– А ти ще жива? – здивувався онук, увійшовши до хати бабусі. – А я за спадщиною приїхав

– Зінаїдо Андріївно, ось ви завжди так активно захищаєте свого онука. Може, Степан і був хорошим хлопчиком у дитинстві, але ж часи змінюються. Ким він виріс? Чому не приїжджає до вас тепер, та не допомагає? Зовсім забув про бабусю? – Запитала Антоніна Федорівна у своєї сусідки. Зінаїда Андріївна була їй, як друга мати. Антоніна тепло … Читати далі

— Ти ж сам зовсім не працюєш… — Ти в мене ще поговори, – крізь зуби промовив чоловік і став загрозливо насуватися. – А ну швидко збігала в магазин! Удома навіть поїсти нічого

— Ти де ходиш? – грубо запитав Прохор у дружини, яка увійшла у квартиру.— Я на роботі була.— Адже сьогодні субота!— Так я і по суботах працюю.— Працюєш, а грошей немає. — Ти ж сам зовсім не працюєш…— Ти в мене ще поговори, – крізь зуби промовив чоловік і став загрозливо насуватися. – А ну … Читати далі

У мене весь час таке відчуття, що я одружена одразу на двох чоловіках, вечорами в хаті два чоловіка, їсти готую на трьох, прибираю теж. Тільки от шкода, що зарплату мені тільки один приносить на трьох, прибираю теж. Тільки от шкода, що зарплату мені тільки один приносить

У мене весь час таке відчуття, що я одружена одразу на двох чоловіках, вечорами в хаті два чоловіка, їсти готую на трьох, прибираю теж. Тільки от шкода, що зарплату мені тільки один приносить. Я вийшла заміж рік тому, живемо ми на моїй території, квартира невелика, однокімнатна, зараз я на 6-му місяці, чекаємо на малюка. Моєму … Читати далі

Якось я помітила, що у мого чоловіка з картки банк стягує великі суми. Стала я питати у нього – що це таке, а він зізнався, що брав дуже великий кредит і тепер його сплачує. Сказати що я була ошелешена, це нічого не сказати. На що він брав ці гроші? Він що – машину купував, чи ремонт робив? Чи бодай яку техніку додому придбав? Нічого. Але ж на що він витратив ці гроші? Звичайно, я закотила сцену. Чоловік, замість того, щоб щось мені пояснити, зібрав речі і пішов із дому

– Ти знову вчора прийшов пізно додому, Павле, може поясниш, в чому справа? – намагалася я з’ясувати хоч щось, але в мене складалося враження, що все це як горохом об стінку – він мене просто не чує. Достукатися до свого чоловіка я не могла, отак змінилася людина в один момент до невпізнання, і я нічого … Читати далі

Згодом Ігор перестав ображати Риту, все пішло своїм ладом. Вадик, який із самого початку життя з новою дружиною відчув різницю, коли приходиш додому, а в тебе порядок, смачна вечеря, і діти доглянуті, був майже задоволений. Вдячний Риті. Намагався відплатити за турботу й увагу. Одне тільки не давало йому спокою – Вадим не міг забути Ларису

Вадим зійшовся з Ритою, коли його дружина втекла з коханцем, кинувши і чоловіка, і двох маленьких дітей. Те, як Вадик любив свою дружину, Ларису, не піддавалося жодній логіці. Вони всі втрьох були знайомі з дитинства. Росли в одному дворі. І якщо Рита завжди мовчки зітхала, дивлячись на Вадика, то він точно так само зітхав за … Читати далі

До тітки Василь більше не ходив і допомоги не пропонував. Він добре засвоїв, що з ріднею треба мати добрі стосунки, але на відстані. І що далі, то краще

– Лихо у нас, Людо… будинок згорів! – сказала Клавдія Микитівна, зателефонувавши сестрі.– Як це так? Всі живі? – Живі, на щастя, а як це вийшло— сама не знаю… кажуть, що замикання на другому поверсі сталося. Народ, що ж тепер робити? Людмила Микитівна важко зітхнула. Вона сама не могла нічим допомогти, тому що доглядала стару … Читати далі

Тиждень уже Лідія Михайлівна в будинку для літніх людей. Розуміє, що в доньки не було виходу. Справді, і ходити вже важко, а не те, що самій жити у своєму будинку, восьмий десяток уже пішов. Але ж не про таку старість мріяла. Хотілося останні свої роки серед рідних прожити, але кому вона тепер хвора потрібна

— Микито, сідай! Потрібно терміново поговорити! – дружина сіла за стіл, її обличчя виражало рішучість.Чоловік сів поруч. Оксана витерла хусточкою мокрі очі:— Я не знаю, що робити з мамою. Вона вже сяк-так ходить. Цієї зими просто не виживе у своєму будиночку, він і так скоро розвалиться. — І що ти пропонуєш?— Кажу ж: не знаю.— Оксано, ти, як завжди, … Читати далі

— Це треба ж якась красуня у Людки донька! І в кого вона така? Хоча, якщо переодягнути Людку, зробити зачіску та макіяж, то можна поставити її разом із красунями в один ряд. Але Люді хіба до вбрання? Адже вона з ранку до вечора у гумових чоботях, у хустці працює на фермі

— Це треба ж якась красуня у Людки донька! І в кого вона така? Хоча, якщо переодягнути Людку, зробити зачіску та макіяж, то можна поставити її разом із красунями в один ряд. Але Люді хіба до вбрання? Адже вона з ранку до вечора у гумових чоботях, у хустці працює на фермі. Хіба можна розглянути під … Читати далі

— Мамо, та не хочу я бабусю звати на весілля. Вона така бідненька та старомодна. У мене подружки, розумієш, не прості дівчата. Всі при грошах. Мені буде соромно. Раптом вони посміються з бабусі, — нарешті зізналася Іра

Моїй дочці Ірині 25 років. Нещодавно вона зібралася заміж. Підготовка до весілля йшла повним ходом: сукня була обрана, меню узгоджено, майже всі запрошення надіслані. Але тут виникла проблема. Моя мама, Іриніна бабуся, цього року відзначила 80-річчя. Звичайно, вона вже не така бадьора, як раніше: їй важко ходити, зір погіршився і, чесно кажучи, вона виглядає дуже … Читати далі

“Добре тобі. – чую як син із другом балакає у вітальні. – тебе батьки забезпечували і забезпечують, а от моя мама мені нічого не дала в життя, все сам”. Я мусила до стіни прихилитись, бо почуте мене вразило прикро. То це я не дала? Я нічим не допомогла?

“Добре тобі. – чую як син із другом балакає у вітальні. – тебе батьки забезпечували і забезпечують, а от моя мама мені нічого не дала в життя, все сам”. Я мусила до стіни прихилитись, бо почуте мене вразило прикро. То це я не дала? Я нічим не допомогла? Син продовжував жалітись на мене Олегу а … Читати далі