Автор Романович

– Ну-ну, досить, дорослий чоловік же. Немає лиха без добра. Дивись, як ти в нас заговорив. Іра прийде, не повірить своїм вухам

– Мамо, ти ще не спиш?Ірина Андріївна здригається, і зі зітханням відповідає: – Що-небудь важливе? До ранку не може почекати? Я так міцно заснула – втомилася сьогодні жахливо… – Мамо, ти не сердься, це дуже-дуже важливо! – Настя забирається до… Продовжити читання →

– Твій батько сказав, що я нахлібниця! – обернулася вона до чоловіка, що вийшов на шум. – Тепер нехай платить за обіди та вечері у моїй хаті

Валентина поправила фоторамку на стіні, прискіпливо оглянула результат, і посміхнулася. У новій квартирі поступово ставало затишно. Після весілля минуло лише два місяці, але дівчина вже встигла створити в орендованому житлі атмосферу справжнього будинку. – Максиме, вечеряти! – покликала Валентина чоловіка,… Продовжити читання →

— У мене є сім’я, ти це знала з самого початку. Ти погодилася з моїми умовами, коли збиралася залишити цю дитину. То що змінилося? — Я вже сказала, у дитини має бути батько! — Але я одружений, і в мене є донька, я ж не можу розірватися! — Мене це не хвилює. Мені набридло ховатися. Тепер це наш дім, і ми будемо тут жити. — І як ти збираєшся пояснити все це Насті? — Це твої проблеми, ти й пояснюй

— Вибачте, що так пізно, але нам більше нікуди йти. -Тепер ваш дім буде і нашим,- почервоніла найкраща подруга дружини із сином на руках, і впевнено увійшла. Чоловік сором’язливо опустив очі. Світлана тримала на руках синочка, затягуючи велику валізу в… Продовжити читання →

-Матвій, а де мій гаманець! – заволала Тетяна на весь дім так, що всі прокинулися

-Матвій, а де мій гаманець! – заволала Тетяна на весь дім так, що всі прокинулися. Тринадцятирічний Матвій зітхнув і виліз із ліжка. Коли він вийшов із кімнати, вся родина вже була у зборі. Мама з Оленкою стояли у дверному отворі,… Продовжити читання →

А чого ти до мене приїхала, мамо? Ти ж все життя Надії допомагала, от тепер до неї за допомогою і звертайся! – заявив мені син. Віталій навіть не запропонував мені зайти в дім, говорив зі мною на порозі, слова його були холодними, а погляд чужим. – Синку, невже ти рідну маму в дім не впустиш? – я не могла стримати емоцій і розплакалась. Син уже хотів зачинити двері перед моїм носом, але тут почувся голос невістки. – Віталію, а з ким це ти говориш? – запитала Марта і вийшла в коридор. – Мамо, Ви? – здивовано запитала вона. – Так чого ж ви на морозі стоїте, в хату заходьте. Віталій махнув рукою, розвернувся і пішов, а я стала в коридорі роззуватися, бо дуже зраділа, що невістка таки запропонувала мені до них зайти, адже я мала серйозну розмову

– А чого ти до мене приїхала, мамо? Ти ж все життя Надії допомагала, от тепер до неї за допомогою і звертайся! – заявив мені син. Віталій навіть не запропонував мені зайти в дім, говорив зі мною на порозі, слова… Продовжити читання →

Мамо, ти стільки років працювала, у тебе є так багато друзів, давай замовимо ресторан і відсвяткуємо як годиться, – запропонувала дочка. Спочатку я хотіла відмовитися, але мені на роботі дали непогану грошову винагороду і я вирішила, що це знак – будемо святкувати. Дочка сказала кликати всіх друзів і співробітників, я так і зробила, вийшло майже 30 осіб. Ми гарно відзначили мій вихід на пенсію в ресторані, звідки ж я могла знати, що це дочка мені вирішила “проводи” влаштувати. І ось на наступний день Наталка почала зі мною серйозну розмову про те, що мені вже час від них з’їжджати

– Нам поговорити треба, мамо. Коли ти плануєш переїзд? – каже мені донька, а я дивлюся на неї і не розумію, про що вона? Нещодавно я вийшла на пенсію. Наталка сама запропонувала гучно відзначити цю подію. – Мамо, ти стільки… Продовжити читання →

– Твоя мати виставляє нас із дому! І їй навіть на онука начхати!

– Отут біг, а тут поріг! – свекруха, Антоніна Петрівна, вказала на двері невістці та своєму синові. – Мамо, ти чого? – здивувався Костя, озираючись на дружину, яка відвертала голову, щоб не зустрічатися ні з ким поглядом. – Віка, що… Продовжити читання →

– Краще нехай мене обдурять, ніж я опинюся байдужою до чужого горя

Він зателефонував через десять років. Номер здався їй знайомим, і Алла взяла слухавку. Хіба мало, забула чийсь номер перенести, коли купила новий телефон. Справді, забула. Колишнього чоловіка, який зрадив їй із найкращою подругою. – Привіт. Це Борис, – про всяк… Продовжити читання →

Машина нам дуже потрібна, і тільки ти, мамо, нам можеш допомогти. Це ж всього 11 тисяч євро, – просить мене моя донька. Можливо, я б їй допомогла, якби не мій чоловік, який категорично проти того, щоб я дочці гроші давала. Він поставив мене перед вибором: якщо я знову віддам всі гроші доньці, він розлучиться зі мною, тому що я ставлю потреби доньки вище за наші спільні інтереси

– Машина нам дуже потрібна, і тільки ти, мамо, нам можеш допомогти. Це ж всього 11 тисяч євро, – просить мене моя донька. Можливо, я б їй допомогла, якби не мій чоловік, який категорично проти того, щоб я дочці гроші… Продовжити читання →

– Ти не замислювалася, чому природа так задумала – ви, жінки, старієте набагато раніше за нас, чоловіків

– Валю, все вирішено! У суботу в Ані на дачі збираємось! Досить, скільки можна відкладати! І так вже другий рік плануємо зустрітися, але, крім розмов, ні до чого справа не доходить. То одне, те інше. А сьогодні ми домовилися з… Продовжити читання →

« Старіші записи

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑