Автор Романович

– Могла б і подарувати нам ті п’ять тисяч, не обов’язково вимагати борг, – пробурчав Павло. – Ну, вибач, після того, як ти моїй мамі на ювілей мітлу подарував…

– Паша, мама прийде, п’ять тисяч їй віддай! – З якого переляку? – З того, що вона нам займала. – Тобі займала, а не мені. – Якщо мені, то й тобі. Пашо, відірвись ти від свого матчу, чи тобі телевізор… Продовжити читання →

Марті зарплата прийшла на карточку, тож щаслива жінка відразу після роботи поїхала в торговий центр. Накупила собі всього аж на 20 тисяч. І чобітки на весну взяла, і нову курточку, і кілька стильних сорочок та костюмів. Раптом у Марти задзвонив телефон, телефонувала їй рідна сестра, Віра. На емоціях Марта похвалилася сестрі обновками, але замість захоплення чи хоча б радості, вона почула від сестри лише картання. “Тобі 45 років, що ти молодишся як дівчина? Краще б ти ці гроші на своїх племінників витратила”, – невдоволено бурчала сестра

Ще на роботі Марта відчула, що їй треба кілька обновок на весну. А тут якраз зарплата прийшла на карточку, тож щаслива жінка відразу після роботи поїхала в торговий центр. Накупила собі Марта всього аж на 20 тисяч. І чобітки на… Продовжити читання →

Ангел-охоронець…

– Ти пробач мені, Ель, але я ще молодий, здоровий мужик! Зі своїми потребами, – Віктор опустив очі в підлогу, – мені потрібна нормальна повноцінна жінка! – А ти, вибач, тепер ніколи не будеш такою. Вибач! Квартиру я тобі залишаю,… Продовжити читання →

– Ну нарешті збагрили стареньку. Набридла вона вже у своїх коричневих в’язанках і стоптаних туфлях. Тепер Ніночка її місце займе. Пам’ятаєш, приходила до начальника на співбесіду? Говорять, його пасія

Ольгу Іванівну проводжали на пенсію. Вона сиділа в центрі великого кабінету начальника перед усім колективом своїх колег, а вони, стоячи, висловлювали й жаль, і подяку за добру, сумлінну роботу. Висловився і начальник, Юрій Максимович: – Дякую за Ваше старання, Ольга… Продовжити читання →

— Діти у Світлани Петрівни якісь дивні, — прошепотіла консьєржка, протираючи скляну перегородку.

— Діти у Світлани Петрівни якісь дивні, — прошепотіла консьєржка, протираючи скляну перегородку. — Дуже тихі, — погодилася вахтерка, — як мишки. Тільки очима блимають…  …Я в’їхала в нову квартиру місяць тому, і досі коробки в кутках стояли нерозпакованими. Робота… Продовжити читання →

– Якби не ти, я ніколи б не усвідомила, наскільки здатна. Не знайшла б у собі сили стати тією людиною, якою є зараз. Ти зробив для мене набагато більше, ніж міг уявити

Було вже 21:30. Я знову перевірила телефон – жодного повідомлення від Сергія. Вечеря давно охолола, свічки догоріли, а напій, який я відкрила дві години тому, втратив весь свій аромат. Як і наші стосунки. Раптово вхідні двері грюкнули так сильно, що… Продовжити читання →

І ніхто з них не помітив пару злих очей, що стежать за сім’єю зі щілини між підлоговими дошками. — Ще одні з’явилися, – бурчав домовий, терзаючи скуйовджену, давно не чесану бороду, – не жити вам тут, не радійте. Домовик був розсерджений на весь людський рід, ті, хто побудував дім і прожив тут довге й щасливе життя, раптово поїхали в невідомому напрямку

Поява третьої дитини в сім’ї Мельників мало б стати радісною подією, якби не старший син. Тринадцятирічний Костя хмурився і дратувався, дивлячись на мамин живіт, що збільшується в об’ємі. І демонстративно йшов на вулицю, коли батьки радісно щебетали, перебираючи придане для… Продовжити читання →

Доню, ти не подумай поганого! Я не безпритульний. Звати мене Михайло Семенович. Я приїхав до дочки. Це важко розповідати….

 “-Доню, ти не подумай поганого! Я не безпритульний. Звати мене Михайло Семенович. Я приїхав до дочки. Це важко розповідати…. До Нового року залишалося кілька годин. Всі співробітники давно розбіглися додому, але Іру ніхто не чекав… Щоб не виходити на роботу… Продовжити читання →

“– Тату, ти що, кота завів? – здивувалася дочка Людмила, яка приїхала на вихідні

“– Тату, ти що, кота завів? – здивувалася дочка Людмила, яка приїхала на вихідніПетро Васильович із роздратуванням дивиться у вікно. Ось знову цей рудий кіт сидить на його грядках! Вже третій день поспіль. Спочатку помідори пом’яв, вчора в огірках спав,… Продовжити читання →

– Ти мені сотню разів обіцяв, але гроші на кредит так і не вислав. Машина в тебе. З якого дива я мала гасити борг сама

– Настю, ти не бачила мої штани? А кофта де? – Олексій уже півдня збирав свої речі. На завтра в нього була запланована чергова робоча поїздка. – Весь твій одяг у шафі. Я нічого не ховала, – дружина увійшла в… Продовжити читання →

« Старіші записи

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑