Романович

Наталя готувала вечерю, коли у двері постукали. – Ви Наталя? – сказала якась незнайомка. – Так, а ви хто? – запитала Наталя. – Я коханка вашого чоловіка, – раптом сказала жінка. – Олега? – перепитала Наталя. – Олежика, – поправила її гостя. – І ви з моїм чоловіком кохаєте один одного? А я заважаю вашому щастю? – єхидно сказала Наталя.  – Що він Вам наговорив? Що діти у нас маленькі, і він не може покинути їх? – Ні… Він сказав, що потрібно почекати, поки… поки вашого батька не стане…, – раптом сказала гостя. Наталка застигла почувши таке, жінка не розуміла до чого тут її батько

Автор

Наталя готувала вечерю, коли хтось постукав у двері. – Дивно, у нас дзвінок є, і всі знайомі про це знають, – подумала жінка, відчиняючи двері. На неї з цікавістю дивилася незнайомка приблизно одного з нею віку. -Доброго дня! Вас Наталя звуть? – поцікавилася в неї несподівана візитерка. -Наталя, а Ви хто? Щось я не пригадаю … Читати далі

-А що це у нас тут відбувається? – запитав Олексій у дружини, знімаючи куртку. – Це я тобі твої речі зібрала, щоб ти не напружувався. Можеш іти, куди ти так хотів, – сказала Світлана чоловікові якомога спокійніше. – Я не зрозумів, які валізи? Світлано, ти що? – розвів руками Олексій. – Син мені все розповів. Навіть не думай виправдовуватися. Я все знаю, – раптом сказала Світлана. – Що ти знаєш? Що розповів? – Олексій здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи

Автор

-А що це у нас тут відбувається?, – Запитав Олексій, знімаючи куртку. -Це я тобі зібрала твої речі, щоб ти не турбував себе. Можеш іти, куди ти так хотів. Тепер ти вільний, – сказала Світлана чоловікові якомога спокійніше, хоч це їй вдавалося важко. -Я не зрозумів, які валізи? Світлано, ти що? -Ти ж знову вдома … Читати далі

– Здрастуйте, ви Тамара Іванівна? – запитав жіночий голос по телефону. – Так! А що? – відповіла Тамара. – Я не можу додзвонитися до вашого сина, у нього номер змінився? – запитала співрозмовниця. – Ви спершу переставтеся і поясніть, що ви хочете від мого сина! – невдоволено сказала Тамара. – Я Надя, сестра Оксани, – пояснила жінка. – Якої Оксани? – незрозуміла Тамара. – Колишньої дружини вашого сина, – сказала співрозмовнися. – Хм. Вони давно розлучилися. І що хоче Оксана? – здивувалася Тамара. – Ви маєте дещо дізнатися, – сказала Надя і зупинилася збираючись з думками, а потім все розповіла. Тамара вислухала її і застигла від почутого

Автор

– Здрастуйте, ви Тамара Іванівна? – Запитав тихий жіночий голос по телефону. – Так, це я! Чим можу бути корисна? – Я ніяк не можу додзвонитися до вашого сина, у нього що номер змінився? – Жінка, ви спершу переставтеся і поясніть – що ви хочете від мого сина, якщо ви на мій номер зателефонували. – … Читати далі

Сергій приїхав на прощання з матір’ю. Зібралося багато людей, як раптом серед присутніх чоловік помітив свою колишню жінку Ірину. – А вона що тут робить? – здивувався Сергій, але з’ясовувати нічого не став. Після прощання люди почали розходитися, а Ірина все не йшла. Несподівано Сергій помітив, що його батько Валерій Сергійович взяв Ірину під лікоть і повів до іншої кімнати. Сергій хотів піти за ними, але батько зупинив: – Залишся тут. Нам треба поговорити! Але чоловік навіть уявити не міг, що за розмова була у його батька та його колишньої

Автор

Ірина та Сергій зустрічалися близько року. Про весілля не йшлося. Обидва робили кар’єру, не хотіли втрачати свободу, та й узагалі вважали шлюб пережитком минулого. Поки Ірина не завагітніла. Батьки Сергія давно мріяли про онуків, тому дізнавшись, що він незабаром з’явиться, стали переконувати сина зробити Ірині пропозицію. Але той категорично відмовився: – Я не готовий одружитися. … Читати далі

Вероніка поверталася додому з роботи. Раптом вона побачила машину свого чоловіка Ігоря. Машина стояла біля хати сусідки Валентини. Вероніки пішла до хати. Вона натиснула на ручку дверей. Двері були не зачинені… Вероніка глянула в хату. Її чоловік одягав сорочку, а поруч стояла в короткому рожевому халатику Валентина і голосно сміялася. – Ти що, Ігорю, не можеш сорочку застебнути?! – запитувала вона. – Ой не сміши мене. Зараз допоможу! Почувши за спиною скрип дверей, вони одночасно озирнулись. Посмішка злетіла з обличчя Валентини. Вероніка глянула на все це й оторопіла від побаченого

Автор

Ігор розумів, що доведеться жити йому з важким тягарем до кінця життя… Хоч ще й не старий, п’ятдесят один рік, начебто. Ще й не вік для порядного чоловіка. Про таких, як Ігор говорять – «народився під щасливою зіркою». З молодості все йому давалося легко, можна сказати щастило у всьому. Одружився з прекрасною дівчиною Веронікою. З … Читати далі

Марина з Русланом вирішили збудувати хату. Батьки Марини не допомагали. – Краще б квартиру купили! – казали вони. – Навіщо вам це все треба? Не розумієте ви, молодь, куди гроші витрачати! – Це наші гроші, – казали молоді. – Куди хочемо, туди й витрачаємо! Перед будівництвом, коли було розчищено ділянку, приїхав брат Марини: – Навіщо вам це будівництво? Продавайте ділянку і купіть у мене батьківську хату. – Тобі батьки будинок віддали, а ти нам його продаси?! – тільки й сплеснув руками Руслан. А коли він закінчив будівництво, то всі ахнули від побаченого

Автор

Руслану дістався дуже старий будинок діда у спадок. Точніше спадкоємцем був би його батько, але оскільки його вже давно не стало, то будинок перейшов сину. У всій спадщині приваблювала лише ділянка. Велика ділянка і розташована майже на краю села. За будинком, одразу через галявину, було невелике озеро, а далі ліс. Руслан одразу згадав, що у … Читати далі

Антон прийшов додому, посмажив собі яєчню і закип’ятив чайник. Він вже сів за стіл повечеряти, коли раптом задзвонив його телефон. Антон глянув на екран і здивовано взяв слухавку. Дзвонив його колишній однокласник Юрко. – Привіт, Антоне! – привітався той. – Не зайнятий? – Та ні, – здивувався Антон. – А що таке? Щось сталося, чи що? Ми ж рідко зідзвонюємося. – Ой, Антоне, я навіть не знаю, як тобі і сказати! Це стосується твоєї сім’ї… – Та що ж там таке сталося?! – хлопець застиг з телефоном в руках, не розуміючи, що відбувається

Автор

Антон прийшов додому, посмажив собі яєчню і закип’ятив чайник. Він заварив чашечку чаю і вже сів за стіл повечеряти, коли раптом задзвонив його телефон. Антон глянув на екран і здивовано взяв слухавку. Дзвонив його колишній однокласник Юрко. – Привіт, Антоне! – привітався той. – Не зайнятий? – Та ні, – здивувався Антон. – А що … Читати далі

Ольга з самого ранку крутилася на кухні. Аякже ж?! Сьогодні у гості приїде її сестра та брат. До обіду все вже було готово. У дворі зупинилася машина і Ольга з чоловіком кинулися зустрічати гостей. Всі сіли за стіл, перекусили, порозмовляли. – Я зараз голубці розігрію. Коханий допоможеш? – сказала Оля і пішла з чоловіком на кухню. Жінка швидко розігріла голубці, наклала в тарілку і хотіла було віднести на стіл. Ольга підійшла до дверей кімнати, як раптом почула, що брат з сестрою про щось розмовляють. Оля прислухалася до розмови і застигла від почутого

Автор

-Знаєш, Оля, це вже занадто, неправильно так. Бо ти як хатня робітниця, їй Богу. Допомагай, але міру теж знай. – так казав іноді чоловік Ольги. -Ну вони ж мої рідні. Нехай знають, що я люблю їх. Ми ж усі навіть схожі між собою. Микола – весь у маму, а ми дівчата – в батька всі … Читати далі

Софія підійшла до куща бузку і взяла гілочку. Вдихаючи аромат квітів, вона пішла до хати. – Софіє Михайлівно, там якісь люди, кажуть, що до вас! – раптом гукнула її сусідка. Жінка підійшла до воріт і побачила незнайому пару. Побачивши Софію, вони заголосили так, ніби це були її якісь родичі! – Вибачте, та хто ви такі?! – ахнула Софія. – Що вам треба?! Чоловік і з жінкою застигли від здивування і переглянулися між собою. – Ти що, не впізнала нас, чи що?! – сказала незнайома жінка. Софія очі вирячила від несподіванки

Автор

Софія погано пам’ятала своїх батьків, точніше, не пам’ятала їх зовсім. Все своє дитинство вона звикла чути, що вона сиротинка і це при живих батьках. Незважаючи на це у Софії було щасливе дитинство, бабуся навчила її шити і пекти, ну а дід вправно поратися з молотком та іншими потрібними у господарстві інструментами. Про батьків Софія не … Читати далі

Ігор повертався додому з роботи. – Кохана, нас сьогодні раніше відпустили. Ти вже вдома? – подзвонив чоловік до дружини. – Ще ні. По продуктами на вечерю зайшла, – відповіла Ольга. – Добре. В дома побачимося, – сказав Ігор і закінчив виклик. За півгодини Ігор зайшов в квартиру та почув, що його мати у своїй кімнаті розмовляє телефоном, говорила вона голосно. Ігор прислухався до розмови, і застиг від почутого

Автор

– Господи! – вигукувала свекруха. – Ти що приготувала? Це ж суцільна сіль! Ти що цілу пачку солі в каструлю з супом висипала? Тамара Іванівна демонстративно полоскала рота під краном. – Та ні, – розгубилася Оля. – Нас вчили у дитбудинку готувати. Це мій фірмовий суп, я посолила, як завжди. Нічого не розумію… – Погано … Читати далі