Романович – Future Investments

Тамара Іванівна запросила в гості сусідку Аліну. – Посидимо по-сусідськи, чаю поп’ємо! – сказала жінка. – Я пиріг спечу з вишнями. Мій син Олег його дуже любить, і тобі сподобається! Аліна погодилася. Вона красиво вдяглася – чорні штани, светр, туфельки… А як же ж?! Молодий Олег прийде! Аліна взяла коробку цукерок, та й пішла в гості… Олега ще не було, Тамара Іванівна посадила Аліну за стіл. Господиня принесла свіжий пиріг. – Син скоро прийде, – сказала вона. Жінки розговорилися. Аліна якраз розповідала про свою сім’ю, як тут зʼявився Олег! Аліна глянула в його бік і побіліла від побаченого

Приказку: «Не було б щастя та нещастя допомогло!», Аліна не розуміла. Невже для того, щоб стати щасливою, потрібно спочатку зазнати нещастя?! Нісенітниця якась. Не було в її житті нещасть відколи Аліна поховала батьків… Але й щастя не приходило до неї… Продовжити читання →

15 Травня, 2025 0

До Лесі з Григорієм в село приїхали в гості родичі. – Вам картопля на осінь потрібна? – одразу запитав рідню Григорій. – Не відмовимося! – хором сказали ті. – Он там, задня смуга на городі ваша, – раптом сказав чоловік. – Копайте, садіть і все інше! Даємо вам землю! Картоплю на посадку я теж дам. – Ага… – здивовано повідкривали роти родичі. Це було несподівано, бо раніше їм просто всі продукти давали з собою. – Гаразд, обідати пора, – сказав Григорій. – Леся суп зварила, картопельки посмажила… – Щось ви цього разу не дуже нас приймаєте, – загомоніли родичі. – Так нічого й не буде! – раптом заявив Григорій. Всі оторопіли

Олександра Іванівна та Григорій Маркович усе своє життя прожили у селі. Сільське життя непросте, але все вирішується, коли ти молодий і сповнений сил. Виростили дітей, двох синів та дочку. Обидва сини вивчилися, пішли працювати. Дочка Олександри й Григорія жила у… Продовжити читання →

15 Травня, 2025 0

Оксана купила торт та зі своїм синочком прийшли в гості до свекрухи. Марія Андріївна зробила чай, розділила тортик, який принесла невістка. Трохи посиділи, порозмовляли. – Бабусю, йдемо пограємося, – попросив маленький Стасик. – Зараз, тільки приберу зі столу, – усміхнулася Марія Андріївна. – Та ви йдіть…Я сама тут приберу, – відповіла Оксана. Марія Андріївна з внуком пішли у іншу кімнату. Невістка помила чашки, забрала зі столу залишки торта і вирішила поставити його в холодильник. Оксана підійшла до холодильника, відкрила його, заглянула всередину і…остовпіла від побаченого

– Привіт, Оксано, як у вас справи? – Здрастуйте, Марія Андріївно, та все добре, – відповіла Оксана, помішуючи суп. – Ось, скоро обідатимемо. Стас взагалі не слухається, суп їсти не хоче. Втомилася я, якщо чесно, з його капризами. – А… Продовжити читання →

15 Травня, 2025 0

Олексій ремонтував у ванній розетку. – І здалася Тані ця розетка!? – бурчав він подумки на дружину. Через двадцять хвилин справу було зроблено, як раптом пролунав телефонний дзвінок. Олексій дістав з кишені телефон, глянув на екран, номер був незнайомий, але чоловік підняв слухавку. – Здрастуйте, – вимовив якийсь сумний голос. – Ви чоловік Тетяни Мельник? – Ну це я, – коротко відповів Олексій. – Мені дуже шкода… – нерішуче сказали у слухавці. – Але вашої дружини не стало! – Як не стало? Що ви таке говорите?! – здивовано вигукнув Олексій, не розуміючи, що відбувається

– Олексію! Ні про що тебе попросити не можна! Ти ж мені обіцяв! – Що ти сваришся? – буркнув Олексій, роззуваючись. – Думаєш, мені подобається повертатися до будинку, де на мене сваряться? – То й не повертайся! Просила ж… –… Продовжити читання →

14 Травня, 2025 0

В під’їзді Оксани оселився новий сусід. Він був приблизно її віку. Вони часом зустрічалися. Він завжди усміхався, вітався, був привітний. Спочатку Оксана відводила очі, привітавшись. А потім раптом перестала. Усмішка сама почала з’являтися на її обличчі… А якось вони зустрілися, виходячи з під’їзду одного дощового ранку. Чоловік одразу розкрив свою парасольку і сказав: – Доброго ранку, Оксано. Я чекав на вас, хочете підвезу до роботи? – Дуже люб’язно з вашого боку, – відповіла вона. – А звідки ви знаєте, як мене звуть? Ми знайомі? – Ви просто не впізнали мене, – почав чоловік і сказав таке, що Оксана почервоніла від почутого.

Гарних дівчат у школі було багато. Оксана нічим особливо не відрізнялася, але була симпатичною, стрункою і скромною. Точніше, не вискочкою. Подружка казала їй, що треба бути трохи сміливішою, активнішою, але Оксана не могла себе пересилити, залишаючись тихою і скромною. Ну… Продовжити читання →

14 Травня, 2025 0

Люда вирішила поїхати на дачу своїх батьків. Їй хотілося побути на самоті. Дівчина купила продуктів і вже зайшла на подвірʼя, як раптом помітила дивне… Двері в хату були відчинені! Люда здивовано зупинилася й озирнулася. Вона зрозуміла, що й хвіртка була незамкнена. – У хату хтось заліз! – тільки й подумала дівчина. Люда, рішуче насупившись, взяла лопату, яка лежала на клумбі і пішла до будинку. Гуркаючи лопатою, щоб створити більше шуму, вона пробіглася по хаті, перевіряючи кімнати. Але там нікого не було… А вранці Люда вийшла на веранду і застигла від побаченого. – Ой, – тільки й сказала вона…

– Мамо, а розкажи, як ви з татом познайомилися? Тільки давай без цих твоїх штучок про поїзд, нібито він дав тобі місце біля вікна! – саркастично хмикнула Ганна, стоячи біля кухонного вікна зі схрещеними на грудях руками. – Я ці… Продовжити читання →

14 Травня, 2025 0

Ганна Іванівна збиралася лягати спати, як раптом у двері подзвонили. – Кого це принесло, так пізно? – подумала вона, накинула халат і пішла відкривати. На порозі стояла її донька Оксана, з маленьким синочком на руках. – Доню? Що сталося? – здивувалася жінка. – Біда мамо…Біда, – майже плачучи промовила Оксана. – Ви посварилися з Павлом? – припустила Ганна Іванівна. – Ні, мамо, не посварилися…Але дещо таки сталося, – якось підозріло додала Оксана. Ганна Іванівна запросила доньку в квартиру, зробила чай. – Ну, тепер, все розповідай, – наполягла мама. Але Ганна Іванівна навіть уявити не могла, що розповість їй Оксана.

Мама Оксани була непростою людиною. Занадто прямолінійна, різка, яка не знає заперечень. Оксана бачила стосунки у сім’ях її друзів, знайомих, і розуміла, що у них все не так. Вона не пам’ятала, щоб мама хоч раз обняла її, приголубила. Пораду завжди… Продовжити читання →

14 Травня, 2025 0

Ігор готувався до весілля доньки, Купив костюм, замовив шикарний букет квітів, щоб привітати молодят. До весілля залишалися лічені дні, і чоловік вирішив поцікавитися у колишньої дружини, у якому ресторані пройде святкування. – Алло, Людмила! Нагадай мені назву ресторану, у якому пройде святкування, – попросив чоловік. – Ой, Ігорю, то Віра тобі не сказала? – здивовано поцікавилася Люда. – Що не сказала? – не зрозумів чоловік. – Я зараз тобі фото надішлю, сам все зрозумієш, – якось підозріло додала колишня дружина. Через секунду та телефон чоловіка надійшло повідомлення. Ігор відкрив його, переглянув прикріпленні фото і очам своїм не повірив.

– Ігорю, Віра заміж зібралася. Сам розумієш, витрат – купа! Гроші потрібні. Коли зможеш надіслати? – Ігоря повідомлення від колишньої дружини застало зненацька. Ні, він добре знав, що його дочка Віра вже відзначила двадцятиліття і зустрічається з хлопцем. Вона навіть… Продовжити читання →

14 Травня, 2025 0

– Лізо, у тебе сьогодні вихідний, давай сходимо до моїх батьків? – запропонував дружині Микола. – Не можу, – сказала Ліза. – Я обіцяла подрузі, що сьогодні її навідаю. – Гаразд, тоді я трохи затримаюся, – сказав Микола і, поцілувавши кохану, зібрався йти. – Можеш не поспішати, я теж посиджу трохи з Катею, – сказала Ліза… Микола повертався від батьків пішки. Було уже темно. Він не став дзвонити Лізі, що йде додому. Микола був у гарному настрої. Вони трохи посиділи з батьком і матір’ю, посміялися… Відкривши двері в свою квартиру, Микола раптом почув грайливий сміх Лізи зі спальні. Він зазирнув туди й остовпів від побаченого.

Опале осіннє листя вітер переганяв з місця на місце, воно літало в повітрі, і кружляючи, плавно опадало на землю. Микола повертався від батьків пішки, машину залишив у них на подвір’ї, бо трохи посиділи із батьком за чарчиною. Той приїхав із… Продовжити читання →

14 Травня, 2025 0

Ірина Борисівна готувала вечерю, коли додому повернулася невістка. – Ой, Віра, ти вже є! Проходь швидше, вечеря готова! – зустріла свекруха Віру в коридорі. Раптом, Віра, підійшла до свекрухи, обійняла її і заплакала. – Віро, що сталося? – захвилювалася Ірина Борисівна. – Щось на роботі? Якщо тебе там ображають, звільняйся! – Ні, не на роботі, – промовила Віра. – А що тоді? Сергій щось зробив? – продовжувала розпитувати свекруха. Дівчина відсторонилася від жінки, а потім невпевнено кивнула. – Значить Сергій! І що ж він зробив?! – додала свекруха. Але Ірина Борисівна навіть уявити не могла, що розповість їй невістка.

– Ой, Віра, прийшла! Проходь швидше, вечеря готова! Віра увійшла на кухню, і свекруха відразу швидко поцілувала її в щічку. – Втомилася, мабуть? – Так, трохи. Ірино Борисівно, давайте я вам чимось допоможу. – Ой, облиш, – відмахнулася свекруха. –… Продовжити читання →

14 Травня, 2025 0

Автор Романович