Романович

Тетяна з Миколою сиділи на дивані й дивилися турецький серіал. Раптом почувся скрегіт ключа, гримнули двері і в кімнату забігла їхня донька Олена! За руку вона тримала свого хлопця Петра. – Мамо, тату, я зараз вам таке скажу! – почала з порога донька. – Тільки не хвилюйтеся. Ми одружуємося! – Чудово! – вигукнув Микола. – Молодець, Петре. Забирай нашу Оленку хоч сьогодні! – Ти взагалі, чи що?! – обурено вигукнула Тетяна, дивлячись на чоловіка. – Спочатку я напишу один папірець… А вже потім нехай роблять, що хочуть. – Який ще папірець, мамо? – здивувалася Олена, не розуміючи що відбувається

Автор

Тетяна з Миколою сиділи на дивані й дивилися турецький серіал. Раптом почувся скрегіт ключа, гримнули вхідні двері і в кімнату прямо забігла їхня донька Олена! За руку вона тримала свого хлопця Петра. – Мамо, тату, я зараз вам таке скажу! – почала з порога донька. – Тільки ви дуже не хвилюйтеся. Ми з Петром вирішили … Читати далі

Віка приїхала на роботу і почала займатися справами. Задзвонив телефон, Віка відповіла. Уся бухгалтерія застигл з цікавістю прислухаючись до розмови. Коли Віка закінчила, Юля не втрималася: – А з ким це ти так розмовляла? – З чоловіком! – усміхнулася Віка. Жінки підозріло переглянулися між собою, але промовчали. Закінчився робочий день, Віка з колегами вийшла на вулицю. Раптом біля будівлі офісу зупинилася машина, з якої вийшов якийсь чоловік. Віка попрощалася з усіма і побігла до нього. Колеги, що стоять на ганку офісу, аж роти повідкривали від здивування. – Як таке можливо? – тільки й промовила Юля

Автор

– Ну, що кохана, – запитав дружину Юрій, – завтра перший день на новій роботі, як настрій? – Хороший настрій, коханий, – посміхнулася Віка. – Я б навіть сказала чудовий! – Іди-но сюди, – лагідно сказав він. – Я тобі щось на вушко скажу… Він обійняв свою дружину і міцно поцілував. Ранок понеділка був звичайнісіньким. … Читати далі

Ірина мила посуд, коли почула, що вхідні двері відкрилися. Вони з чоловіком перезирнулися, і вийшли в коридор. – Синку? – вигукнула Ірина, побачивши сина Андрія, який давно вже був одружений і жив окремо. – Привіт, – сухо привітався хлопець. – Щось сталося? – захвилювався батько. – Ні, все нормально. Я переночую у вас? – Андрій, зняв верхній одяг, ліг на дивані. Наступного дня, Андрій прокинувся, батьки чекали його на кухні. Борис не поспішав вставати з-за столу. – Виспався?  – запитав він у сина. – Так, – відповів син. – Ну, а тепер збирайся, – заявив батько. – Киди? – здивувався Андрій, нічого не розуміючи

Автор

Ірина Сергіївна вже помила посуд після вечері, коли почувся шум вхідних дверей, що відчинилися. Вони з чоловіком схвильовано перезирнулися. У п’ятницю, пізно ввечері, вони точно нікого не чекали, тому обоє поквапилися до коридору. – Синку? – здивовано вигукнула Ірина Сергіївна. –  Привіт, батьки, – сухо привітався хлопець. –  Привіт, – відповів Борис Михайлович. –  Щось … Читати далі

Наталя вперше запросила Вадима в гості. Він зайшов у квартиру і раптом запитав: – Слухай, а капці чоловічі у тебе є? Звик ходити вдома у взутті. Але якщо нема, то можу й обійтися. – Нема… Хоча постривай! – Наталка раптом скочила, відкрила шафу і почала там порпатися. Нарешті вона знайшла, те що шукала і переможно дістала з чорного пакету великі чоловічі капці. Вадим здивовано взувся і пробурмотів: – Треба ж, і розмір мій… Ти не уявляєш, як важко підібрати хороші капці великого розміру! Наталя глянула на чоловіка і раптом її осяяло

Автор

– У Марії Степанівни день народження завтра, поїхали купувати подарунок! – Ольга зазирнула в бухгалтерію одразу після обіду. – Почекай пів години, роботу дороблю, – озвалася Наталя. – А то мені наш начальник влаштує. – Не влаштує, він в курсі і відпустив нас, Андрій Миколайович машину вже гріє. Давай швидко, потім зробиш. Наталя зітхнула і … Читати далі

Олена прасувала блузку. Завтра на роботі потрібно виглядади чудово. В кімнату зайшов її чоловік Борис. – Що, мила, – посміхнувся Борис. – На роботу як на свято? – Відчепись, – відмахнулася вона. – Слава Богу, завтра п’ятниця, ще один тиждень позаду! – Кохана, нам потрібно серйозно поговорити, – раптом сказав чоловік. – Щось сталося? – захвилювалася Олена, помітивши, як чоловік змінився на обличчі. – Ні. Просто…, – Борис зам’явися. – Ти повинна звільнитися з роботи! – Навіщо?! Чому?! – Олена здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Автор

– Що, мила, – посміхнувся Борис, чоловік Олени. – На роботу як на свято? – Відчепись, – відмахнулася вона. – Слава Богу, завтра п’ятниця, ще один тиждень позаду! – Скоро Новий рік і ваш шеф знову щось придумає, – хихотів він. – Одного я не зрозумію, Олено, навіщо ти там працюєш, ось поясни мені? – … Читати далі

Олена тихесенько, щоб нікого не розбудити, пройшла на кухню. Ввімкнула світло і застигла. За столом сидів її колишній чоловік Олег. – Ну і де ти була? – раптом запитав він. Замість відповіді Олена лише знизала плечима. – Я питаю, де ти так довго ходиш? Ніч надворі, – повторив він. – А ти що тут робиш? Ти живеш тепер з іншою родиною? – промовила жінка. –  Мене діти пустили, але зараз не про мене. Я питаю, де ти ходиш? – знову повторив Олег. Олена здивовано дивилася на колишнього чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Автор

Олена тихесенько, щоб нікого не розбудити, пройшла на кухню. Ввімкнувши світло, вона застигла, за столом сидів її колишній чоловік Олег. – Ну і де ти була? – раптом запитав він. Замість відповіді Олена лише знизала плечима. – Я питаю, де ти так довго ходиш? Ніч надворі, – повторив він. – А ти що тут робиш? … Читати далі

Іван повертався додому. Ліфт не працював і він побіг сходами. Раптом Іван побачив жінку, що сиділа біля дверей. – Що з вами? – спитав Іван. – Нічого… – схлипнула жінка. – Знову замок. А я ще й балкон не закрила. Іван спробував відкрити, але марно. – То у вас балкон відкритий? – перепитав він. -Так, – сказала жінка. – Я зараз, – сказав Іван і пішов у свою квартиру. Через хвилину двері відчинилися. – От і все! – задоволено сказав Іван. Але сусідка замість “дякую”, дивлячись на його черевики, запитала: – А що це у вас? – Ви про що? – Іван глянув на своє взуття і застиг на місці

Автор

Іван поспішав із роботи додому. Йому треба було швидко переодягнутися в пристойний одяг, а потім їхати в кіно. Сьогодні там мала відбутися нова прем’єра фільму. Ліфт знову не працював. Іван кілька разів натискав на кнопку виклику, нечутно вилаявся і побіг сходами на свій восьмий поверх. Вже на п’ятому поверсі він почув дивні звуки, що долинали … Читати далі

Настя прийшла з роботи рано. Не встигла вона переодягнутися і зробити чаю, як пролунав дзвінок у двері. – Мабуть мама вже в гості прийшла, – подумала Настя. – Зараз буде перевіряти, як я тут живу сама. З такими думками вона швидко пішла в коридор. Настя відкрила двері й ахнула! На порозі стояв її колишній учень Павло. В одній руці він тримав ялинку, а в другій якусь картонну коробку. – Здрастуйте, Анастасіє Ігорівно, – сказав Павло. – А я до вас. Ось, тримайте! Настя застигла від здивування

Автор

Анастасія Ігорівна поклала останній перевірений зошит на край столу. Тепер потрібно виставити в журнал оцінки за чверть. За вікнами вчительської давно стемніло, у світлі вуличних ліхтарів повільно падали сніжинки. Вона почула, як за дверима гримнуло відро. Це прибиральниця Валентина Іванівна, яку навіть вчителі називали бабою Валею, піднялась на другий поверх школи мити коридор. Побачивши смужку … Читати далі

В Марини не стало чоловіка. Вона лежала на дивані і дивилася в одну точку. Раптом пролунав дзвінок у двері. Жінка пішла відчиняти. Марина відкрила двері й застигла. На порозі стояла якась незнайома жінка в модній синій сукні. – Здрастуйте, я Рита, – почала вона з порога. – Ми з вашим Андрієм колись зустрічалися… Марина здивовано кліпала очима. – Що ви говорите?! – запитала вона. – Навіщо мені це знати? Модна пані дістала фотоальбом і розкрила його. – А ось навіщо! – сказала вона й показала пальцем на знімок. Марина глянула на фото й очам своїм не повірила

Автор

Марина сумна стояла на цвинтарі. Були поминки її чоловіка… Вона не чула, як подруга Галя кликала всіх іти до машин. Усі пішли, а вона залишилась одна… Жінка сіла і торкнулася рукою фотографії Андрія. Очі бачать, що його більше немає, а серце не хоче вірити. У душі порожнеча… Вона згадала, як він робив їй пропозицію. Легка … Читати далі

Людмила смажила котлети на кухні, як раптом почула, що в сусідній кімнаті її чоловік Сашко з кимось гучно розмовляє по телефону. Через п’ять хвилин Сашко зайшов на кухню до дружини, чоловік був схвильований. – З ким це ти там розмовляв? – запитала Люда. Сашко промовчав, зробив вигляд, що не почув дружину. – Ну все, збирай речі, зранку виїжджаємо, – раптом сказав Сашко. – Куди виїжджаємо? Ти про що коханий? – не зрозуміла Людмила. – Менше запитань. Збирайся, – сказав Сашко і пішов у кімнату. Людмила здивовано дивилася вслід чоловіку, нічого не розуміючи

Автор

– Сашко, нам сьогодні на домашній телефон знаєш хто зателефонував? Андрію Микитенко, пам’ятаєш його? З тобою хотів поговорити. Мобільний твій просив, але я не дала, ну, може, ти не захочеш. Тоді він залишив свій номер. – Андрій? Андрій Микитенко, мамо, нагадай хто це? – Олександр Ігорович Скиба здивовано подивився на маму. – Може це ті … Читати далі