Романович

– Які вони чужі? Я ж їх змалку знаю, вони мені як рідні! – Ой, дивися, бо як виростуть, то й зрозумієш, що не буде біля кого голови прихилити! – Мамо, їх троє, вже точно біля когось прихилю! Молода була і така щаслива, що нарешті я буду поруч з коханим чоловіком, а діти? Я їх … Читати далі

На мій 45-річний ювілей доля підготувала мені такий “сюрприз”, що я вже була впевнена, що на цьому моє життя і закінчилося. Чоловік, з яким я прожила 25 років у шлюбі, заявив мені, що йде від мене. Найболючіше було те, що пішов він до нашої куми, яка багато років була гостею в нашому домі. Такого від … Читати далі

Про жадібність сім’ї Єгорових знали і за межами села, в якому вони жили. Подейкували, що Вася одружився з Поліною тільки через те, що за нею посаг гарний був: ковдра, перина, подушки, п’ять комплектів постільної білизни, набір каструль і, найголовніше, два поросяти з корівкою. Але, як би там не було, а молоді сподобалися одне одному, зустрічалися, … Читати далі

Свекруха мене не просто не приймала, вона мене переінакшувала всі ці роки шлюбу, бо я не достойна на її Василька скаржитися. – Хочеш мати чоловіка, то мовчки, – казала вона мені, – ти на себе подивися в дзеркало, а потім на нього. Він-вчитель! І оте «вчитель» звучало з таким пафосом, ще би зарплата хоч на … Читати далі

– Забрати тебе з роботи? А що сталося? Чи автобуси ходити перестали? – Невдоволено сказав Олег, відповідаючи на дзвінок своєї нареченої. – Ніжку підвернула? І що, не зламала ж, вічно ти драматизуєш! До мене друзі прийшли, по-твоєму, я маю їх кинути й бігти до тебе? – Давай-давай, йди на автобус, не вдавай із себе… В … Читати далі

– Що робитимемо, Борю? Це ж треба, наречену в селі наш синок знайшов! – Алла притиснула долоню до щоки, й захиталася з боку на бік. – І що з того? У селі люди не мешкають? Шевченко теж із села, між іншим, чоловік розвів руками, але потім знову повернувся до свого сніданку. Обидва були міськими до … Читати далі

– Сам подумай, літня кухня – чудовий варіант для твоєї мами. Ну ж не буде вона з нами жити? – сказала невістка моєму сину. А він мовчав, наче води в рот набрав, хоч би слово яке в мій захист сказав. Цю їхню розмову я почула зовсім випадково. Вони ввечері на кухні говорили, думали, що я … Читати далі

Мені п’ятдесят п’ять, я вже кілька років мешкаю один. Розлучився із дружиною, у мене є доросла дочка. Тепер їй вже майже двадцять років, а коли ми з її мамою розлучилися, було тринадцять. З донькою налагодити спілкування після розлучення нам вдалося. Колишня дружина не була проти, тому ми майже щовечора зідзвонювалися, а кілька разів на місяць … Читати далі

Ми познайомилися з Юлею лише пів року тому. Майже одразу закохалися один в одного і почали зустрічатися. Якоїсь миті я запропонував їй пожити разом, але вона відмовила. І пояснила, що співмешкати не збирається. І якщо буде жити, то лише зі своїм чоловіком. Натяк мною був зрозумілий, тому вже за місяць я зробив їй пропозицію. Вона … Читати далі

До того, як я стала заробітчанкою, я мала гарну роботу, працювала в місцевій поліклініці лікаркою. З чоловіком і двома синами ми жили в невеликій двокімнатній квартирі, яку колись подарували нам батьки чоловіка. Самі свекри були людьми не бідними, мали невеличкий власний бізнес і жили в гарному заміському будинку. Я була їм вдячна за квартиру, але … Читати далі