Автор Романович

– Людко, ти збожеволіла на старості років! У тебе онуки вже в школу ходять, яке весілля? – Такі слова я почула від сестри, коли сказала їй, що виходжу заміж – Людко, ти збожеволіла на старості років! У тебе онуки вже… Продовжити читання →

– Михайле, тут таке. Коротше, якийсь незнайомий чоловік у твоєї матері ошивається. Приїжджай швидше У своїх мріях Михайло завжди хотів купити матері будиночок та перевезти її туди. Все життя Віра Іванівна ростила сина одна, блукаючи по орендованих квартирах і працюючи… Продовжити читання →

“Ірина взяла пальто чоловіка і раптом знайшла в кишені якийсь дивний поштовий конверт. Судячи зі штампу, йому було двадцять років. – Значить ми з Сашком вже кілька років були одружені! – подумала Ірина. Надісланий він був із Одеси, на адресу,… Продовжити читання →

– Знову ця шавка під ногами крутиться! – пробурчав Микола з м’ясного ряду. – Коли вже влада цих бродячих прибере? Марія Павлівна розкладала на прилавку останні помідори, коли помітила, як Микола з м’ясного ряду, жбурнув порожню банку прямо у бік… Продовжити читання →

– Ой, та ну їх ці соцмережі, стільки часу йде. Навіщо мені дивитись, хто куди їздив, що їв, що купував. Нудно все це, краще фільм подивлюсь хороший, чи книгу почитаю. І свої фотографії не хочу викладати, кому це треба? Настя… Продовжити читання →

Наш з Марійкою батько поїхав кудись на заробітки, і зник, коли я навчався у п’ятому класі, а сестра – у першому. Точніше, тоді він зник із кінцями. А раніше просто їхав і зникав на кілька місяців. Одружені вони з матір’ю… Продовжити читання →

– Мамо, ти ще не спиш?Ірина Андріївна здригається, і зі зітханням відповідає: – Що-небудь важливе? До ранку не може почекати? Я так міцно заснула – втомилася сьогодні жахливо… – Мамо, ти не сердься, це дуже-дуже важливо! – Настя забирається до… Продовжити читання →

Валентина поправила фоторамку на стіні, прискіпливо оглянула результат, і посміхнулася. У новій квартирі поступово ставало затишно. Після весілля минуло лише два місяці, але дівчина вже встигла створити в орендованому житлі атмосферу справжнього будинку. – Максиме, вечеряти! – покликала Валентина чоловіка,… Продовжити читання →

— Вибачте, що так пізно, але нам більше нікуди йти. -Тепер ваш дім буде і нашим,- почервоніла найкраща подруга дружини із сином на руках, і впевнено увійшла. Чоловік сором’язливо опустив очі. Світлана тримала на руках синочка, затягуючи велику валізу в… Продовжити читання →

-Матвій, а де мій гаманець! – заволала Тетяна на весь дім так, що всі прокинулися. Тринадцятирічний Матвій зітхнув і виліз із ліжка. Коли він вийшов із кімнати, вся родина вже була у зборі. Мама з Оленкою стояли у дверному отворі,… Продовжити читання →