Романович

Наталя була частою гостею в нашому дому. Я старалася зробити так, щоб вона відчувала себе як вдома. А потім стала помічати, що мій Максим якось дивно до неї ставиться. Одного дня, коли чоловік заснув, я взяла його телефон та побачила там їхнє листування.

Автор

Протягом всього сімейного життя мене не покидало одне й те ж відчуття – чоловік мене зpAджyє. Хоча я жодного разу не ловила Максима на гарячому, і в телефоні не було зайвих повідомлень. Однак ця думка мене ніяк не покидала. Недавно до мене зателефонувала моя двоюрідна сестра. Наталя попросила тимчасово підшукати їй житло в нашому місті, … Читати далі

Зіна чистила буряки, коли до неї у гості зайшла сусідка Галина. – Зіно, брата твого Миколи не стало, – повідомила сусідка звістку. – Не стало, то й не стало, – буркнула Зіна і продовжила роботу. Галина здивовано глянула на сусідку, розвернулася і пішла. Зіна з братом не спілкувалася, ще з молості посварилися, тому жінка вирішила, навіть не їхати на прощання. Але ближче вечеро, біля будинку Зіни зупинилася мишина, з неї вийшов чоловік і попрямував до неї на подвір’я. Зіна одразу відчула щось недобре

Автор

Баба Зіна сиділа на лавці біля будинку і мало не зі сльозами на очах, скаржилася своїй подрузі Галині на свого племінника Віктора. – І ти розумієш, Галю. Адже він негідник такий сказав, що всього-то на кілька днів, а самого вже скільки немає? Майже місяць немає. А мені що робити, Галю? От скажи мені, Галю? Що … Читати далі

Після nолоrів медсе стри були в աоці. Коли малюка показали молоденькій матусі, та відвернулася. Ось чому

Автор

Швидка примчала до лікарні, розтинаючи тишу ночі. Вона — зовсім юна, мов ластівка, що потрапила в бурю. Її привезли з автовокзалу, а супроводжував поліцейський — дівчина не переставала намагатися втекти. Її очі — сповнені страху, розпачу, самотності. Але вже в лікарні, під теплим світлом, вона трохи заспокоїлася. Ім’я не назвала. Документів при собі не мала. … Читати далі

Ігор з Катею приїхали в село. Треба ж підготувати батьківський будинок до продажу. Жінка, одразу, взялася за прибирання, а Ігор вирішив підремонтувати підлогу. Катя перебирала старий посуд в буфеті на кухні, як раптом помітила якусь коробку. – Ігоре, а що в ній? – запитала вона у чоловіка. – Бабуся платіжки зберігала, – відповів Ігор. Катя відкрила коробку, і поміж старих квитанцій був якийсь лист. – Дивись, лист якийсь, – Катя простягла Ігореві старий пожовклий конверт. Чоловік відкрив його, прочитав і застиг від несподіванки

Автор

– Доброго дня, Іван Михайлович, – сказав Ігор, виходячи з машини. Сухий старий стояв біля сусідського будинку, спираючись на паркан. – Привіт, Ігоре! – вигукнув він. Ігор із дружиною Катею приїхали до села, щоб підготувати старий будинок, у якому він виріс до продажу. Батька Ігоря не стало десять років тому, а матері два роки тому. … Читати далі

Олена влаштувалася доглядальницею в своєї сусідки, бабусі Віри. Вона зайшла, як завжди вранці до Віри, приготувати сніданок, і прибрати в квартирі. – Оленко, підійди, – гукнула бабуся Віра. Олена витерла руки і зайшла в кімнату. – Мене скоро не стане, – раптом почала старенька. – І я маю тобі дещо передати. Віра встала з ліжка і підійшла до старої шафи,  відсунула одяг і вказала на ще одні дверцята в задній стінці. – Ось, дивись, – сказала Віра. Олена підійшла, заглянула всередину і ахнула

Автор

Кажуть, стара людина відчуває, коли приходить її кінець. От і Віра Сергіївна відчула, їй вже вісімдесят два. Віра дуже переживала, адже в неї нікого з родичів на цьому світі вже не лишилося. Особливо переживала через те, що все нажите з собою не візьмеш. А нажито було, ох як багато! Тоді на початку дев’яностих вона була … Читати далі

Наталя повернулася додому і застала маму та її подругу, які радісно клопоталися на кухні. – А до мене ось, Алла у гості зайшла. Ти не проти? – усміхнулася мама. – Звісно не проти! Тим більше ви таку смакоту приготували, – сказала Наталка, сідаючи до столу. Жінки посиділи, порозмовляли. Раптом Алла, підозріло подивилася на маму Наталки. – Ну що, думаєш, варто їй розповісти? – сказала вона. – Для цього ми і зібралися, – усміхнулася мама. Наталка здивовано дивилася на жінок, нічого не розуміючи

Автор

– Мамо, тобі треба знайти собі подругу, адже сумно одній, – говорила Наталя матері, помічаючи, як часом тужливо та дивиться у вікно. – Ну що ти, доню, хто вже у моєму віці знаходить нових подруг? – Зітхала у відповідь Ніна Григорівна. – Подруги залишилися там, в селі, в моїй молодості, а тут в місті – … Читати далі

У Тані не стало мами. Після прощання жінка вирішила, поїхати у квартиру мами та навести там порядок. Тетяна помила підлогу, перебрала речі мами, і вирішила розібратися з документами. Вона взяла папку, де лежали всі важливі бумаги. Раптом Тетяна помітила якийсь лист, який мама залишила їй. Таня взяла його прочитала і ахнула. – Як вона могла приховувати це від мене? – тільки й подумала Тетяна

Автор

У Тані не стало мами. Жінка не витримала зради чоловіка і танула на очах. Віктор пішов із сім’ї сім років тому. Але Ніна так і не змирилася із зрадою коханої людини. Після того, як не стало мами, Таня знайшла листа, який вона залишила доньці. «Доню, я вибачила твого батька. Я йду в інший світ. Душа … Читати далі

Іван насмажив картоплі, відкрив баночку огірочків. Сьогодні рік, як не стало його Олени. Раптом у двері постукали. – Ти прийшла, – усміхнувся чоловік, побачивши на порозі сусідку Віру, і запросив до столу. Посиділі, помовчали, згадали Олену. Раптом Іван дістав з кишені якийсь конверт. – Віро, цей конверт дала мені Олена перед тим, як її не стало, – пояснив Іван і простягнув конверт Вірі. – Але це ж тобі, – здивувалася Віра. – Ти читай, і все зрозумієш, – тихо сказав Іван. Віра відкрила конверт, прочитала  і ахнула

Автор

Зять обіцяв приїхати за Вірою Іванівною у суботу вранці. Жаль з дачі їхати, але вже кінець жовтня. Воду відключили, час і додому. – Ві-і-ра! Віра Іванівно, ти вдома?, – сусід по дачі Іван Петрович постукав у двері. – Заходь, Іване, тут я ще. Речі збираю, зять за мною післязавтра обіцяв приїхати. Насварить мабуть знову, що … Читати далі

Андрій привіз сина в гості до сестри дружини Олени. Він сів за стіл і взяв пиріжок, який спекла Олена. – Ти вибач за таке питання, – сказав Андрій. – А куди в тебе чоловік подівся? – Та що тут розповідати… Добре жили ми, діти он народились. А потім його не стало, – Олена відвернулася до вікна. Було видно, що їй важко. А через три дні Андрій знову поїхав у село. Олена якраз вивішувала одяг на вулиці, коли він зайшов у двір. Вона, як побачила, що в нього в руках, то так і ахнула

Автор

Андрій посадив сина в машину. Маленький Олежик надув губки й насупився. -Ну потерпи, ти ж чоловік, – батько ласкаво погладив сина по маківці. – П’ять годин і будемо на місці. Ти ж пам’ятаєш тітку Олену? Олежик заперечливо похитав головою. -Пам’ятаєш, ми торік у село їздили? Було чудово, смажили картоплю в багатті і ставили намет на … Читати далі

Ольга збирала сумки і плакала. Вранці чоловік повідомив, що покохав іншу, а Олі не місце у його квартирі. Раптом у двері подзвонили. – Напевно Сашко передумав, – зраділа Ольга. Але на порозі був не чоловік, а свекруха. Антоніна Вікторівна зайшла і побачила сумки в коридорі. – Розбирай валізи, – раптом сказала вона. – Сашко мене покинув. І сказав, щоб я забиралася з його квартири, – схлипнула Оля. – Та знаю я! Ось тримай, – свекруха поклала на стіл якусь папку. Оля відкрила її і застигла від побаченого

Автор

В очах потемніло, і голос чоловіка, як завжди спокійний і неквапливий, почав лунати звідкись здалеку. -Я нарешті дізнався, що таке справжнє кохання. І не треба дивитися на мене такими очима. Дочку я виростив, з іпотекою їй допоміг, маю право. Ти не безпорадна дівчинка, живи собі як жила. Тільки без мене. Оля сфокусувала погляд на чоловіка … Читати далі