Романович

До Тетяни Миколаївни приїхали в село внуки Андрій та Олег. Зайшов і сусідський хлопець Данило. Жінка накрила на стіл. Вона поставила чай, варення, мед, тарілку з млинцями. З невеликого тазика, з гіркою заповненого пиріжками, бабуся зняла рушника. – Я не буду смажене, – заявив Олег. – Мої пиріжки добрі, – лагідно посміхнулася Тетяна Миколаївна. – Вони ж не куплені… Данило із задоволенням взяв пиріжок. – Бабо Таню, а ковбаски нема? – запитав Андрій. – Я теж пиріжка не хочу. – Ні, нема, – сказала бабуся. – Ковбасу ви і в місті поїсте. – А чого цей хлопець теж за стіл сів? – раптом запитав Андрій. Тетяна Миколаївна очі округлила від здивування.

Автор

– Мамо, що ти з ним пораєшся? Він тобі ніхто, чужий син! Ти б так Андрію з Олегом рада була! – сказала дочка Настя Тетяні Миколаївні. Дівчина невдоволено відвернулася, кидаючи у відро щойно викопану картоплю. Бульби глухо стукали об залізо, з невдоволенням влягаючись на дно. – Чужих дітей не буває, Настю, – сухо відповіла мати, … Читати далі

Тетяна готувала вечерю, коли на кухню влетів її чоловік. – Як це розуміти?! – вигукнув Денис, розмахуючи, якимись паперами перед обличчям дружини. – Ти про що? – здивувалася Таня. – Я шукав свій паспорт, і випадково натрапив на ось це! – чоловік поклав папери на стіл. – Як тобі вдалося провернути таке?! – Що провернути? Я тебе не розумію, коханий, – щиро дивувалася Таня. – Не розумієш? Та ти сама подивися на це, – чоловік схопив зі столу папери, і передав їх дружині. Таня взяла їх, переглянула і ахнула від побаченого

Автор

– Таня, невже ти вибачила Дениса?! Після такої зради?! – запитала здивовано Ірина, зустрівши подругу на ринку. – З чого ти взяла? – здивувалася Тетяна. – Таке не прощають. – Так я щойно бачила вас разом! Під ручку! До речі, куди він подівся? – Пакети поніс у машину. – І? Не тагни! – Ну що … Читати далі

Алла поїхала у відрядження. Там вона випадково потрапила у лікарню і зустріла свого давнього друга Юрка. Він працював лікарем. Вони поговорили, попили каву, Юрко подарував їй букет квітів, приніс яблук. – Якщо хочеш, ти вже можеш їхати додому, – сказав він. – Видужаєш вдома. – А ти хочеш, щоб я поїхала? – запитала Алла. – Ні, але ти одружена, – сказав Юрко. – Тоді я поїду, – сказала Алла. Чоловіка про свій приїзд вона не попередила. Жінка зайшла в квартиру і раптом побачила на вішалці чуже жіноче пальто. – Де мій герой?! – почувся з кімнати жіночий голосок. – Любий, твоя киця чекає на тебе! Алла аж оторопіла від несподіванки.

Автор

Скільки Алла пам’ятала себе, вони завжди жили вдвох з мамою. Мама її, звісно, ​​любила. Але їй потрібно було заробляти гроші, і Алла часто залишалася вдома сама. Мама працювала в магазині, приносила додому продукти в пом’ятих, а то й рваних упаковках. – Подумаєш, пом’ята, зате дісталася майже задарма. Усередині все ціле. Їж, – говорила мама, висипаючи … Читати далі

Юля завагітніла. Її чоловік Георгій всю вагітність не відходив від дружини. Він виконував усі її бажання і примхи. Нарешті настав той самий момент і Георгій відвіз Юлю в пологовий. Коли на світ зʼявилася здоровенька дочка, він полегшено зітхнув. Задоволений і радісний новоспечений татусь поїхав додому відпочивати. Наступного дня він приїхав провідати дружину з донькою. – А немає вашої дружини, – раптом заявили йому. – Не може бути! – не повірив Георгій. – Може, вона вийшла кудись? Пошукайте її! – Ні, вона пішла, ось записка, – сказала медсестра і простягла листок, складений удвічі. Георгій розгорнув його і побілів від прочитаного.

Автор

Начальник відділу продажів Георгій був не одружений, тож побачивши молоду й гарну Юлю, одразу ж закохався. Вона прийшла перший день на роботу до його відділу, він тут же ж підійшов до неї. – Доброго ранку, колего, – сказав він з такою теплою усмішкою, що погляд Юлі мимоволі затримався на ньому. – Доброго ранку, – відповіла … Читати далі

Ольга Петрівна сиділа за столиком у кафе, чекаючи на свою подругу. Жінка замовила каву, і стала чекати на Раїсу, мимоволі ковзаючи поглядами на всі боки. Раптом, Ольга напружилася: у кафе входив, не помічаючи нікого, її син, Андрій. Він вів під руку якусь мадам. Андрій був повністю поглинений супутницею і не помітив матері. Син з «подругою» сіли за столик неподалік від Ольги, так що жінка чудово чула розмову парочки. – Невже Андрій зраджує Катю? – захвилювалася жінка. Ольга Петрівна причаїлася, прислухалася до розмови сина з його супутницею і…аж рота відкрила від почутого.

Автор

Ольга Петрівна сиділа за столиком у кафе, чекаючи на свою давню подругу. Та, як завжди, спізнювалася, і Ольга, сумувала, роздивлялася відвідувачів. Ковзаючи поглядом на всі боки, вона напружилася: у кафе входив, не помічаючи нікого навколо, її син, Андрій. Він вів під руку якусь мадам і не зводив із неї захоплених очей. Ольга швидко пересіла до … Читати далі

Юля повернулася додому повністю розгублена. – Як таке могло статися, Валерію?! – з порога запитала вона в чоловіка. – Мене ж на нову посаду тільки призначили! І що тепер робити? – А що сталося, що сказав лікар? – запереживав за дружину Валерій. – Лікар сказав, що все чудово, даремно я переживала! – обурено сказала Юля. – Ну ось, я ж казав, що все буде гаразд! – зрадів чоловік. – Просто перевтомилася на цій своїй роботі. – Нема чому радіти, все виявилося ще гірше, аніж я думала! – заявила жінка. – Зі мною сталося дещо дивне… – Та що з тобою сталося?! – Валерій аж занервував, не розуміючи, що це робиться.

Автор

Юлія повернулася додому повністю розгублена. – Як таке могло статися, Валерію?! – з порога запитала вона у чоловіка. – Мене ж на нову посаду тільки нещодавно призначили, і що тепер робити? – А що сталося, що сказав лікар? – запереживав за дружину Валерій. – Лікар сказав, що в мене все чудово зі здоров’ям, даремно я … Читати далі

Поліна не могла дочекатися, коли додому повернеться мама та вітчим. Відкрилися вхідні двері і дівчинка одразу вискочила в коридор. – Мамо! У нас в школі відкрили художню студію! Можна я піду? – вигукнула вона. – А скільки це коштує? – запитала Ніна. Поліна назвала вартість. – А коли заняття? – додала мама. – Увечері, – відповіла Поліна. – Поліно, ну ні. Тебе доведеться зустрічати. Та й дорого, – заявила мама. Поліна опустила голову і вирушила до себе в кімнату. Раптом, дівчинка почула, як дядько Вадим, щось шепнув матері. Поліна зупинилася, прислухалася до розмови вітчима з мамою і… застигла від почутого

Автор

У нас дядько Вадим в гостях, привітайся! Поліна насупилась, але мамі суперечити не сміла. – Здрастуйте, – буркнула вона. – Привіт, Поліна! Чоловік усміхнувся їй, а дівчинка одразу побігла до своєї кімнати. Вона все чудово розуміла. Хоч їй і було лише вісім, але вона усвідомлювала, що відбувається. І Поліна думала про те, що краще б … Читати далі

Андрій покликав батьків у гості. Валентина Вікторівна та Ігор Васильович, з радістю, прийняли запрошення. І в суботу ввечері зʼявилися у квартирі Андрія та його дівчини Соні. Вечеря проходила спокійно. А коли винесли десерт, Андрій взяв слово. – Я хотів, щоб мої найближчі люди були поряд зі мною цього дня, – сказав чоловік. – Якого дня? – не зрозуміла його мама. Раптом, Андрій опустився на коліно перед Сонею і дістав коробочку. – Я тебе дуже кохаю. Ти вийдеш за мене заміж? – запитав він, але те, що сталося далі, Андрій навіть у найгіршому сні уявити не міг.

Автор

– Не подобається вона мені! – Валентина Вікторівна натирала тарілку та так, що вона вже блищати стала. Здавалося, ще трохи, і тендітна річ трісне в руках роздратованої жінки. – Та нормальна, начебто, дівчина, – невпевнено промовив Ігор Васильович, чоловік Валентини Вікторівни. – А в тебе всі нормальні, Ігорю! Ти в людях зовсім не розумієшся. А … Читати далі

12 способів розпізнати брехуна за лічені секунди

Автор

Визначити брехуна насправді не так складно, як ми звикли думати. Звичайно, не можна виключати ймовірності зустрічі з вродженим ошуканцем, але все ж таки більшість з тих, хто намагається брехати, роблять це досить посередньо. Якщо ви знаєте, на які речі необхідно звертати увагу, то зможете розпізнати брехуна за кілометр. Ось деякі явні ознаки, на які потрібно … Читати далі

Дмитро зазбирався додому після зустрічі випускників. Він безтурботно посміхнувся і сказав: – Дружина в мене ревнива дуже, не даватиму приводу, краще повернуся додому раніше! І, махнувши всім рукою на прощання, він поїхав… Його друзі продовжили пліткувати. – Щастить же ж деяким! – зітхнув Сергій, маючи на увазі Дмитра. – Ні турбот, ні клопоту. Їхню розмову випадково почула Олена, яка сиділа з подругами неподалік. Вона не витримала і підійшла до них. – Агов, ви що, нічого не знаєте?! – почала вона. – У Дмитра з Оксаною кілька років тому дещо сталося. – Ти про що? – Сергій з Ігорем дуже здивувалися.

Автор

Сергій вказав Ігорю на Дмитра, який, оточений дівчатками, щось весело розповідав. – Наш везунчик Дмитро анітрохи не змінився, все так само дівчат смішить, – із заздрістю пробурчав Сергій, – А тут стараєшся, стараєшся, а все везіння повз іде. Ігор кивнув, сьорбаючи з пластикового стаканчика. – І не кажи, у нього і дружина весела, від легкого … Читати далі