Автор Романович

– Ти хоч розумієш, що наробила, Ірко? – Голос Сергія тремтів від люті, він стояв посеред кухні, стискаючи в руках зім’ятий аркуш паперу. – А що я мала робити, Сергію? Чекати, доки ти нас усіх у боргову яму заженеш? –… Продовжити читання →

— А я в декреті сиджу, з дитиною, з вашим онуком. Я на всю ораву готувати не наймалася. І прибирати за всіма теж – справа не моя, – відповіла Галині Сергіївні невістка. — Ну це треба! Не наймалася вона! І… Продовжити читання →

– Оксано, вони приїжджають за дві години! – Голос чоловіка в телефоні звучав схвильовано. – Ти все встигла? – Миколо, я… – Оксана подивилася на доньку, яка нарешті заснула після безсонної ночі й, мало не розплакалася. – Я тільки збиралася… Продовжити читання →

Таня увійшла до під’їзду і побачила біля своєї квартири коробку. Жінка здивовано дивилася на неї. Усередині, згорнувшись калачиком, лежали песик і кіт. Вони злякано дивилися на Таню і тремтіли від хвилювання.– Що це? Ви хто? – Запитала Таня, ніби підкидьки… Продовжити читання →

“– Справа в тому, – вів далі Михайло, – що вчора мені стало відомо, що в мене є син. І ця обставина змінює усі мої плани. Почувши одкровення Михайла, мама Насті поспішила на допомогу своїй дочці. – Михайле, ти що… Продовжити читання →

– Дачу треба продавати, це не обговорюється, – каже Іван, який був старшим сином в сім’ї. – Та я не проти, але як переконати в цьому батька? – каже молодший брат Олексій. – А що тут переконувати? Відколи мами не… Продовжити читання →

– Тамаро, а ми з дочкою тут подумали, що не проти до вас знову у гості приїхати, на Великдень наприклад, – каже мені по телефону сваха. – Я навіть не знаю, що вам, свахо, сказати, – бо я змінила і… Продовжити читання →

Наш з Марійкою батько поїхав кудись на заробітки, і зник, коли я навчався у п’ятому класі, а сестра – у першому. Точніше, тоді він зник із кінцями. А раніше просто їхав і зникав на кілька місяців. Одружені вони з матір’ю… Продовжити читання →

Десять років шлюбу пролетіли, як один день. Спочатку з’явився син, за ним за два роки донечка. Клопоти, турботи. Чоловік завжди напохваті. Жили, як мені здавалося, у коханні та злагоді. Поки одного разу, як снігова грудка, не завалилися на мене хвороби…. Продовжити читання →

– Що між ними сталося, так в селі ніхто й не дізнався, мабуть, таємниця дуже потаємна була… У нашому селі, знаєте, всі одне в одного на очах. Чи радість, чи горе – все спільне. А коли сварка якась, то гримить… Продовжити читання →