Романович

Аліна відправила чоловіка у відрядження і вирішила з донькою відвідати свою свекруху. Ведучи маленьку Марійку за ручку, вона прямувала до будинку свекрухи. Коли Аліна підійшла до будинку свекрів, то зауважила, що біля воріт стоїть машина Вікторії Павлівни. Підійшла ближче, і зрозуміла, що свекруха розмовляє по телефону з кимось у машині. Свекруха розмовляла доволі гучно, та ще й вікно було на половину відкрите. Аліна не збиралася підслуховувати, але слова свекрухи переконали її зупинитися позаду машини. Невістка прислухалася до розмови Вікторії Павлівни і аж рота відкрила від почутого

Автор

Аліна з Миколою познайомились в університеті. Вона, тендітна блондинка з великими очима, — хлопці завжди звертали на неї увагу. Аліна була душею компанії і просто красунею. Микола теж гарним був, високим, із чорним волоссям. Тільки ось за ним дівчата не бігали, бо він був небалакучий, стриманий. Друзі жартували над Аліною, мовляв, як така заводнеа дівчинка, … Читати далі

Софія поверталася додому, жінка зайшла на подвір’я, як раптом побачила жіночі сліди на свіжому снігу. – Напевно, свекруха приїхала, – подумала Софія. – Привіт, – сказала вона чоловікові та свекрусі, увійшовши на кухню. Софія розігріла вечерю, всі разом повечеряли. Після вечері вимила посуд, увійшла до кімнати та відчула напруженість. Свекруха суворо дивилася на неї, чоловік теж. Першим почав чоловік. – Може пора все розповісти? Я тобі вірив! – вигукнув чоловік. Софія не розуміла, що відбувається

Автор

Софія давно звикла керувати серйозним підприємством. Вже протягом п’ятнадцяти років живе за принципом “треба”, “повинна”, “терміново”. Їй сорок вісім, одружена, чоловік Андрій теж працює на підприємстві. Донька одружена живе своєю родиною. Софія живе з чоловіком за містом, часто їх відвідує свекруха, яка не може промовчати: – Соня, хватить вже керувати. Чоловік у тебе без нагляду … Читати далі

Ірина прокинулася рано і пішла готувати сніданок. Вона зробила собі легкий салатик, а чоловікові нагріла миску борщу і поставила тарілку з бутербродами. В коридорі почулися кроки і на кухню зайшов Дмитро. Чоловік мовчки сів за стіл і уважно глянув на Іру. – Слухай, Іринко, – раптом почав Дмитро. – А що, якби ми розлучилися, га? Іра мовчала і з цікавістю дивилася на чоловіка. А потім раптом засміялася: – Це що, жарт такий? Дмитро серйозно дивився на дружину

Автор

Я ніколи не любив свою дружину, хоч сотню разів їй про це казав. Її провини у тому не було – жили ми гарно. Вона ніколи не сварилася зі мною, не пиляла – була доброю і лагідною. Одна біда в стосунках – кохання не видно.  Кожного разу я лягав і прокидався з думкою про те, що … Читати далі

В Ігоря не стало дружини. Провели в останню путь, чоловік повернувся додому і втомлено опустився на стілець. Раптом у двері подзвонили. Ігор підвівся, відкрив. На порозі стояла подруга дружини Надя. – Привіт, я до тебе із серйозною розмовою, – сказала жінка. – Заходь, – запросив Ігор гостю. – Ти ж знаєш, ми з твоєю дружиною подругами були, і вона просила мене вийти за тебе заміж, як її не стане, – раптом заявила Надя. Ігор аж присів від такої новини, нічого не розуміючи

Автор

Олена в сорок вісім років залишилася одна, не стало її чоловік, нездужав довго. Вона терпляче доглядала, хоч і всі давали прогнози, що недовго йому лишилося.  Жили вони вдвох дуже добре, але дітей Бог не дав. Після того, як поховала, довго приходила до тями. Самій важко це все переносити, і тільки на роботі відволікалася від самотності. … Читати далі

Наталка вийшла з квартири, щоб спуститися в магазин. Раптом, в підʼїзді на сходах, вона помітила свого сусіда Василя Георгійовича. – Василь Георгійович, щось сталося? – запитала Наталка, помітивши, що чоловік засмучений. – Наталю, сумно мені це говорити, – тихо сказав він. – Що таке? – захвилювалася жінка. – Напевно, ти образишся на мене, але не можу я мовчати! – Василь Георгійович підвів очі і подивився на Наталку. – Василю Георгійовичу, ви мене хвилюєте. Говоріть вже! – поквапила його Наталка. Василь важко зітхнув, зібрався з духом і все виклав Наталці. Наталка вислухала його і…ахнула від почутого

Автор

– Поки суп гарячий, віднесу тарілочку Василю Георгійовичу, – промовила Наталка, наливаючи суп у контейнер. Вона спеціально купила багато одноразових, щоб було в чому виносити їжу чоловікові. Денис скривився, як і завжди. Все це йому здавалося дивним і якоюсь нісенітницею. Він би зрозумів, якби дружина підгодовувала кішечку чи собачку. Але безхатька! – І навіщо тобі … Читати далі

Кілька місяців тому я з чоловіком повернулася з-за кордону, де ми були кілька років. Ми поїхали разом, бо хотіли собі на квартиру заробити. Нам це вдалося, удвох справа просувалася вдвічі швидше. Ми приїхали, купили трикімнатну квартиру, вже ремонт зробили, і обставляємо її. Гарно у нас все вийшло, затишно дуже, та й модно, сучасно. Одним словом, я дуже задоволена. Але в мене таке враження, що чогось важливого не вистачало. Я довго не могла зрозуміти чого саме, поки до мене в гості не прийшла моя подруга

Автор

Кілька місяців тому я з чоловіком повернулася з-за кордону, де ми були кілька років. Ми поїхали разом, бо хотіли собі на квартиру заробити. Нам це вдалося, удвох справа просувалася вдвічі швидше. Ми приїхали, купили трикімнатну квартиру, вже ремонт зробили, і обставляємо її. Гарно у нас все вийшло, затишно дуже, та й модно, сучасно. Одним словом, … Читати далі

Марина з Ігорем пили чай, раптом на кухню зайшла мама Ігоря, Віра Василівна. – О, мамо, як ти тихо зайшла…, – здивувався син. – Добрий вечір! Так у вас двері відкриті були! – сказала Віра Василівна. – Я до чаю вам варення з смородини принесла! – Варення – це добре, дякую! – люб’язно відповіла свекрусі Марина. – У нас смажена курочка є, їсти будете? – Дякую, Марино нічого не треба. Я тут це, дещо сказати прийшла…. Я виходу заміж! – несподівано оголосила Віра Василівна. – Як заміж, мамо!? За кого?! – Ігор з Мариною здивовано переглядалися між собою, не розуміючи, що відбувається

Автор

Марина з Ігором пили чай після ситної вечері, їхній син Віти грав у комп’ютерні ігри у своїй кімнаті. Раптом у кімнату зайшла мама Ігоря, Віра Василівна. – О, мамо, як ти тихо зайшла, ми й не чули… – Добрий вечір! Я стукала, ніхто не вийшов, двері відчинені виявилися, я і зайшла. Чого не закриваєте? До … Читати далі

— Ти ж сам зовсім не працюєш… — Ти в мене ще поговори, – крізь зуби промовив чоловік і став загрозливо насуватися. – А ну швидко збігала в магазин! Удома навіть поїсти нічого

Автор

— Ти де ходиш? – грубо запитав Прохор у дружини, яка увійшла у квартиру.— Я на роботі була.— Адже сьогодні субота!— Так я і по суботах працюю.— Працюєш, а грошей немає. — Ти ж сам зовсім не працюєш…— Ти в мене ще поговори, – крізь зуби промовив чоловік і став загрозливо насуватися. – А ну … Читати далі

Олексій повернувся з роботи увечері. Вдома його зустріла незвична картина – дружина сиділа у кріслі із блокнотом і щось зосереджено записувала… – Що пишеш? – поцікавився чоловік, цілуючи жінку в щічку. – Список покупок, – відповіла Рита, і її очі загадково блиснули. – Завтра я маю великі плани… Наступного дня Рита піднімалася сходами до квартири своєї свекрухи, з пакетами покупок у руках. – Галино Павлівно! – радісно вигукнула вона, коли приголомшена свекруха відкрила двері. – А я до вас! З візитом у відповідь, так би мовити. – Як це… У відповідь? – розгубилася жінка. – Ну як же ж! – Рита пройшла на кухню і почала відкривати шафки. Свекруха застигла від здивування

Автор

Рита стояла біля вікна, розглядаючи химерний візерунок на склі, залишений першим осіннім заморозком. У голові настирливо крутилися думки про вчорашній візит свекрухи. – Риточко, ну як же так можна? – пролунав у спогадах пронизливий голос Галини Павлівни. – У тебе всі спеції неправильно стоять! І чому рушники у ванній висять не за розміром? Олексію, синку, … Читати далі

Валентина з чоловіком Геннадієм поїхали весною в село. – Щось сусідка наша Ірина зовсім їздити перестала, – глянула на сусіднє подвірʼя Валентина. – Все заросло… І тут раптом вона побачила, як хтось… Відкриває сусідські ворота! На подвір’я заїхали аж дві машини. З першої вийшли два молоді чоловіки й жінка. З другої – молодий хлопець і старша жінка. Вона їм усім гукнула: – Так, дітки, давайте сумки несемо в будинок! Інструмент – туди, в сарай! А решту зараз вирішимо! – Дивись, Геннадію, схоже наша Ірина продала таки хату, – прокоментувала побачене Валя… А наступного дня знову приїхали дві машини… Але інші! – Дивись, Геннадію! – Валентина застигла від здивування.

Автор

Тільки-но стало тепліше, Валентина з Геннадієм зазбиралися в село на дачу. Після того, як вони вийшли на пенсію, дача стала для них найкращим місцем для літнього відпочинку. Природа у них надзвичайно красива, і річка і ліс поряд. Та й сад і город – хороша підмога на пенсії. Валентина з чоловіком потроху садили собі. Зручно ж … Читати далі