Романович

– Пакуй валізи! – Голос Олега пролунав так голосно, що Ірина здригнулася. Вона стояла посеред вітальні, тримаючи в руках чисті рушники. Слова чоловіка звучали так, ніби то був не він, а якась стороння людина. – Ти це серйозно? – Ірина спробувала посміхнутися, ніби сподівалася, що він просто розігрує її. Але погляд Олега був холодний, і … Читати далі

– Біда яка! – у дверях стояла свекруха. Вона ледве трималася на ногах, – Олю, накапай мені від серця чогось. – Що трапилося, Маріє Сергіївно? – злякано спитала дівчина. Вона ніколи не бачила свою бойову, міцну свекруху в такому стані.– Сашко, підлий, вигнав з дому мою донечку разом з дітьми! – слабким голосом відповіла Марія … Читати далі

– І для кого ти, Данусю, усе це накупила? Сукні, кофточки, взуття, косметика? У тебе ж дочки немає, – каже мені моя подруга Світлана, така ж заробітчанка як і я, яка ходила в неділю зі мною по банкарелях. Додому ми збиралися на Різдво. Перед від’їздом ми у свій вихідний вирішили пройтися по магазинах, бо ж … Читати далі

– Чому чоловіка з хати женеш?! – обурилася свекруха. – Не маєш права! – Я нікого не жену, – спокійно відповіла Ольга. – Я просто запропонувала Олексію тимчасово пожити десь, поки ми з ним у сварці. Свекруха замовкла, і пильно подивилася на неї. Як завжди, погляд у неї був колючим, недобрим. – Ага! – пирхнула … Читати далі

– Тимофію, привіт! – Олена увірвалася в квартиру як вихор. Вона ще біля під’їзду подивилася на вікна їхньої квартири і побачила в них світло і дуже зраділа. Адже її Тимофій був у відрядженні і раз у вікнах світло – значить він повернувся! Нарешті повернувся! Вона скинула чоботи і пальто і кинулася в кімнату, де сидів … Читати далі

Я стояла біля плити, помішуючи свій улюблений борщ, коли відчула рух позаду. Анжела Вікторівна, моя свекруха, тихо увійшла в кухню і, не вимовляючи ні слова, потягнулася до полиці зі спеціями. – Я вже все додала, – сказала я тихим голосом, намагаючись залишатися спокійною. – Ой, Вірочка, – з презирством махнула вона рукою, – ти ж … Читати далі

– Ну що, дорогі гості, дорогі мої діти… Я, на правах найстаршої з присутніх, мабуть, скажу перший тост. Сергію! Дорогий мій синку! Я тебе вітаю з такою серйозною покупкою. – Я дуже рада, що Сергій, нарешті, придбав власну квартиру. Та ще й таку велику, світлу, простору, у новому будинку. Для багатьох це просто нездійсненна мрія. … Читати далі

Соня була рада, що знайшла роботу із такою високою зарплатою. Вона навіть не могла сподіватися, що її праця може так оплачуватись. Їй здавалося, що її не приймуть на цю вакансію, бо дивно дивився на неї заступник директора, який перевіряє її професійні переваги. Вона розуміла, що зовні йому не дуже подобалася, а конкретніше зовсім не подобалася. … Читати далі

-А що не так? – невинно поцікавилася Марія, ледве стримуючи посмішку. – Гарне плаття… Ігор сидів на кухні з чашкою чаю. Раптом з кімнати вийшла дружина і почала крутитися перед дзеркалом у вечірній сукні. -І куди це ти зібралася? – Ігор аж поперхнувся, від несподіванки. -На роботу, – задоволено усміхаючись, покрутилася перед дзеркалом Марія. – … Читати далі

Марія Іванівна все своє життя жила у селі. Їй уже сімдесят сім років, шість років тому не стало її чоловіка. Жила вона у старій обмазаній глиною хатинці, яку її чоловік побудував, як тільки вони одружилися. Було в них і господарство – корова, гуси, кури… Але зараз вона жила сама з кішкою, роки вже не ті, … Читати далі