Романович 
— Мамо, я одружуся з Оленою! Вона, може, і не найрозумніша жінка у світі, але найкрасивіша! — Микола чекав на мамину реакцію. — Одружуйсь, коли так вирішив. — Лідія Іванівна зробила ковток кави та знову повернулася до читання новин. – І це все? — А що я маю сказати? — Лідія Іванівна спокійно подивилась на … Читати далі
– Ваню! Вона знову просить грошей! А маю свої плани! – Тату! Ну, ти ж обіцяв! “Та що їм знову від мене треба? Відпочити не дадуть після роботи”, — стомлено подумав Іван Іванович і накрив голову подушкою. Не допомогло! До кімнати влетіла спочатку червона, зла дружина, а за нею скривджена дочка. — І не роби … Читати далі
– Ти хочеш сказати, що ти останні гроші витратила на цю ганчірку? – Іван не тямився від злості. – Іване, це сукня. Такої у мене ще ніколи не було. І купила я її не за останні гроші. Мені премію на роботі дали, – виправдовувалася Ірина. – Тим більше! Ти ж могла за цю премію купити … Читати далі
– Знову скажеш, що сильно зайнятий і не копатимеш картоплю? – єхидно промовила Станіслава Андріївна, зустрівши мене у передпокої. – Так, скажу, – сухо відповів я. – Коли настає час збирання врожаю, у мене також збирання зернових. Я комбайнер, якщо ви забули! – Ні, ми не забули, – передражнила теща. – Тільки ти взимку зерно … Читати далі
– У твого батька зовсім дах поїхав! – мати бухнулася на стілець. – Ми розлучатимемося! Не можу я з ним більше контактувати… – Ви начебто й так всього раз на тиждень бачилися, – позіхнув я, роздратовано глянувши на матір.Ні світ ні зоря, вона зателефонувала мені й зажадала, щоб я відчинив двері. – Він мені тут … Читати далі
Катерина зайшла в офіс, ледь помітно кивнула охоронцю і пройшла повз ліфт до сходів.Йшла вона на п’ятий поверх завжди пішки. Тричі на тиждень ходила в спортзал, частіше не вистачало часу.Навіть у свою квартиру на п’ятнадцятому поверсі вона часто йшла сходами, коли залишалися ще сили наприкінці робочого дня. Її підбори, що чітко відбивали ритм по плитці … Читати далі
Весілля гуляло, танцювало, співало. Наречений дуже щасливий стояв у колі друзів і ніжно вдивлявся на свою наречену. А вона щебетала з подружками, відповідаючи йому закоханим поглядом. Зазвучали перші мелодії повільного танцю, і хлопці розібрали дівчат у пари. Тетяна, підібравши довге плаття, поспішила до свого Вадима. Бачила перед себе тільки його, і раптом хтось зачепив її … Читати далі
– Мама сьогодні прийде. Антоніно, приготуй щось смачненьке, – каже мені чоловік. – Добре, – кажу. – А ти куди? – Я по справах, але на обід буду. Так що поквапся. Чоловік поїхав, а я прийнялася до роботи. Знаю, що моя свекруха любить голубці, тож я швиденько стала і накрутила. Заодно ще борщику зварила, салат, … Читати далі
Доньці нашій лише два місяці було, коли чоловік почав докопуватись про мій день народження. Маму, тата до нас у гості покличемо, заодно з онукою поспілкуються, торт, чай. Пропонував пошукати щось, на кшталт сімейних кафе, куди з зовсім маленькими дітьми пускають. Я пальцем біля скроні покрутила: яке кафе, які гості, відчепіться все від мене! Все, чого … Читати далі
– Василь, щоб тебе! Куди подівся цей хлопчик? – Маргарита Андріївна залетіла на кухню, узялася в боки й дивилася на сина невістки від першого шлюбу. – І що це таке? Хто тобі дозволив заходити на кухню? Я тобі дозволяла брати млинці? – Але я зголоднів, – жалісним голосом промовив хлопчик. – Ви мені не дали … Читати далі