Романович 
Ми з Олегом прожили 10 щасливих років разом, але він вирішив піти до іншої. Ми з Олегом знайомі ще зі школи, він моє перше кохання. Коли я була на 4 курсі університету ми одружились. У нас народилась донька, пологи були важкими, тому лікарі заборонили мені народжувати знову. Як тільки Аліні виповнилось 5, Олег заявив: – … Читати далі
Мама нас з Іваном виховувала одна. Тато пішов з сім’ї, коли молодшому брату було 2 роки, а мені – 8. Їй було дуже важко, бо не мала на кого покластись і допомоги чекати було нізвідки. От і тягнула все на своїх плечах. Мам не з тих людей, хто сидить склавши руки. Вона постійно важко працювала … Читати далі
Для нас з Григорієм будинок – це не просто фортеця. Багато років ми працювали, аби його побудувати. Їздили по заробітках, власними руками носили цеглу і замішували розчин. Чоловік спину зірвав на тому будівництві. Адже наймати робітників ми не могли. Але робили все на совість. Так, як мріяли. Старалися для себе й для дітей. Багато щасливих … Читати далі
Моя подруга провчила чоловіка за те, що він був економив на ній, а сам жив і розважався у своє задоволення. Оля вийшла заміж не так давно – 5 років тому. З Юрою у них все було добре, у них народилася донька, якій зараз – 4. Та з часом все почало змінюватись, Юра сказав, що даватиме … Читати далі
Моя братиха геть знахабніла, хоче, щоб всі обов’язки щодо святкування її дня народження ми з чоловіком взяли на себе. Мій брат Богдан одружився 2 роки тому, його дружна – Марина не погана жінка, допоможе, підтримає і пораду дасть. Я дуже раділа, що тепер матиму ще й сестру, але моя радість тривала недовго. Вже за рік … Читати далі
В будинку живемо ми з чоловіком і сином, і свекруха. Будинок на 5 кімнат, дві з яких наші, інші дві – чоловікової сестри і ще в одній живе свекруха, дім належить їй. Такий «чесний» поділ зробила Олена Сергіївна, бо не може образити когось із дітей, тому кожному по дві кімнати і дім на половину поділений. … Читати далі
В Італії я працюю відносно не довго, десь років 6 вже. За цей час я змінила багато робіт і усілякі ситуації були. На заробітки поїхала я тому, що хотіла купити житло на Батьківщині, адже, на жаль, купити його працюючи в Україні вкрай складно. Рік тому мене взяв на роботу сеньйор Паоло. Я у його домі … Читати далі
Коли почалась війна свекруха відразу подзвонила і сказала, що переїде до нас. Я не розуміла, нащо їй це треба. – Що вам в Хмельницькому погано? Там наче й безпечно. – Та де там? Атомна поруч. А якщо щось станеться, я сама залишусь. Рік мені вдавалось її відмовляти. Та одного дня Лариса Іванівна просто з’явилась у … Читати далі
Після заміжжя я не працювала жодного дня. Забезпечував нашу родину повністю чоловік. На мені був побут і виховання доньки. Ви можете подумати, що оскільки чоловік працює, то не бере ніякої участі в житті дитини. Але це не так. Раніше, коли ще можна було виїжджати чоловікам з країни, ми часто відпочивали за кордоном. За десять років … Читати далі
Вчора ми з чоловіком збирались їхати по магазинах, я написала список продуктів і поклала його собі в кишеню. Після повернення додому вирішила закинути прання і, за звичкою, перевірила всі кишені. Коли дістала з чоловікової кишені листок, то не звернула уваги, бо думала, що то список продуктів, але вирішила все ж розгорнути і почитати. «В неділю … Читати далі