Автор Романович
Дочекавшись, коли мати першою піде на роботу, Олег підійшов до батька і невпевнено сказав: – Тату, можна тебе попросити про одну маленьку позику? Тільки ти одразу не бурчи, гаразд?!– Так зрозуміло… – одразу здогадався Петро. – Гроші потрібні? – Ага…… Продовжити читання →
Я зайшла в квартиру в піднесеному настрої. В руках — коробка з тортом, купленим спеціально для мами і Бориса. З глибини квартири доносилася музика, а під неї — приглушені голоси. Моє ім’я, вимовлене вітчимом, змусило мене завмерти в коридорі. —… Продовжити читання →
Телефон Марини задзвонив. Повідомлення з банку. Вона змерзла. Через секунду з кухні долинув крижаний голос чоловіка. Стас не кричав. Ніколи. Він не був з тих, хто б’є посуд або махає кулаками. Стас був «інтелігентною» людиною, айтішником, «добувачем». Його зброєю були… Продовжити читання →
— Жінко, ви куди? Тут корпоратив, написано великими літерами. — Я бачила. У мене там чоловік, Миколаїв. Я з ним. — Миколаїв тут, але… Зараз зачекайте хвилинку. Жінка, яка стояла на вході до зали, зникла. Повернулася через кілька хвилин… …—… Продовжити читання →
Ольга зібралася влаштувати прання. З вечора кілька разів сказала чоловікові, щоб він дістав все з кишень і приніс штани. На ранок на стільці вже висіли чисті, з випрасуваними стрілками. У них ще після одруження було заведено, що Гена сам приносить… Продовжити читання →
Із зятем Зінаїді Федорівні не пощастило. Треба ж було її дочці так вляпатися із заміжжям! Ця думка буквально отруювала пенсіонерці життя. На кого нажите добро залишить?.. А нажито у них з покійним чоловіком було чимало. Господар Петро Іванович був дбайливий…. Продовжити читання →
Ольга, дивилася на святковий стіл. Від запеченої качки відірвані дві ніжки й крильце. Обгризені кістки зі шматочками м’яса лежали просто на рум’яній скоринці – точніше, на тому, що від неї залишилося. Поруч – два наполовину з’їдених печених яблука. У кожному… Продовжити читання →
– Дві новини,- сказав Юрко,- одна хороша, інша… Теж хороша, але не дуже. З якої почати? – Почни з гарної, – відповіла Ліда чоловікові. – До нас завтра приїжджає моя мати, – радісно сказав Юра. – Я так за нею… Продовжити читання →
– Чого вона дзвонила? – Невдоволено запитав у дружини Микола Олександрович. – Зайти хотіла, – також похмуро відповіла Ольга Петрівна. – Якась важлива справа в неї. – Нема чого цій блудниці тут робити! – рішуче заявив Микола Олександрович. – Треба… Продовжити читання →
– Я знову в положенні, – радісно оголосила Женя батькам за сніданком. – Позбавлятися не буду, адже діти – це таке щастя! – Що означає в положенні, – подавився яєчнею Максим Миколайович. – Женю, у тебе перша дитина росте без… Продовжити читання →