Романович

Наталя Петрівна прийшла додому. Вона відкрила двері своєї квартири й ахнула від несподіванки – на порозі стояла її донька і плакала. – Світлано, щось трапилося? – занепокоїлася мати. – Мамо, весілля не буде! Батьки заборонили Роману зустрічатися зі мною… – Навіть так! – здивувалася Наталя Петрівна. – Його батьки сказали, що я йому не пара! … Читати далі

– Ти невдячна дочка. Чого це нашу маму має доглядати невістка, якщо є ти, донька рідна? – заявив мені брат. Я після цього навіть чути про нього нічого не хочу. Мама все життя для нього старалася, фінансово допомагала, дітей йому виростила, а коли злягла – стала йому непотрібною, тоді вони про мене і згадали, хоча … Читати далі

Біда прийшла в родину Лариси та Віктора, звідки не чекали. У звичайний будній день, коли чоловік та дружина були на роботі, Ларисі зателефонували. – Ваш син у лікарні, приїжджайте… Дорогою, жінка гадала, що могло статися з її дитиною. У момент, коли надійшов дзвінок, він мав бути на тренуванні. Передчуття біди не відпускало, змушуючи серце знемагати … Читати далі

Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Ніна, моя двоюрідна сестра, шепотіла Артему, але досить чітко: — Вона ж працює в банку, у неї там бонуси, премії… Кажуть, Марина вже все оплатила. Уявляєш, яке буде свято? Артем позіхнув і хмикнув: — А куди їй витрачати гроші, якщо вона живе … Читати далі

– Едіку, треба поговорити! – Після привітання на весіллі, дружина, Юля, змінилася в обличчі. Від ввічливої ​​усмішки не залишилося й сліду. – Ходімо, вийдемо на вулицю. Щось душно у кафе! – Про що поговорити? – сяючи та обіймаючи молодих, спитав Едік. – Звідки ти взяв такі гроші? Не надто коштовний подарунок молодятам?! – прошипіла Юля. … Читати далі

…І це за місяць до весілля! – Олена майже кричала, відвертаючись від Сашка. – Та мені вже байдуже, – Сашко заклав руки за спину, ніби намагаючись знайти в повітрі хоч якусь опору. – Хочеш ти чи не хочеш, але мене та мою матір ображати не треба.! – Ображати? – Олена недовірливо дивилася на нареченого. – … Читати далі

Коли Марина вперше побачила на зупинці ту дівчинку з великим рожевим рюкзаком — подумала, що, певно, хтось загубився. У дитини була така бліда мордочка й насторожений погляд, що мимоволі захотілося дістати цукерку чи хоч якийсь пиріжок. Але Марина лише тихо видихнула, сіла на лавку поруч і зробила вигляд, що чекає автобуса. Насправді вона йшла з … Читати далі

Ксенія була з тих, кого називають “жінка з таємницею”. Хоча Ксенія вже кілька років працювала на фірмі, проте ніхто нічого про неї не знав, вона ні з ким особливо не спілкувалася і не дружила, трималася осторонь. Цим дівчина і викликала неабиякий інтерес у співробітників. Всі гадали – одружена вона, розлучена чи ще незаміжня? На пальці обручки … Читати далі

– Марино, ну де ж ти ходиш? Там під під’їздом якийсь чоловік з величезним букетом квітів тебе вже дві години чекає, – каже сусідка Марині, яка якраз з дітьми поверталася з магазину. – Дякую, Катю, що попередила, але я і уявлення не маю, хто б це міг бути, – Марина і справді почувалася розгубленою, бо … Читати далі

– Шкода мені тебе, Софіє. Ти так стараєшся, але ж тобі тут нічого не належить, – каже мені Ніна, наша друга невістка. – Я б на твоєму місці нічого б не робила, а ти от скільки своїх грошей вклала. З Ніною у нас завжди були добрі стосунки, ми з нею – були дві нелюбимі невістки … Читати далі