
— Нікуди ти не дінешся, – уїдливо додала Людмила. – Буде дитина на зло тобі! Ігор почервонів і сховав гроші в кишеню. Він хотів оплатити вирішення “проблеми”, але після заяв Люди, пропонувати таке не став. Тетянка зʼявилася на світ навесні…. Продовжити читання →