Романович

-Чуєш, подруго! Я тут вирішила ювілей на твоїй дачі відсвяткувати! Тебе до списку запрошених додавати? Як на дачі у відпустці відпочивається? Відпочивати не працювати? — жартувала Ірина. — Погано чути тебе, Ірино, що кажеш? Зв’язок у нас поганий, уривками тебе чую, — відповіла Марія, вишукуючи найвище місце з гарним сигналом. — Я говорю, на дачу … Читати далі

 – Я нічого не розумію, Руслане. Яка квартира? Яка донька? У нас є свої діти, у нас є за кого дбати, – намагалася я прояснити ситуацію, коли мені мій чоловік заявив, що його позашлюбна дитина одружується, і він хоче купити їй квартиру. – Я тобі скажу більше, у нас з Надією є двоє спільних дітей, … Читати далі

Наталя, розливши по тарілках борщ, що залишився з обіду, порізала хліб великими скибками, дістала з морозилки сало, порізане заздалегідь, нашвидкуруч покришила огірок, розігріла круглу молоду картопельку і покликала домочадців до столу. — Ходімо вечеряти, мужики! Мужики немов того й чекали. Потираючи руки, вони один за одним спішно йшли до накритого столу. Федір, батько сімейства зі … Читати далі

— Павле, сьогодні дзвонила моя мама, сказала, що моєму брату — Антону потрібна термінова допомога — переважно фінансова, — заявила Світлана своєму чоловікові, який уже биту годину обдзвонював автосалони в надії знайти найвигіднішу пропозицію від дилера на нове авто. Павло був системним у виборі нового автомобіля: спочатку він визначився із сумою, яку може витратити, потім … Читати далі

– З онуками треба сидіти, мамо. А хто краще їх догляне, як не бабуся рідна, – каже мені донька. Приїхала Ніна до мене ні світ, ні зоря, і стала просити, щоб я до неї в місто перебиралася, бо вона на роботу хоче виходити, а дітей нема з ким залишити. Допомогти доньці – то свята справа, … Читати далі

– Батькові на лікування гроші потрібні, 85 тисяч гривень. У нас таких грошей немає, а у тебе, сину, є. Тож це твій обов’язок – все батькові оплатити, – заявила мама. Чоловік відсунув тарілку з своїми улюбленими варениками, встав з-за столу, і сказав, що грошей не дасть. Тарас в той день затримався на роботі, бо мав … Читати далі

Вероніка соромилася свого діда. До сліз соромилася, до червоних щік. У всіх діди, як діди, пристойні на вигляд люди похилого віку, а в неї що? Дід двірником працює! І добре б десь у закутках ходив зі своєю мітлою та лопатою, там, де ніхто його не знає. Ні ж, у самому центрі міста, у всіх на … Читати далі

Я єдина хто орендував кімнату у тітки Тетяни так довго. Такий у неї був характер, що тікали усі одразу, а мені ціна підходила, бо дорожче платити не могла. Хто ж знав, який сюрприз мені тітка Тетяна готувала. Я їхала в місто і розуміла, що мушу надіятись лиш на себе – батьки мені не підтримка і … Читати далі

– Яке може бути весілля, коли твій батько хворіє?! – мати обурено стукнула по столу кулаком. – Невідомо, скільки він ще протягне… – Знову переносити? Ти знаєш, що це великі витрати. Мамо, ми чекатимемо, поки його не стане? Можливо, тато ще встигне на нашому весіллі погуляти, – натягнуто посміхнувся я. – Де там він встигне … Читати далі

Валентин одружився зі мною, коли йому було за тридцять. Для нього це був перший шлюб, а для мене – другий. Від першого шлюбу я мала семирічну дочку. Дізнавшись про це, свекруха Галина Сергіївна відразу висловила своє невдоволення. – Навіщо тобі ця тридцятирічна тітка з приплодом? – З обуренням почала висловлювати матір. – Невже ж інших … Читати далі