Романович

– Ні, ну а що такого? Ти що, не згодна? Мені здається, думка слушна. – Ну, ти ж від бабусі трикімнатну отримала? Так продай її, та купи моїй мамі будинок, – сказав Андрій, дивлячись на дружину через свої окуляри в тонкій металевій оправі. У свої тридцять шість він уже почав сивіти біля скронь, що додавало … Читати далі

– Мамо, я в тебе тиждень поживу? – На порозі квартири Олени Борисівни стояла її дочка Оля. – В сенсі поживеш? А як же Вадим? Вадим – це чоловік Олі та, відповідно, зять Олени Борисівни. – Я від нього пішла. Не можу більше! – Що означає не можеш? Він – твій чоловік! – Ще той … Читати далі

Влад вимкнув воду в душі. Витер обличчя рушником, прислухався до звуків зі спальні. Марія ще спала. Краплі стікали по його плечах, залишаючи вологий слід на щойно вимитій підлозі. Глянувши мигцем у дзеркало, Влад залишився задоволений своїм відображенням. У тридцять сім він мав непоганий вигляд. Регулярні походи в спортзал і здоровий спосіб життя давали свої результати. … Читати далі

Двері рипнули протяжно, наче скаржилися на старість. Василь Петрович завмер на порозі батьківського будинку, вдихаючи знайомий з дитинства запах – суміш сухих трав, старих книг і чогось невловно домашнього. Тут нічого не мінялося десятиліттями: ті ж потерті підстилки, та ж мереживна скатертина на круглому столі, ті самі фотографії на стінах. – Васю, ти чого застиг? … Читати далі

— В квартиру нікого не впускай, ключі нікому не давай, навіть Павлу, – зашепотіла на поминках Юлі просто у вухо сестра чоловіка, яка сиділа поруч. – Треба все самим перевірити, перш ніж розбирати речі мами і роздавати. А раптом там гроші в неї були й чималі, у банк вона давно нічого не відкладала. Скільки таких … Читати далі

– Нінка з роботи кімнату в комуналці купила, а ми все у твоєї матері тулимося, – Ганна склала висушену білизну, намагаючись не морщитися від запаху свекрушиної собаки, що лежала біля ніг. – Ти ж знаєш, що ми збираємо на перший внесок, – зітхнув Олексій, не відриваючись від газети. – Ще пів року, і зможемо взяти … Читати далі

– Мамо, з днем народження! – широко посміхаючись, Олена поцілувала матір у щоку. – Вітаю вас, – перейняв естафету чоловік Олени. Він вручив тещі величезний букет червоних троянд і подарунковий пакет, у якому лежали улюблені парфуми Анастасії Вікторівни. – Ой, дякую, любі! Добре, що приїхали. Проходьте у вітальню. Там уже Лера, тітка Валя і дядько … Читати далі

— Куди вона тепер із дітьми? Одежинки і тієї й не залишилося, все пропало… ех, якби знати… так відсікли б вогонь. Люди перемовлялися тихо, сумно дивлячись на господиню будинку Любу Любченко, тоді як язики полум’я «поїдали» будову. Хоча який уже тепер будинок… усе зникло в пожежі, гасили вже залишки колись міцної садиби, що дісталася Любі … Читати далі

– Уявляєш, так і сказав – мамо, на Великдень не приїжджайте, – з розпачем ділиться своїми проблеми Ольга з подругою. В неділю вони вийшли в парк на Ребібії, щоб обговорити план поїздки додому на свята. Але тут Ольга заявляє, що певно додому не поїде, бо син не хоче, щоб вона приїжджала. – Уявляю, як тобі зараз. … Читати далі

– От і добре, пощастило так пощастило! Вітаю, донечко! Даремно я на твого Вадима нарікала, що він нічого не має, от, квартира є. Мама не могла натішитися тому, що моєму чоловікові у спадок дісталася трикімнатна квартира від його тітки. У родички своїх дітей не було, але вона ніколи не підтримувала родинних стосунків, жила собі усамітнено, … Читати далі