Романович 
Не встиг Артем повернутись додому з роботи, як одразу ж почав сипати претензіями на Ольгу: – Як ти могла так нахабно вчинити з моєю мамою? Як ти посміла її засмутити? Вона стільки всього дня нас зробила, а ти. – Артеме, ти про що взагалі? Я її не чіпала. – То тепер ти вдаватимеш дурну? Гарненька … Читати далі
Цьогоріч я приїхала до мами, щоб повідомити радісну новину – у мене буде дитина. Уявляла як вона за мене порадіє, але сталось не так як гадалось. У мами нас троє: я, старша сестра Віра та брат Олег. Сестра та брат давно мають свої сім’ї та дітей. Живуть більш-менш щасливо. Лише я у свої 40 і … Читати далі
Як я завжди тішилась, що маю доброго та дбайливого чоловіка. Ні в кого такого не було. А як Олег залицявся! До весілля на кожне побачення з квітами приходив. Навіть після бодай раз на тиждень дарував. Такого романтика ще пошукати. Але й це ще не все. Чоловік охоче в усьому допомагав. Жодного разу мені не доводилось … Читати далі
Моїй онуці цього року 10. Я щороку організовувала святкування її дня народження. Вона ж у мене єдина. Все старалась зробити як належно. Гарно прикрашала кімнату для святкування, завжди наготую багато смакоти, що стіл аж ломиться. Навіть печу домашній тортик, а не купую готовий. Для онуки куплю гарний подарунок, по який вона мріяла і тут питання … Читати далі
На минулому тижні діти запросили нас на святкування новосілля. Вони купили ще до повномасштабної війни ділянку і буквально в квітні завершили будівництво з ремонтом і переїздом. – Приїздіть цього року до нас в гості, новосілля відсвяткуємо. Ми з чоловіком завантажили повні сумки гостинців дітям і поїхали на святкування. Очікували, що і свати теж привезуть щось, … Читати далі
Я не очікувала, що мій колишній зять про мене згадає, але я дуже помилилась. Андрій мені допоміг, як ніхто. Все життя я важко працювала і не чекала ні від кого ані дяки, ані допомоги. У мене єдина дитина – донька Карина, я їй давала все, що могла, старалась ні в чому їй не відмовляти. От … Читати далі
Я ніколи не була на заході нашої країни. Все життя жила на Донеччині в Слов’янську. У нас дуже гарне місто і надзвичайно щирі люди. Ще до війни я розлучилась, мала вже досить дорослого сина. Цьогоріч мій Олексій вступив в коледж. А я лише зараз зрозуміла, що таке справжнє кохання. Два роки тому познайомилась з Михайлом. … Читати далі
Мої батьки вже старші люди, їм обом за 60. Я у них єдина донька, тому і думала, що в разі необхідності вони мені допоможуть, але все виявилось не так. Я заміж вийшла у 30 років і одразу після весілля лише й чула «коли вже онуки», «давайте нам онуків – ми бавити будемо». Перша моя вагітність … Читати далі
На старості років я вирішила поїхати в іншу країну. Ви вже вибачте, всі патріоти України, але вдома мені було страшно. Війна, ракети над головами літають. Мені було дуже страшно, тому що вік у мене такий, що і роботи пристойної не знайти (мені 58) та й мови я не знала. Моя сестра уже понад 30 років … Читати далі
Артема я зустріла в 30 років. До нього мені не дуже щастило з коханням. Кілька років жила з хлопцем, та він був зовсім не зрілим, постійно встрягав в якісь афери та зовсім не хотів заробляти. Я його любила, та врешті не витримала, адже мріяла про сім’ю й дітей, хотіла поруч мати надійну людину. Артем здавався … Читати далі