Автор Романович

— Ти де ходиш? – грубо запитав Прохор у дружини, яка увійшла у квартиру.— Я на роботі була.— Адже сьогодні субота!— Так я і по суботах працюю.— Працюєш, а грошей немає. — Ти ж сам зовсім не працюєш…— Ти в… Продовжити читання →

Я вийшла заміж досить рано — у дев’ятнадцять. І ще тоді твердо вирішила для себе: свекруху мамою не називатиму. Чому повинна? Адже вона ж не була тією, хто мене на світ привів, хто дбав про мене з малку, вчив і… Продовжити читання →

Так вийшло, що я не була присутня на одруженні свого єдиного сина. Ні, я не живу за кордоном і не захворіла — просто мене навіть не запросили. Олег познайомився з Євгенією у спортзалі. Особисто я не вважаю це найкращим місцем… Продовжити читання →

Таня від’їхала машиною від дому, заглушила двигун і просто сиділа, дивлячись в нікуди. Тривожні сигнали з’являлися давно, але сьогодні все стало кришталево ясно. І від цієї ясності нило десь всередині. Перші роки шлюбу були казкою. Дмитро доглядав за Танею так,… Продовжити читання →

Дитина у Ліди з чоловіком була перша і жадана. Чоловік дев’ять місяців її оберігав, зустрічав та проводжав в інститут. Особливо в ожеледицю з дому виходити забороняв. А перед самими пологами його у відрядження послали. Міг би й відмовитись. Все одно… Продовжити читання →

– Як дачу? Яку дачу? – лепетав Сергій. – Гарну дачу! – відповіла Валентина Василівна. – Якраз таку, про яку все життя мріяла! На Сергія було шкода дивитися. Він запустив п’ятірню в шевелюру і з силою стиснув пальці. – Мамо,… Продовжити читання →

– Синку, а чому ти прийшов один? Де Софія? – розгублено запитала я, коли побачила, що на дачу Юрій приїхав один. – Вона щось себе не дуже добре почуває, – відповів син і попрямував до батька вітати його з днем… Продовжити читання →

– Марто, мама нас у неділю запросила на свій ювілей. Сподіваюся, ти не проти, – каже мені чоловік. Я знала, що у свекрухи наближається день народження, таке забути не можливо, бо вона вже кілька тижнів веде розмови про те, як… Продовжити читання →

– Мамо, вітаю. – Привіт… синку. – Мамо, – у слухавці помовчали, – я прошу допомоги, – голос сина був відчайдушно тужливий, Вероніка вся стиснулася всередині, – нам потрібна допомога. – Вам? – Так. Олену поклали в лікарню, вона знепритомніла… Продовжити читання →

– Мамо, ти не можеш ось просто так сказати, що у тебе зайвих грошей нема. Хто ж нам допоможе, як не ти? – дочка прийшла до мене без попередження з самого ранку, щоб грошей у мене попросити. – Лідо, ти… Продовжити читання →