Ліза прийшла додому з букетом квітів у руках. На роботі її вітали з днем народження. Жінка перевдяглася і вже зібралася йти, коли прийшов її чоловік Сергій. – А ти куди зібралася? – запитав він. – У мене сьогодні день народження, я йду його відзначати, – спокійно сказала Ліза. – От же ж, вибач, зовсім забув… – сказав Сергій. – Запрацювався я. З мене подарунок. А куди ми йдемо? – Я йду без тебе, – раптом сказала Ліза. – І йду я у кафе, звідки ти щойно прийшов. – Яке кафе?! – ахнув чоловік. – Я був на роботі. – Так? – сказала Ліза. – Значить, мені здалося… До речі, а чому ти ніколи не цілував мені пальчики так, як їй? Сергій аж побілів від почутого…
Ліза сиділа на кухні в шортах та майці, з чашкою теплого молока в руці. За вікном стояла непроглядна темрява. У будинку навпроти не світилося жодне вікно. Їй не спалося. Усередині була незрозуміла тривожність. У двері зазирнув чоловік. – Зараз прийду, – сказала вона і зробила ще один ковток зі склянки. – Тобі хтось дзвонить. Зовсім … Читати далі