Романович 
Люба везла бабусиного собаку до притулку. Але не довезла… На старому пледі, згорнувшись клубочком, тихо сопів Боня — бабусин старенький пес. Шерсть з сивиною, сумний погляд і вічна звичка плутатися під ногами. Такий же старий і «залишився не при ділі», як і весь цей безрадісний обов’язок — комусь служити, про чиїсь потреби пам’ятати. — От … Читати далі
Ми з Сергієм давно мріяли про власну дачу. Місто стомлювало, хотілося мати свій куточок, щоб влітку можна було виїхати на природу, вирощувати огірки, збирати ягоди, та просто відпочивати від міської метушні. Ми розглянули чимало варіантів, але, або дах протікав, або територія була заросла, або сусіди галасливі, або зручності були на подвір’ї. Все неправильно, все не … Читати далі
Марія втомлено опустилася на кухонний стілець. Кава давно охолола, але вона навіть не доторкнулася до кухля – знову розмірковувала про вчорашню розмову зі свекрухою. – Ти не уявляєш, як мені набридли ці натяки! – зітхнула Марія, дивлячись на чоловіка. – Твоя мати при кожній зустрічі починає розмову про квартирне питання. Сергій тільки махнув рукою і … Читати далі
Після того як чоловік Тетяни пішов засвіти, минуло лише два місяці, коли на її порозі з’явилася красива жінка років п’ятдесяти. – Добрий день, – усміхаючись, привіталася гостя. – Ви вдова знаменитого професора Сушко? – Так, – кивнула Тетяна. – Я його вдова. А ви хто? – Я?.. – Гостя загадково посміхнулася. – Я Анна. Ганнуся, … Читати далі
Коли в сім’ю приходить лихо, в людях прокидається те, чого від них не чекаєш, але підозрюєш. Не стало мами, яка була сполучною ланкою між сестрами. Більше нічого спільного між ними не лишилося. Батьки у дівчаток були різні. Олександра була старшою. Її тата свого часу трагічно не стало на будівництві. Стався непередбачуваний випадок і постраждали кілька … Читати далі
Вже в досить зрілому віці ми з дружиною вирішили придбати будиночок з невеликою ділянкою, практично біля міста, щоб так би мовити, знаходитися в межах інфраструктури і одночасно на природі. Народилися та виросли ми у великому мегаполісі, жили лише у квартирах, навчання, робота, шлюб, народження дітей, невеликий бізнес – ось так роки й пролетіли. Прокинулися, коли … Читати далі
— Мамо, тату, я сьогодні не один! – Павло прийшов із роботи трохи пізніше, ніж зазвичай, і тепер м’явся в коридорі, не проходячи вглиб квартири. — Синку, ти з Вадиком? Проходьте, хлопчики, у мене вже вечеря на столі! Ми на вас зачекалися! – крикнула Людмила Петрівна, Павла мама, з кухні. — Давайте-давайте, проходьте, що стоїте? … Читати далі
– Я не знаю, як у мене там на чужині складеться, тому і хочу, щоб батьки свій будинок на мене переписали, – заявила нам усім моя молодша сестра Ольга, коли приїхала в гості і всі ми зібралися за родинним столом. Батьки мовчали, я теж, але ні їм, ні мені не подобалася пропозиція Ольги, проте спробуй … Читати далі
Сіре небо нависало над містом, наче важка ковдра. Дощ, який почався дрібною мрякою, поступово посилився і стукав по склу, а його краплі, скочуючись склом, залишали за собою маленькі доріжки. За вікном все виглядало мокрим і похмурим: калюжі розтяглися по асфальту, а дерева, що скинули майже все листя, розгойдувалися під поривами вітру, немов журилися, що їхнє … Читати далі
– Краще б вона нічого не приносила, купує все найдешевше, наші діти таке не їдять. А потім ще й ображається, що внуки не хочуть з нею спілкуватися, – Надія крутила в руках горнятко з запашною кавою, дивилася на полуницю, яку принесла свекруха, і прямо говорила своєму чоловікові все, що вона про це думає. – А … Читати далі