Романович

Мурчик лежав на теплому покривалі, але все одно тремтів, подумки повертаючись у ті темні холодні зимові ночі. А ще він здригався від однієї тільки думки, як там його мама? Чи жива? Зима. Темно. Холодно. Маленькому тремтячому кошеняті дуже хотілося зараз втекти кудись в інше місце. Та тільки нікуди було тікати. Вулиця, вона як всесвіт: безмежна … Читати далі

– Тітко Марусю, візьміть хоч трошки, – дівчина простягала баночку згущеного молока, загорнуту в серветку. – Ми привезли з міста, хочемо вас пригостити, тримайте. – Та ні, дитино, ти ж сама з дитиною, нащо мені? Ми якось тут… справимось. Але спасибі, ой спасибі, що навідалась. Хоч хтось, окрім пса, заглядає… Це був далекий 1998 рік. … Читати далі

— Ну що, Олено, поїхали твої “міські”? — Ліда співчутливо поглянула на подругу. — І не кажи, Лідо, слава Богу, поїхали! — Поліна втомлено похитала головою. — Та я за ці два тижні думала, що розорюся з такими гостями, або з глузду з’їду! Не повіриш, так набридло, що сил немає! Кожному окремий сніданок: один кашу … Читати далі

– А що це ви принесли? Домашню ковбасу? – прискіпливо зміряла гостинці Олена Петрівна. – Та, що було, те й принесла, – тихо відповіла Марія Іванівна. Олена Петрівна і Марія Іванівна – дві свахи, які ні в чому не можуть дійти згоди. З першого дня, як їхні діти – Оксана й Тарас – побралися, між … Читати далі

– Дивися, Катерино, знову та кицька на підвіконні. Вона вже як наша, – Марія стискає пальцями старе горнятко з чаєм і дивиться на кішку-приблуду. – Вона мені мою Мусю нагадала, ото в мене була вірна товаришка, пів життя зі мною прожила, – усміхається Катерина і поправляє хустку на голові. Вони сидять на лавці біля будинку … Читати далі

– Ти не подумай, що я свекруха і не розумію тебе. Я все розумію, я теж жінка, але Наталю, тут про дитину треба насамперед дбати, – намагалася я переконати невістку не робити поспішних кроків. Ситуація склалася непроста, бо хоч у нас з Наталкою і склалися непогані стосунки, вона завжди прислухалася до моїх порад, та цього … Читати далі

Весілля Катерини було не дуже веселим. Точніше сказати, молодь веселилася на повну, батьки нареченого зберігали доброзичливий спокій. А на дальньому кінці столу сиділи батьки Каті та її старша сестра Ірина. Вони з тужливим виглядом поглядали на всі боки. Причиною їхнього занепокоєння було те, що молодша донька виходила заміж раніше за старшу. І шлюб вдалий, і … Читати далі

– І що ви, Катерино Андріївно, з самого ранку в городі робите? – Василь не міг пройти повз, щоб не привітатися з літньою сусідкою. – Таке питаєш, синку, хіба сам не бачиш, скільки роботи назбиралося? Дощі нарешті лити перестали, треба все садити, от тільки рук не вистачає, – забідкалась літня жінка. – А знаєте що, … Читати далі

Десять пропущених викликів. Але Оксана вперто не брала слухавку від колишньої однокласниці Христини. Вона вже чула про зустріч однокласників з нагоди 20-ти річчя закінчення школи. Та для себе вирішила – туди вона не піде. Жодного разу не була, і нічого не станеться, якщо вона пропустить і цю, ювілейну, зустріч. Та Христина була не з них, … Читати далі

– Валю, ти ввечері збери на стіл чого-небудь. Ми з Михайлом після роботи до нас прийдемо. Сьогодні футбол по телевізору буде, – зателефонував дружині з роботи Захар. Валя прикрила мікрофон у телефоні рукою і попрощалася з відвідувачами. – І коли я маю все це встигнути? – обурилася вона, коли двері за спортсменами з фітнес-клубу, де … Читати далі