Автор Романович

— Мамо, твій чоловік до мене чіпляється…, — прошепотіла Ірочка мамі на кухні, коли вітчим вийшов. — Що ти вигадуєш! Так і хочеш нас посварити. Якщо Олег дізнається, що ти вигадуєш, збере речі і піде. Вперше в житті вдалося влаштувати… Продовжити читання →

Я та сама донька, яка відправила маму на заробітки. Але ви не думайте, що хотіла, аби ненька заробила грошей мені на квартиру чи на машину. Просто розуміла, що це для мами єдиний шанс бодай трішки пожити для себе та почуватися… Продовжити читання →

“-Знаєш що мамо, я більше тобі ні копійки не дам! – Оля втомилася йти не снідавши на роботу. – Я віддаю тобі гроші, але в хаті нема нічого! -А на що я повинна Світлану одягати? Оля прийшла додому на сумна…. Продовжити читання →

“– Ми до вас у гості, а ви навіть шашлики не зробили? – Скандал почався з порога – Тимофій, ти пам’ятаєш, у п’ятницю до мене Ліка з Андрієм приїдуть? – невинно спитала Віра, поки мила яблуко на кухні. Якби ви… Продовжити читання →

– Тепер ви – сім’я, і у вас не може бути “мої-твої” гроші, а все має бути спільним, тому, Валентино, ділитися треба, – наказовим тоном заявила мені свекруха. Так закінчилася історія, коли ми маму чоловіка попросили посидіти з дитиною один… Продовжити читання →

– Ні, – твердо відповів він. – Вирішено. Настя житиме з нами. Аліса звикне.За тиждень Настя переїхала. Тиха, бліда, з погаслими очима. Вона майже не розмовляла, лише кивала у відповідь на запитання. Дзвінок пролунав о пів на дванадцяту ночі. Дарина… Продовжити читання →

Дочекавшись, коли мати першою піде на роботу, Олег підійшов до батька і невпевнено сказав: – Тату, можна тебе попросити про одну маленьку позику? Тільки ти одразу не бурчи, гаразд?!– Так зрозуміло… – одразу здогадався Петро. – Гроші потрібні? – Ага…… Продовжити читання →

Я зайшла в квартиру в піднесеному настрої. В руках — коробка з тортом, купленим спеціально для мами і Бориса. З глибини квартири доносилася музика, а під неї — приглушені голоси. Моє ім’я, вимовлене вітчимом, змусило мене завмерти в коридорі. —… Продовжити читання →

Телефон Марини задзвонив. Повідомлення з банку. Вона змерзла. Через секунду з кухні долинув крижаний голос чоловіка. Стас не кричав. Ніколи. Він не був з тих, хто б’є посуд або махає кулаками. Стас був «інтелігентною» людиною, айтішником, «добувачем». Його зброєю були… Продовжити читання →

— Жінко, ви куди? Тут корпоратив, написано великими літерами. — Я бачила. У мене там чоловік, Миколаїв. Я з ним. — Миколаїв тут, але… Зараз зачекайте хвилинку. Жінка, яка стояла на вході до зали, зникла. Повернулася через кілька хвилин… …—… Продовжити читання →