Романович

Мама навіть не намагалась бути тактовною, чи сором’язливою. Вона у батьків Єгора випитувала і випитувала все про життя, роботу і доходи. Зрештою, коли той вечір-випробування скінчився, вона сказала мені: “Нащо тобі чужа ноша? Такого зятя мені не треба”. Нам із мамою ніколи не було просто і легко у житті. Коли тато пішов із сім’ї, то … Читати далі

“Або ти їдеш додому, або лишайся там, бо така сім’я мені не потрібна” – почула я від чоловіка уже за пів року. Добре, хоч діти були коло нього і зрозуміли мене, підтримували. Хоч і хитали головами усі знайомі, казали, що я власними ж руками життя собі зіпсувала, та я все одно своєї думки не змінила … Читати далі

Мені тоді було дванадцять і мами не стало, батько більше не приходив. Я не розуміла чому, мені ніхто не пояснював та й в кого було питати, якщо бабуся вся ходила наче чорна хмара і приходилося добре вчитися і в усьому слухатися, щоб вона менше дратувалася. Наступні десять років я жила з мрією про те, що … Читати далі

Я сказала рідні свого чоловіка, щоб не приїжджали до нас на його день народження, мовляв, у нас інші плани і нас не буде вдома. Але замість того, щоб з розумінням поставитися до ситуації, свекруха на мене образилася. Тепер чоловік вважає, що я посварила його з родичами, хоча насправді все не зовсім так. З однієї сторони, … Читати далі

Таких дурнів, як ми із чоловіком, ще пошукати треба. Попалися на вудку своїх батьків. Але нічого, я цих рибалок по судах затягаю. Через рік після весілля моя свекруха Галина Іванівна на одному із сімейних свят урочисто оголосила, що віддає нам ділянку землі. — Можете робити з землею, що хочете. Хоч будинок будуйте, хоч картоплею все … Читати далі

– Світлано, можеш позичити мені грошей, я знаю, що вони у тебе є, – зателефонувала мені сестра з самого ранку і стала просити грошей. Я не відразу і зрозуміла, що вона хоче, адже була впевнена, що у сестри все добре, і в фінансовому плані також. Галина моя в свій час дуже вдало вийшла заміж. Ми … Читати далі

На свій ювілей додому я приїхати не могла, то приймала вітання однією рукою миючи судно, а іншою тримаючи телефона. Подзвонила мені в Італію, навіть тітка мого чоловіка. Не знаю, хто й допоміг мене набрати. Слухаю я її і мало свідомості не втрачаю. Після розмови одразу набрала сеньйору, сказала, що мені край треба на два тижні … Читати далі

– Зоряно, завтра приїжджає твоя сестра, можеш нам допомогти підготуватися до її приїзду? – зателефонувала мені мама з самого ранку і попросила приїхати до неї. Мені ця ідея не подобається, бо з візитів сестри роблять цілу подію, і це несправедливо. Нас у батьків двоє: я і молодша сестра Марина. Я давно заміжня, маю троє дітей, … Читати далі

– Тут є моя частка в квартирі і я маю право тут жити! Я аж дар мови втратила. Я на цю квартиру в Італії заробляла і її частка тут лише тому, що вона моя дитина, а не тому, що сюди хоч копійку вклала. Проте, я не мала діяти так, як хотілося, а хотілося випхати за … Читати далі

Вчора поминали мою маму. Було сорок днів, коли вона пішла від нас назавжди. Поминали скромно, тільки свої були. Син Вася, та донька Василина, ще онука Настя. І на цих поминках діточки мої влаштували скандал. Мамине ліжко ще до кінця не охололо, а вони вже ділити її майно почали. Спокою не дає їм бабусина квартира. У … Читати далі