Романович

Марина зі своїм чоловіком Петром приїхали до свекрухи на день народження. Святкувати вирішили на дачі. Приїхало багато родичів, друзів. Марина допомагала накривати на стіл і дуже втомилася. Під кінець посиденьок вона вирішила вийти на двір, перепочити. Марина трохи прогулялася, а потім присіла на лавку під вікном дачі. У кімнаті всі сміялися, свекруха розповідала щось веселе. Сміх не вгавав. Раптом крізь гомін Марина почула голос Петра! – Мамо, перестань! – казав він. – Мені не подобається, що ти говориш про Марину! Марина прислухалася, що каже свекруха й очі вирячила від несподіванки

Автор

Марина познайомилася з майбутнім чоловіком, коли їй виповнилося двадцять два роки. Петро вже побував у шлюбі, але розійшлися. Причин розлучення Петро не обговорював, казав, що так сталося, буває. …Через два роки їх стосунків усе йшло до весілля, і Петро запросив Марину в гості, познайомитися з батьками. Перед самим візитом Петро раптом сказав: – Розумієш, вона … Читати далі

Марія поверталася з роботи додому. Жінка піднялася на свій поверх і неповірила своїм очам. Марія дістала телефон та набрала номер свого нареченого. – Я зараз зайнятий, – пошепки відгукнувся Олексій. – Я тобі передзвоню. – Краще тобі знайти час і приїхати, – похмуро сказала Марія. – Що сталося? – захвилювався Олексій. – Прошу тебе, приїдь, – наполягла Марія. Через півгодини двері підїзду відкрилися, і Олексій вихором злетів сходами, глянув на сходову клітку і застиг від здивування. – Кохана, що тут сталося?! – тільки й вигукнув чоловік

Автор

Марія розглядала свої речі, хаотично розкидані сходовим майданчиком, і не вірила своїм очам. Ні, такого просто не може бути. Її улюблений халат кольору лаванди, дорогі блузки, сукні, светри – все валялося на підлозі, наче ганчірки якісь. Олена Іванівна постаралася. Ось невгамовна жінка! Марія дістала телефон та набрала номер свого нареченого. – Я зараз зайнятий, – … Читати далі

Віра сиділа у білій весільній сукні перед дзеркалом. Вона то щасливо посміхалася, то сумувала. Зараз наречений Степан по неї приїде, а вона досі не знала, чи правильно робить. – Сім’я у Степана міцна, господарство велике, хлопець працьовитий! – казала їй мати. Віра сиділа і раз у раз прислухалася, чи не під’їхала машина. Вона раділа, коли машина проїжджала повз… Аж ось мотор затих. Гримнули дверцята машини. Віра стрепенулася і напружилася. Раптом двері відчинилися. Віра глянула на чоловіка, який зайшов і не повірила своїм очам

Автор

Віра з самого ранку недобре себе почувала. За вікном валив сніг. Вона пораділа, що вчора в магазин сходила, а то сьогодні довелося б йти кучугурами, що дуже важко з її слабими ногами. До того ж, здається, знову скочив тиск. Віра прийняла пігулку, лягла на диван і заплющила очі. – Що ж я лежу? Треба ж … Читати далі

Людимла вирішила відвідати колишньго чоловіка. Сашко чомусь не відповідав на дзвінки, а донька дуже хотіла побачити батька. Схвильована Людмила вирішила дізнатися, що сталося. Жінка подзвонила у квартиру Сашка. Двері їй відчинив незнайомий чоловік. – А …. – розгубилася Люда. – А де Сашко? – Ви про колишнього господаря? То я не знаю! Сам його півроку тому тільки бачив! – знизав плечима чоловік і закрив двері. – Та що ж це таке? Де ж  Сашко? – не розуміла вона. Раптом в голові Людмили з’явилася несподівана здогадка. – Невже він наважився на таке?! – тільки й сказала жінка і тихо заплакала

Автор

-Люда, ну не йди! Я обіцяю! Я кину! – вмовляв дружину Сашко. Людмила дивилася в обличчя чоловіка і не відчувала нічого. Лише бажання якнайшвидше закінчити це все і забути про роки життя з ним. Вона покохала Сашка майже одразу. Тоді він здавався їй найдобрішим, найщедрішим і найдбайливішим.  – Ну й що, що любить посидіти з … Читати далі

Віктор збирався в гості до батьків дружини, коли пролунав телефонний дзвінок.Дзовнила сестра. – Вітя. Нам треба зустрітись! – схвильовано вигукнула Олена. – Що сталося? Я зараз не можу. До тещі на ювілей йду, – пояснив Віктор. – Дещо сталося! Але це не телефонна розмова, – схвильовано сказала Олена. Завтра після роботи заскочу, – сказав брат. Наступного дня Віктор заїхав до сестри. – Ну, що там сталося? – почав розмову Віктор. – Мені написала жінка. Представилася дочкою нашого батька! Нашою сестрою! – раптом сказала Олена. – Яка ще сестра? І що вона хоче? – Віктор здивовано дивився на Олену, нічого не розуміючи

Автор

У Віктора та Олени не стало батька, чоловік залишивши своїм дітям дві квартири та будинок у селі. Спадкоємців лише двоє, син і дочка. Нещодавно вони поховали матір, а не минуло й півроку батько пішов слідом. Усі жалобні заходи позаду. І навіть минуло майже півроку. Зі спадщиною треба, щось робити. Брат із сестрою у добрих стосунках, … Читати далі

Олена затрималася на роботі та приїхала додому дуже пізно. Вона дуже втомилася і хотіла прийняти ванну, попити гарячого чаю і забратися під ковдру. Але, увійшовши в коридор, Олена побачила чужі чоловічі черевики. – Дивно, хто це до нас так пізно? – подумала вона і  пройшла до зали. На дивані сидів задуманий брат чоловіка, заплакана свекруха а Дмитро ходив по кімнаті не знаходячи собі місця. – Що у вас сталося? – запитала Олена. – Біда у нас сталася, кохана. Біда…, – тихо відповів їй чоловік. – Яка біда? – здивувалася Олена, нічого не розуміючи

Автор

-Ти, Оленко, зі своїм поступливим характером до будь-якої свекрухи підхід знайдеш, – говорила мама, допомагаючи дочці збиратися в дорогу. – І наречених у Києві багато, вибирай з кого хочеш. Олена лише відмахнулася. Ну які наречені? У її голові було лише навчання. Не жарт, з маленького провінційного містечка потрапити в столичний інституту! Ні про яке особисте … Читати далі

Олена Сергіївна перебирала свої речі, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонила донька. – Мамо, привіт. Як справи, чим займаєшся? – радісно вигукнула в слухавку Ірина. – Привіт, дочко. Та ось займаюся продажем будинку, покупці знайшлися, і хорошу ціну пропонують, – відповіла Олена. – Ось і правильно. Давно тобі казала, щоб продавала будинок і до нас у місто перебиралася, – сказала донька. – Слухай, я навіть не знаю, як тобі сказати, – раптом почала Олена. – Тут така справа. Я не переїду у місто! – Як не переїдеш? А де ж ти будеш жити після продажу будинку? – здивувалася Ірина, нічого не розуміючи 

Автор

– Мамо, привіт. Як справи, як здоров’я, чим займаєшся? – Привіт, дочко. Та ось займаюся продажем будинку, покупці знайшлися, і хорошу ціну пропонують. – Ось і правильно. Давно тобі казала, щоб продавала і до нас у місто перебиралася. Такий будинок величезний, і ти живеш одна. Потрібно щось підібрати тобі підходяще, можу допомогти. – Так є … Читати далі

Ігор з дружиною Наталею на новий рік поїхали в гості до його друга Володимира. Гості відкрили хвіртку і зайшли на подвірʼя. У дворі було повно людей. – Привіт! – вибігла їм на зустріч хазяйка. – А ви хто? – Нас Володя запросив, – сказав Ігор. – А він сам де? – Володя поїхав докупити дещо. Проходьте! Я Оксана! Ігор з Наталкою уже з усіма познайомились, коли приїхав Володя. Оксана кинулася зустрічати чоловіка. Раптом Ігор взяв Наталку за руку. – Це не Володя, – прошепотів він. – Я не знаю цю людину… Наталя здивовано дивилася на чоловіка, нічого не розуміючи

Автор

Цілий місяць Ігор із Наталкою думали, де і з ким відсвяткувати Новий рік. Хотілося чогось оригінального, незвичайного, казкового, сюрпризів врешті решт… Сидіти за столом з салатом олів’є, оселедцем під шубою і безліччю іншої їжі, яку обовʼзково треба готувати весь день напередодні Нового року, а потім всю ніч їсти, здавалося їм нудним. Колега Ігоря – Володя, … Читати далі

Баба Дарина приготувала чисті речі й прибрала в хаті. Вона сходила в банк і зняла всі гроші, що збирала на поминки. Увечері жінка переодягнулася у все чисте, повечеряла і лягла… Баба Дарина, подумки, попрощалася з усіма родичами. Вона заплакала і звернулася до свого чоловіка Ігоря, якого не стало п’ять років тому. – Ну от і все, Ігорчику, – сказала баба Дарина. – Скоро ми з тобою побачимось. Скучила я, Ігорчику, дуже… Раптом жінка почула з вулиці якийсь дивний звук. Баба Дарина взула калоші, вийшла на ґанок і оторопіла від побаченого

Автор

Бабуся Дарина зібралася тихо піти… Вона приготувала чисті, нові речі, прибрала в хаті, сходила в банк і зняла всі гроші, що збирала на поминки. Увечері прийняла ванну, переодягнулася у все чисте, ситно повечеряла і лягла… Влігшись на ліжку, бабуся Дарина, подумки, попрощалася з усіма родичами. Вона заплакала і звернулася до свого чоловіка Ігоря, якого не … Читати далі

Світлана взяла телефон і набрала номер чоловіка. – Микольцю, привіт! – сказала вона. – Любий, я сьогодні до мами поїду, тож буду пізно. Там борщик є в холодильнику і котлетки я смажила. Нагрієш собі. – Добре, кохана, я розберуся, – сказав Микола. Світлана вже дійшла до зупинки, як раптом зупинилася. – Я ж роботу додому взяла! – згадала вона. – Мабуть завтра до мами поїду. Світлана розвернулася і попрямувала додому. Вона зайшла в квартиру і застигла від несподіванки. В коридорі на підлозі лежали жіночі туфлі, а з кімнати чулися якісь звуки… Світлана зайшла у спальню й оторопіла

Автор

Світлана Миколаївна працювала викладачкою іноземної мови. Своєю роботою вона була дуже задоволена. Стосунки зі студентами були хорошими. І ось, якось несподівано, вперше, за декілька років, вона відчула прямо якусь неприязнь до однієї зі студенток! Дівчину звали Христина. Вона була звичайна ні чим не примітна дівчина. У колі студенток вона нічим не вирізнялася. Здавалося, неприязнь виникла … Читати далі