Автор Романович
У десятирічному віці моє життя кардинально змінилося. Моєї мами раптово не стало, і буквально за пів року, батько привів у будинок нову дружину. Для мене цей факт став справжнім потрясінням, я стала погано навчатися і навіть, прогулювала уроки. Однак, батька… Продовжити читання →
Першого вересня Юля йшла з подружкою зі школи і скаржилася: — Бачила нашу нову класну керівницю, Марію Федорівну? — Ну, – шмигнула носом Марічка. — Ой Марійко. Нічого то ти не знаєш, усе пропустила поки гостювала літо в бабусі. Ця… Продовжити читання →
Валентина переверталася в ліжку з боку на бік і сопіла в темряві, поки чоловік Віктор не попросив її: — Та спи вже Валюха, мені зранку рано вставати, не висплюся. Почувся тяжкий зітхання. І жінка сумно видала: — А я не… Продовжити читання →
– Ніночко, можеш дати мені ключі від своєї квартири? – зателефонувала мені мама з самого ранку з доволі дивним питанням. Я давно живу окрему, мені 38 років, я незаміжня, дітей не маю, сама живу у своїй новенькій двокімнатній квартирі, яку… Продовжити читання →
Правду кажучи, я особисто нічого не маю проти того, щоб моя мама дуже вдало влаштувала своє життя, – каже Ірина, – їй зараз всього 53 роки, вона ще молода жінка, але ось кандидатура дядька Степана мене зовсім не влаштовувала, не… Продовжити читання →
На вході в ресторан нас зустріла жінка похилого віку.– Ви з чийого боку будете? – начальницьким голосом спитала вона й узялася в боки. – У якому сенсі? – зніяковіла я, бо бачила цю жінку вперше в житті.– Ну, від нареченого,… Продовжити читання →
Вирішила, що сину з сім’єю на моїй дачі робити нічого. Допомоги від них ніякої, одні проблеми та претензії Купила, називається, собі дачу. Поки збиралася, що син, що невістка з її слушною мамою тільки відмовляли, що не потрібна мені під старість… Продовжити читання →
Старша сестра мене ненавидить! Її рідного батька не стало, тому нас обох виховував мій тато. Вона впевнена, що мені завжди діставалося все найкраще! Що мама з татом любили тільки мене, а успіхи сестри ігнорували. Вона думає, що все життя мені… Продовжити читання →
— Ніхто… ніхто б не зрадів, – схлипувала мати. – Кому сподобається, що син знайшов собі стару? — Мам… – Діма підійшов і обійняв її. – Вибач, але я не думаю про перспективи. Я живу сьогодні, а сьогодні мені дуже… Продовжити читання →
Ми з Артемом були звичайною середньостатистичною родиною. Я працювала адміністратором у салоні краси, а Артем був інженером на заводі. Жили у провінційному місті, та заробляли приблизно двадцять три тисячі гривень на двох. Ну, можливо десь двадцять вісім, якщо з премією…. Продовжити читання →