Жінка підвела очі на годинник. – Щось довго Славко з магазину не повертається. Скоро за стіл сідати, а його все нема, – подумала Валя. Але тут же брязнув дзвінок у двері. Валентина поспішила відкривати. – Славко, ну нарешті! Давай сумку, а ти що такий радісний? – здивувалася дружина, побачивши чоловіка. – А в мене для тебе подарунок? – усміхнувся Славко. – Який ще подарунок? – здивувалася жінка. – Ось, тримай, – чоловік простягнув жінці подарунок. Валентина глянула на нього і застигла на місці
– Валю, ну навіщо ти хліб псуєш? Валю, ти мене не чуєш? – перепитала бабуся. Але онука так само задумливо перемішувала ложкою курячий суп. У лівій руці у неї був хліб, м’який, чорний, запашний. Валя зминала кульки з хліба та їла, це так смачно! Вона завжди так робила, коли хвилювалася. – Ой, бабусю, вибач, я … Читати далі