Вони поїхали, а я плачучи почала збирати свої речі. Тут вперше за довгий час до мене заговорила Віолета Серафимівна, запитала чи маю я куди йти. Сказала, що мене прихистить подруга, а згодом з роботи мені дадуть кімнату в гуртожитку. Колишня свекруха дозволила мені пожити у неї до тих пір, коли мені дадуть місце в гуртожитку
Я дуже боялаcя як мама Арсена відреагує на мене та на те, що ми одружилися таємно. Віолета Серафимівна походить з інтелігентної родини, донька професора, сама працює викладачем в університеті, а тут я – проста дівчина з села, працюю фармацевтом в аптеці. Та Арсен запевнив мене, що все буде добре. Я поводила себе дуже скромно, навіть … Читати далі